Бронювання для всіх підприємців: економіст запропонував нову модель

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Бізнес сам визначатиме, кого бронювати

Андрій Длігач під час програми «Думки вголос» на YouTube-каналі «Шелтер» запропонував змінити підхід до бронювання, щоб право на нього не залежало виключно від статусу критично важливого підприємства. За його концепцією, таке право мав би кожен роботодавець. Компанія могла б самостійно визначати 15−20% працівників, яких вважає необхідними для своєї роботи. Головна умова — офіційна зарплата на встановленому рівні.

«Кожен підприємець, кожен, не тільки той, хто має критичний статус, може позначити 15−20% тих, хто міг би підлягати мобілізації за умови встановлення високого рівня зарплати», — пояснив Длігач.

За його словами, під час попереднього опрацювання цієї моделі йшлося про зарплату близько 45 тис. грн. Тепер орієнтир, на його думку, має становити приблизно 55 тис. грн.

Економіст наголошує, що йдеться не лише про керівників чи вузькопрофільних спеціалістів. Критично важливими для роботи підприємства можуть бути й трактористи в регіонах, менеджери, орендарі та інші працівники, без яких бізнес не зможе працювати.

«Ти його забронював, ти позначив у Дії, що це твій критичний персонал, і він працює в тебе, не боячись мобілізації», — описав Длігач запропонований механізм.

Як бронювання може допомогти вивести зарплати з тіні

Длігач розглядає цю модель не лише як спосіб розв'язати кадрову проблему бізнесу. На його думку, вона може стати стимулом для легалізації зарплат.

Якщо роботодавець зможе зберегти ключових працівників за умови офіційної оплати їхньої праці на визначеному рівні, у нього з'явиться додаткова причина відмовитися від виплат у конвертах. Для держави це означатиме більші надходження податків із зарплат.

За розрахунками Длігача, запропонована модель могла б забезпечити до 250 млрд грн додаткових надходжень до бюджету завдяки детінізації оплати праці. Під час дискусії економіст не навів детальної методики розрахунку цієї суми.

Він також пропонує спрямувати додатковий фінансовий ресурс на рекрутинг до Сил оборони. На його думку, економіка має не конкурувати з армією за людський капітал, а забезпечувати фінансування оборони.

Чому бізнесу потрібні стабільні правила бронювання

Ще одна проблема, на якій наголосив Длігач, — непередбачуваність державної політики. Підприємства проходять процедури підтвердження критичного статусу, планують роботу з урахуванням отриманого бронювання, але через чергові зміни правил знову опиняються в невизначеності.

«Бізнесу потрібні не просто правила, а передбачуваність цих правил, формування їх наперед. Бізнес має знати, які правила будуть через рік, через цикл критичності, а не зараз, фактично розуміючи, що в будь-який момент все може злетіти», — зазначив економіст.

За його словами, постійні зміни ускладнюють планування інвестицій і кадрової політики. Компанії не можуть бути впевнені, що збережуть працівників, яких уже визначили критично важливими для своєї діяльності.

Пропозиція Длігача залишається експертною ідеєю, а не затвердженою урядом зміною правил бронювання. Її реалізація потребувала б окремих рішень щодо кола роботодавців, критеріїв відбору працівників і контролю за виконанням вимог.

Є й питання доступності такої моделі для малого бізнесу. Зарплата близько 55 тис. грн може стати серйозним фінансовим навантаженням для підприємств, особливо в регіонах. Тому прив'язка бронювання до офіційної оплати праці потребуватиме окремого обговорення умов, за яких ця система не стане перевагою лише для фінансово сильних компаній.

Уряд знову змінив правила бронювання

Правила бронювання працівників в Україні продовжують переглядати. В останній редакції уряд зберіг для підприємств оборонної промисловості та енергетики квоту на рівні 95% замість запропонованих раніше 85%. Для підприємств теплопостачання та водоканалів залишили можливість бронювати до 75% персоналу замість 60%.

Змінилися й умови розрахунку базової квоти для інших підприємств. Працівників, які вже мають відстрочку від мобілізації, знову враховуватимуть у загальній кількості військовозобов'язаних під час визначення 50-відсоткового ліміту бронювання. Наприклад, підприємство зі 100 працівниками зможе бронювати до 50 осіб, а не до 35, як передбачав попередній варіант правил.

Також уряд визначив строки розгляду звернень Координаційним центром: до одного місяця для звичайних питань і до семи днів для невідкладних.

Про ці зміни 26 жовтня розповів перший заступник голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк на своєму YouTube-каналі.

За його словами, до 1 грудня правила бронювання можуть переглянути знову. Це означає, що нинішня система залишається предметом подальших урядових змін.

Автор:

редактор новин Ігор Тележніков

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції