Скупка криптовалют світовими центробанками - міф чи реальність?

Крипторинок накрила справжня ейфорія. Біткоїн встановив новий ціновий максимум (побив рекорд листопада 2021 року), перейшовши позначку $69,3 тис. за монету, і попрямував до нових висот. Як завжди з корекціями та відходом назад, у моменти, коли інвестори намагаються зафіксувати прибуток. Звична історія не лише для крипти, а й для класичних фінансів, до якої всі звикли.

Скептики принишкли, здавалося б, настав зоряний час для криптоентузіастів. Хоча я, правду кажучи, не дуже люблю такі сплески жадібності на курсових піках. Хотілося б, щоб ринок розвивався планомірно, без перегинів, хоч і розумію, що саме такі сплески дозволяють завойовувати нових прихильників та інвестиції. Тим більше, що всі розуміють, що це тільки початок, і є базовіфактори, які стимулюватимуть подорожчання BTC, про які вже писав.

Втім, лютий та березень 2024-го цікаві і запам'ятаються не лише цим. Цікаво, що на тлі зростання курсу біткоїну на фінансовому ринку заговорили про новий рух, до якого, гадаю, ринок може прийти в майбутньому — до купівлі криптовалют центральними банками різних країн у свої золотовалютні резерви (ЗВР).

Логіка проста і зрозуміла: якщо в моменти світової нестабільності, один з яких ми зараз переживаємо (через геополітичні та економічні проблеми), влада скуповує золото у злитках, то ми маємо купувати й цифрове золото — біткоїн. Такі вкладення лише зміцнять стабільність ЗВР і, що не менш важливо, дозволять центробанку заробити на курсовій різниці. Навіть більше, ніж на класичному золоті.

Купівля цифрових валют у резерви центробанку – цікава ідея. Багато хто зараз може назвати її дивною або навіть навіженою, особливо в контексті правової неврегульованості крипти на більшості ринків. Проте мені подобається така постановка питання навіть у проекті.

Теза, до речі, народилася не на рівному місці, а після появи січневого звіту Всесвітньої ради із золота (World Gold Council). У ньому відзначається дворазове зростання чистих покупок золота найбільшими центробанками світу за перший місяць 2024 року – з 17 тонн (у грудні 2023-го) до 39 тонн (у січні 2024-го). Відразу 6 ЦБ наростили свої закупівлі більш ніж на одну тонну. Найбільше досяг успіху в цій справі Центробанк Туреччини, який придбав 12 тонн благородного металу та збільшив його загальний запас до 552 тонн, а на другому місці опинився Народний банк Китаю — добрав 10 тонн, довівши золотий резерв до 2245 тонн. Інші ЦБ взяли трохи менше металу, але теж солідно: Резервний банк Індії (9 тонн), Нацбанк Казахстану (6 тонн), Центробанк Йорданії (3 тонни) та Чеський національний банк (майже 2 тонни).

У грудні-2023 вартість золота на світовому ринку була в межах $1980-2088 за тройську унцію (31,1 грама), у січні-лютому 2024 року вона рухалася в діапазоні $1987-2056/тр. унц., а березні досягала $2156/тр. унц. При цьому прогнозною стелею ціни на цей рік вважають $2300-2400 /тр. унц. Непогана динаміка, але не сказати, що аж так вражає уявуінвестора. Крипторинок живе в іншій динаміці та перспективах. Тому ідея з вкладеннями хоча б невеликої частини валютних резервів центробанків у цифрові активи виглядає цікаво ще й з інвестиційних міркувань.

Навіть якщо відбудуться невеликі придбання хоча б одного ЦП у межах невеликого експерименту – одного такого кроку достатньо, щоб різко змінити ставлення до крипт не лише класичного фінансового ринку, а й суспільства загалом.Фінансовий ринок криптокупівлі центробанків вже передчуває, і можна сказати, морально готовий до них.

Керівництво Банку міжнародних розрахунків (Bankfor International Settlements, BIS), який ще називають центробанком для центробанків, ще у 2017 році закликало своїх колег по всьому світу звернути увагу на крипторинок та стежити за ситуацією на ньому. А у 2023-му його голова Агустін Карстенс відкрито рекомендував урядам усіх країн світу створити у себе нормативну базу для впровадження цифрових активів та максимально гармонізувати у світі (щоб нормативка узгоджувалась чи хоча б не сильно суперечила у різних країнах), щоб сприяти розвитку технологій.

Слід сказати, що центробанки прислухалися до BIS– звісно, кожен по-своєму. Але більшість усвідомила, що фінансові регулятори просто зобов'язані рухатися назустріч цифровізації. На нинішньому етапі вони навряд чи ризикнуть купувати біткоїн чи інші вільні монети децентралізованих систем, у більшості країн для цього так і не створено нормативної бази. Проте дуже багато ЦБ на повну силу проробляють варіанти впровадження своїх власних цифрових валют (емітентом є центробанк) — так званих CBDC (Central bank digital currency). Опитування BIS показало, що опрацюванням цього питання на різних стадіях зайнято 93% усіх центробанків світу. Просто колосальне покриття!

Поки що ми бачимо пробні, експериментальні запуски в окремих країнах. Зрозуміло, що це метод проб і помилок. Але головне – процес запущений! Що не можна не вітати.

Можуть минути роки, але від експериментів із централізованими цифровими активами світові ЦП можуть перейти до експериментів із децентралізованими. Крипторинок так активно розвивається, що скоро у регуляторів просто не буде вибору, і вони будуть змушені цим зайнятися. Акуратно, поетапно справа розпочнеться з країн, де вже є політична воля для масштабного впровадження біткоїну та інших монет, на кшталт Аргентини, наприклад, але згодом естафету підхоплять інші.

Якщо все робити правильно, то точно підхоплять, оскільки переконаються, наскільки це важливо і корисно для національних економік. Не думаю, що все буде легко, і впевнений, що чиновники різних країн зламають ще чимало копій, докививірятимуть нормативну базу і формуватимуть ринок. Але головне — дати старт ключовим процесам. І ми точно побачимо велике майбутнє світового цифрового ринку.