Стратегія управління ризиками

Сучасні підприємства стикаються з численними проблемами на шляху до своїх цілей. Тільки грамотно розроблена стратегія управління ризиками дозволить впоратися з негараздами і забезпечити компанії стійкі доходи. Але її формування — складне завдання, що вимагає серйозної аналітичної роботи, вміння знаходити виграшні рішення і знання нових методик.

Що потрібно ризик-менеджеру, щоб сформувати дієву стратегію управління загрозами компанії? Розберемося в матеріалі.

Мета стратегії ризик-менеджменту

У менеджменті стратегія — це послідовність взаємозалежних заходів, спрямованих на досягнення компанією конкурентної переваги. З позиції управління ризиками, під цим розуміється більш виграшне становище підприємства в критичних ситуаціях, в порівнянні з організаціями-конкурентами.

Тому ключова мета стратегії ризик-менеджменту — конкурентна перевага в галузі управління небезпеками. Вона може досягатися в 2 випадках:

• знижена ймовірність небезпечних подій і відповідно розмір можливих збитків

• максимізована потенційна вигода в ризикових ситуаціях.

Довгострокові конкурентні переваги досягають компанії з найбільш продуманою і збалансованою стратегією управління ризиками. Процес її реалізації включає кілька етапів.

3 кроки на шляху розробки стратегії ризик-менеджменту

Стратегічний ризик-менеджмент включає:

• визначення галузі діяльності фірми (в тому числі оцінку рівня ризиків у зазначеній галузі) і формування основних напрямків її розвитку

• розробку стратегії (стратегічного плану) управління ризиками

• реалізацію стратегічного плану

• оцінку результатів діяльності з управління ризиками та внесення коректив в стратегічний план і методи його реалізації

Розробка стратегії управління загрозами передбачає кілька взаємопов'язаних етапів:

• аналіз наявної стратегії

• аналіз асортименту продукції або послуг

• розробка єдиної стратегії

Від якості виконання кожного з них залежить успіх розробленого плану дій в цілому. Навіть найвитонченіші стратегічні кроки, не підкріплені адекватними аналітичними даними, не принесуть очікуваного результату.

Відправна точка: аналіз діючої стратегії

Складно будувати плани на майбутнє, не знаючи поточного стану справ на підприємстві. Для цього необхідно проаналізувати цілий комплекс чинників.

Фактори, що впливають на вибір стратегії управління ризиками

Внутрішні:

• цілі компанії

• критерії розподілу ресурсів і сформована структура за капіталовкладеннями з виробленої продукції

• ставлення до фінансового ризику

• стратегії окремих функціональних сфер (маркетинг, виробництво, кадри, фінанси, наукові дослідження і розробки)

Зовнішні:

• масштаб діяльності компанії і ступінь різноманітності виробленої продукції; диверсифікованість компанії

• загальний характер і природа нещодавніх придбань компанії і продажів нею частини своєї власності

• структура і спрямованість діяльності компанії за останній період

• можливості, на які була орієнтована компанія останнім часом

• ставлення до зовнішніх загроз

Вносимо корективи: аналіз асортименту послуг/продукції

Проаналізувавши послуги/продукцію компанії, можна більш ефективно організувати процеси надходження, оновлення і відмирання ресурсів. Для цього необхідно:

• визначити параметри аналізу: стратегічні бізнес-одиниці, змінні

• використовувати фінансові показники: частка на ринку, тенденції частки на ринку, відносна частка ринку по відношенню до провідної компанії та інше

• зібрати і проаналізувати дані за такими показниками: сильні і слабкі сторони галузі, характер і розмір небезпек, конкурентне положення компанії, постачання ресурсами і грамотними кадрами

• побудувати матрицю продукції і динаміку її зміни

• внести пропозицію про зміну асортименту послуг/продукції з урахуванням стратегічних цілей компанії.

Нова стратегія: 4 критерії вибору

Стратегічний ризик-менеджмент може здійснюватися на 3-х рівнях:

• портфельному – загальне керівництво усіма дочірніми компаніями з числа корпорації з допомогою цінних паперів.

• діловому – керівництво окремими компаніями корпорації або провідними автономну діяльність

• функціональна — управління окремими підрозділами компанії.

На практиці, при керуванні загрозами, визначальна роль за конкурентною стратегією. Вона повинна включати в себе підходи, якими користується компанія для залучення клієнтів заходи щодо зміцнення позиції на ринку, наступальні чи оборонні дії в разі небезпеки.

Стратегію формують керуючись 4-ма правилами:

1) максимальність вигоди – перевага найбільш ефективним і найменш ризиковим вкладенням;

2) оптимальна можливість результату – вибір рішень, вірогідність яких прийнятна для інвесторів;

3) оптимальне коливання результату – вибір рішень, вірогідність позитивного і негативного результату яких відрізняється мінімально;

4) виправдане співвідношення виграшу і величини загрози – прийняття рішень на основі оцінки розміру очікуваної вигоди і масштабів ризику.

Варіанти стратегії управління ризиками

Обережна

Пріоритетні процедури: Відмова від ризиків (або передача ризиків).

Граничні значення втрат, відповідні процедури відмови від ризиків і передачі ризиків встановлюються досить жорсткими (невисокими). На цьому етапі при даній стратегії підприємства з управління ризиками застосування всіх процедур управління ризиками рівнозначне.

Зважена

Пріоритетні процедури: Ухвалення ризиків (або передача ризиків, або відмова від ризиків)

Застосування кожного з цих методів не дуже тверді, але і не дуже вільні. Вони встановлюються з урахуванням інших додаткових чинників, застосування фактора реальних можливостей підприємства протягом певного періоду часу.

Ризикована

Пріоритетні процедури: Ухвалення ризиків на себе або передача ризиків

Граничні значення збитку, відповідні процедурам прийняття ризиків на себе і передачі ризиків, встановлюються досить вільними (високими)

Новий підхід до стратегії управління ризиками

За останні роки зросла популярність нового підходу, заснованого на концепції спільного створення цінностей В. Ремесвеймі і Ф. Гілларта. Вона включає в себе 4 обов'язкові компоненти: діалог, доступ до інформації, розуміння небезпек, прозорість. За рахунок них досягається позитивний ефект від спільної роботи всіх зацікавлених в результаті сторін при виробництві продукції або послуг. Яскравим прикладом такого взаємовигідного співробітництва стали платформи YouTube, Wikipedia і Facebook.

Описаний підхід до організації ризик-менеджменту спирається на методику управління поверненням інвестицій. Головна парадигма — благополуччя акціонерів досягається тільки шляхом створення цінності для інших зацікавлених сторін (постачальників, клієнтів, персоналу). До уваги береться безліч взаємопов'язаних загроз.

Ієрархія ризиків в стратегічному управлінні

Ризик інвестора

Ризик клієнта, ризик ринку, ризик інновацій, ризик операцій, ризик бренду, ризик партнера, ризик досліджень і розробок, репутаційний ризик.

Ризик активів і потужностей, інформаційний ризик і ризик стійкості, ризик фінансової звітності та управління

Новий підхід до організації системи управління небезпеками дозволяє:

• залучити акціонерів в процес постановки стратегічних цілей компанії і прийняття рішень, зрозуміти, які пункти в пріоритеті у власників бізнесу

• звести до мінімуму небезпеки за рахунок застосування знань і навичок усіх акціонерів

• в повній мірі користуватися накопиченим досвідом для прийняття зважених бізнес-рішень.

Стратегія ризик-менеджменту — ключовий елемент управління компанією

Для стабільного зростання прибутковості компанії потрібна продумана стратегія ризик-менеджменту, в основі якої — розвиток можливостей для збільшення прибутку і зменшення суми очікуваних збитків. Її розробка зводиться до пошуку відповідей на питання: яка мета підприємства, які ресурси і дії знадобляться для їх здійснення, як знизити рівень пов'язаних з цим загроз. Новий підхід передбачає формування атмосфери довіри, залучення всіх зацікавлених сторін до управління.