Колектори

Колектори це юридична особа у тому числі небанківська фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, простими словами колекторська компанія це звичайна ТОВка.

Колекторський бізнес надзвичайно прибутковий, настільки, що для прикладу власник колекторської компанії «Фактор» ще недавно був по сумісництву головою адміністрації міста з численністю населення понад 55000 чоловік.

Переважна більшість колекторських «звонілок», це вихідці із звичайних боржників котрі змінили свій статус, до речі багато з того ж самого фактору мають сільську «прописку», а мама з татом впевнені що ті сидять в престижних офісах.

Які права мають колектори в Україні?

19.03.2021 року з'явився Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості», котрий по факту легалізував роботу колекторських компаній в Україні.

Відтоді встановлене більш менш чітке розуміння щодо колекторів, проте по суті нічого не змінилось, хіба що колекторська компанія повинна бути включена до реєстру колекторських компаній, яка в інтересах кредитодавця (первісного кредитора) та/або нового кредитора (у разі заміни первісного кредитора) відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.

Реєстр колекторських компаній

Такий реєстр веде Національний банк України (НБУ), оскільки він здійснює регулятивну діяльність відповідно до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Яка підстава діяльності колекторів?

Колектори абсолютно так само як і інші організації повинні вести свою діяльність з дотриманням вимог Конституції України та Цивільного кодексу України. А зважаючи на специфіку їхньої діяльності, вони також повинні дотримуватись Закону України «Про захист прав споживачів», та інших нормативно правових актів.

Підставою для ведення колекторською організацією своєї діяльності, є договір, який укладається між колектором та кредитором. Відповідно до Цивільного кодексу України такими договорами є:

• Договір доручення
• Договір відступлення права вимоги
• Договір факторингу

Такі договори по суті укладаються без відома боржника, проте згідно з ч.2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Відтак якщо колектори вимагають з Вас кошти, Ви в праві вимагати з них докази таких прав.

Важливо! Вимагання з Вас коштів, чи вимагання Вами договору в телефонній розмові або смс, це даремна трата часу, оскільки такий вид спілкування не має правової/юридичної сили, якщо Ви хочете витребувати в колекторів такий договір, звертайтеся до них письмово.

Що можуть зробити колектори

Як правило вся діяльність колекторів зводиться до залякування та морального терору як Вас, так і всього Вашого оточення котре тільки зможуть знайти. На рахунок того де колектори беруть номера телефонів родичів, це абсолютно не проблема, всі персональні данні продаються пачками, дехто на цьому робить окремий бізнес.

Колектори з вищим рівнем IQ, можуть ініціювати виконавчий напис нотаріуса, проте такий напис злітає в суді на ура після подачі позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ну а законний важіль стягнути з боржника кошти, лише один, це подання до суду позову про стягнення заборгованості. Проте до цього доходить не часто, оскільки колекторам хочеться заробити а не отримати те що по закону, да й не дешеве задоволення подавати позов першим.

Чи можуть колектори приїхати додому?

Це одне із самих розповсюджених запитань свіжоспеченого наляканого боржника, чи можуть колектори приїхати додому, додому можуть, тільки зараз не 90-і. Якщо і приїжджають, то для того щоб повідомити про борг, для прикладу особисто вручити вимогу про повернення коштів. Є ще колектори котрі займаються дрібним хуліганством, типу розклеювання макулатури з написом боржник, чи засовування сірника в замкову щілину.

Як позбутися колекторів?

На рахунок того як позбутися дзвінків колекторів, це практично не реально, їм до лампочки Ваші телефонні відповіді, в них ціль виманити як найбільше грошей, пояснювати щось по телефону, чи посилатись на норми закону, це як поговорити зі своїм псом.

Якщо у Вас був борг перед первинним кредитором, Ви нічого не платили, та такий борг «викупили» колектори, цілком закономірно (за наявності) повернути ці кошти. Потрібно розуміти що колектори це законний рекет, отже повертати треба так, щоб вони знову не почали свій терор.

Юридично правильно буде обов'язково вимагати договір (відступлення права вимоги, факторингу) на підставі котрого виникла вимога стосовно боргу, та вимагати гарантійний лист в котрому колектор буде гарантувати виконання своїх зобов'язань.

Проте бувають випадки, коли колектори вимагають в десять раз більшу суму, від суми тіла кредиту. В такому випадку потрібно також вимагати правову природу їхньої вимоги, якщо колектори не відповідають на Ваші письмові звернення, Ви можете звернутися із скаргою до Національного банку України, оскільки НБУ являється регулятором таких відносин.

Якщо вбачаєте в діях колекторів ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, Ви можете звернутися із заявою про вчинення кримінального правопорушення до поліції.

Які ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України?

Ст. 182. Порушення недоторканності приватного життя

1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу,

караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи,

караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Ст. 189. Вимагання

1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання),

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах,

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна.

4. Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження,

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Ст. 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань.

1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання,

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна,

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

3. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене організованою групою або поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або таке, що завдало великої шкоди чи спричинило інші тяжкі наслідки,

карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

Судова практика стосовно колекторських компаній

Тут все як завжди, позичальники від своєї юридичної необізнаності або ліні, пускають все за течією. Той відсоток людей котрий тримає руку на пульсі судових справ, призначених до розгляду та захищається в суді, як правило відстоює тіло кредиту.

Ті люди котрі пишуть а я не знав, як правило не відстоюють свої законні права та інтереси, в наслідок чого суд виносить рішення про задоволення позовних вимог колекторів в повному обсязі.

Після чого йде розмахування кулаками, проте коли скажеш що тільки судовий збір за подачу апеляції майже 4000 грн., ті кулаки опускаються, а при первинному захисті, сплачувати судовий збір було не потрібно.

Джерело: ГО «Антиколектор»