НБУ посилив монетарну політику: як це вплине на економіку України

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Серед його оцінок — вплив вищої ставки на дохідність гривневих заощаджень, кредитування підприємств і витрати держави на залучення коштів.

НБУ переглянув прогнози економіки та інфляції

Рішення про підвищення ставки регулятор ухвалив після перегляду макроекономічного прогнозу. За оцінкою НБУ, у третьому кварталі 2026 року реальний ВВП України скоротився на 0,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. На кінець року регулятор тепер прогнозує падіння економіки на 0,4%. Попередня оцінка передбачала зростання на 1,8%.

Змінився і прогноз інфляції. Якщо раніше НБУ очікував, що за підсумками року вона становитиме 10%, то тепер прогнозує 12,5%. У вересні споживчі ціни були на 10% вищими, ніж рік тому.

Серед чинників, які впливають на економічну активність, Нацбанк називає російські атаки на виробничі потужності, порушення логістики та скорочення виробництва в окремих галузях, зокрема, металургії й гірничодобувній промисловості.

Данилишин звертає увагу на те, що можливості облікової ставки у стримуванні інфляції витрат обмежені. Вища вартість грошей може впливати на попит та інфляційні очікування, але не усуває безпосередніх причин подорожчання сировини, енергоносіїв і транспорту. Так само монетарні інструменти не можуть самостійно відновити пошкоджені виробничі потужності чи логістичні маршрути.

Читайте також: НБУ продав майже $6 млрд за місяць, але гривня продовжила падати: що відбувається з курсом

Як зміна ставки позначиться на кредитах та ОВДП

На думку Данилишина, підвищення облікової ставки може збільшити вартість ринкового кредитування. Це важливо для підприємств, які залучають банківські кошти для поповнення обігового капіталу, закупівлі сировини та розвитку виробництва.

Інший можливий наслідок стосується державних запозичень. Вища облікова ставка може вплинути на дохідність нових випусків облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Якщо Мінфіну доведеться залучати кошти під вищі відсотки, обслуговування нових запозичень коштуватиме бюджету дорожче. При цьому дохідність уже розміщених облігацій із фіксованою ставкою автоматично не змінюється.

Данилишин також вважає, що підвищення дохідності державних паперів може посилити інтерес банків до ОВДП порівняно з кредитуванням підприємств. У такому разі державні запозичення конкуруватимуть із бізнесом за банківські ресурси. Це оцінка можливого ефекту, а не вже зафіксована зміна в кредитній політиці банків.

Валютний ринок: долар подорожчав, інтервенції оновили рекорд

Наприкінці жовтня гривня послабилася щодо основних валют. За офіційним курсом НБУ, долар зріс із 45,0510 грн 23 жовтня до 45,5293 грн 30 жовтня. Це приблизно 1,1% за тиждень. Офіційний курс євро на останню дату становив 50,6796 грн.

Для балансування попиту та пропозиції на валютному ринку Нацбанк проводить інтервенції. За тиждень із 26 до 30 жовтня регулятор продав на міжбанківському ринку $1,818 млрд. Це найбільший тижневий обсяг за історію спостережень. Загалом у жовтні продаж валюти наблизився до $6 млрд, також перевищивши попередній місячний рекорд.

Заступник голови НБУ Юрій Гелетій пояснив зростання попиту на валюту збільшенням бюджетних видатків. На пропозицію вплинуло скорочення валютних надходжень від аграрного сектору та металургії через логістичні труднощі.

Ще одним показником ситуації на валютному ринку є міжнародні резерви. На 1 жовтня вони становили $47,1 млрд, скоротившись за вересень на 3,2%. За оцінкою НБУ, цих резервів достатньо для покриття чотирьох місяців майбутнього імпорту.

Автор:

редактор новин Ігор Тележніков

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції