Фінансові піраміди і обхід обмежень НБУ — секрети дипломатичного мистецтва Миколи Удянського

«Біомусор, тварь, даун» – ні, це не цитати зі сварки дрібних кримінальників під алкомаркетом. Це фрагменти повідомлень, які направив мені почесний консул Румунії у Харкові Микола Удянський після моєї колонки про те, його виступ на N Crypto Awards 2024 став головним розчаруванням, якщо не ганьбою цієї конференції. Бо хедлайнер заходу виявився пустушкою, і нічого, крім банальностей, матюків та публічних зізнань у тому, що за допомогою переказів між фізособами у форматі p2p намагався обходити обмеження Нацбанку, він гостям конференції не доніс.

До речі, кожен може пересвідчитись у коректності цих висновків самостійно, подивившись його виступ.

Як виявилося констатація того факту, що «криптовізіонер», як сам себе називає пан Удянський, виявився несправжнім, викликала страшенну лють почесного консула. Він закидав мене повідомленнями із погрозами та образами, в яких навіть опустився до критики моєї зовнішності. Хоча протягом всього життя ніколи на неї не скаржився. )))

Цікаво було б дізнатися у керівників українського та румунського МЗС Андрія Сибіги та Лумініци Одобеску: чи є подібний стиль спілкування почесного консула частиною дипломатичного етикету? І що взагалі людина з такою манерою спілкування робить на дипломатичній посаді?

Чесно кажучи, не збирався більше досліджувати діяльність «криптовізіонера», оскільки після його виступу на профільній конференції є очевидним, що там нема чого досліджувати. Але після цих особистих образ та залякувань вирішив порозпитувати людей в ІТ-сфері і в українських спецслужбах і з’ясувати, ким є цей пан Удянський і як же він на посаду «начальника підвідділу очистки», вибачте, дипломатичну посаду потрапив.

При цьому все, про що дізнався щодо цього пана, підтверджує моє професійне розуміння економіста, що всі так звані децентралізовані криптовалюти — це класичні «піраміди Понці». Але це до слова.

Не знайшов відповіді, як пан Удянський став почесним консулом Румунії в Україні, але з

відкритих джерел дізнався, що він товаришував із оточенням Рамзана Кадирова, приймав нагороди від учениць Лаврова, відпочивав із лідерами ОЗУ та стріляв у власних охоронців. Зізнаюсь, насичене у нього життя, але до чого тут дипломатична служба — геть незрозуміло.

Єдине для мене пояснення, як випускник харківського ПТУ №9 вжух – і став консулом, нехай і почесним, лише одна – гроші. І цей дипломатичний статус йому потрібен, у разі чого, для уникнення кримінальної відповідальності та можливості без обмежень виїжджати з України.

І ось вам історія про те, як людина, яка називає рід своїх занять загадковим словом «криптовізіонер», перші мільйони заробила. Спойлер – це була класична фінансова піраміда та мережевий маркетинг. А допомагали «криптовізіонеру» – Дмитрій Медвєдєв, Ольга Бузова та Держдума РФ.

Отже, повернімося у далекий 2016 рік. Саме тоді «криптовізіонер» Удянський почав будувати свою «фінансово-криптовалютну піраміду» в Індонезії, де на той час проживав. Назву цієї мега-крипти зараз пам’ятають тільки ошукані вкладники – E-DinarCoin.

А першими жертвами Удянського стали довірливі громадяни Індонезії та Гани. Презентації нової криптовалюти сочилися оптимізмом та обіцяли багате життя та «успішний успіх».

Замовні публікації, як «під копірку», виходили у топових ЗМІ Індонезії, Нігерії та навіть України. Причому далеко не всі з них були із позначкою «реклама».

Для просування залучалися популярні російські блогери – такі, як Дмитро Мєдвєдєв (так, той самий) та, прости господи, Ольга Бузова, яка навіть записала окреме відео.

Удянський, який тоді перебрався на Балі, навіть знімав у YouTube шоу «Багате Балі» з розіграшами по 10 тис. доларів для тих, хто збагачував шахрая на мільйони. Від потенційних вкладників вимагали (крім грошей) тільки «креативної заявки та найкрутішого настрою».

Інвесторів E-Dinar Coin переконували, що ризики придбання «монет» мінімізовано за рахунок страхування в компанії АССУР, яку представляв… /барабанний дріб/ – теж Удянський! Звісно, фактичного страхування ніхто не проводив, що підтверджується «нульовими» звітами страхової компанії за 2017-2018 роки.

Початок відкритих торгів E-Dinar Coin на біржі датується березнем 2017 року. На старті продажів вартість одного EDR складала 25 американських центів, а вже у липні цього року він торгувався за ціною нижче одного цента. Загалом було емітовано понад 886 мільйонів «монет», за які «лохи» заплатили близько 150 млн доларів. Попри сумну цінову динаміку та проблеми з обміном і платежами, кампанія з просування E-Dinar Coin тривала весь 2017 рік. А Удянський відкривав представницькі «офіси» в Україні, Росії, Казахстані, Грузії, Туреччині, Азербайджані, Вірменії, Індії та Китаї.

У 2020 казка закінчилася остаточно. Торги E-Dinar Coin зупинились, криптовалюта була виключена з усіх більш-менш значущих криптобірж, а усі вкладені в EDR гроші перетворились на пил.

Звісно ж, жодних страхових виплат ошукані клієнти «наркоїна» не отримали. Та і як вони могли їх отримати, якщо сама товка «Єдинаркоїн» ще у 2016 році була переписана Удянським на такого собі Юрія Полтавського. У страховій компанії АССУР він був його партнером. Партнер та директор Удянського — людина «авторитетна». Страхові премії не платить, а тільки збирає. З даних судових реєстрів відомо, що він був обвинуваченим у розбої, завданні тілесних ушкоджень, незаконному поводженні зі зброєю, умисному знищенні майна, незаконному обігу наркотиків, та згодом засуджений до 8 років з конфіскацією.

Тож не дивно, що, «обілєтівши лохів», у 2022 році партнери по піраміді подали ТОВ «ЄДИНАРКОІН» на ліквідацію.

Удянський повернувся до України, завдяки «заробленим» грошам потрапив до української версії списку Forbes-100 (щоправда, сам Forbes поставився до цього потрапляння доволі скептично і фактично висміяв його, навівши низку сумнівних фактів), і почав засновувати вже криптобіржі: CoinsBit (у травні 2021 року криптопроект UFO звинуватив CoinsBit у шахрайських діях) та Qmall Exchange, яка, за його словами, була першою українською біржею, що підпадала під регулювання Мінцифри та Нацбанку (обидва регулятори заперечують відношення до цього проєкту).

Що ж, підсумуймо. Тернистий шлях Удянського до посади почесного консула Румунії, на мою думку, лежав через дії, які мають ознаки шахрайства, дружбу з одіозними росіянами та відвертий кримінал. А також зароблені на «пірамідах» кошти, за які і було, скоріше за все, придбане це хоч і не значуще, але ж все-таки офіційне дипломатичне «крісло». І стає зрозумілим, навіщо це крісло «криптопацану» – не лише заради марнославства, а ще й для імунітету від можливих кримінальних переслідувань.

Для мене очевидно, що Удянський на посаді почесного консула Румуні в Україні — груба помилка МЗС України, за яку Андрій Сибіга відповідальності поки що не несе. Але ключові слова тут – «поки що». Тому що кожен наступний день перебування на посаді цього іспанського, а точніше румунського сорому — легалізація тієї ганьби, яку протолерували попередники діючого міністра.

До речі, не виключаю, що згодом у мене з'являться підстави ще дещо повідомити про цього «криптовізіонера» і «почесного консула».