Підземні заводи для виробництва зброї зможе будувати приватний бізнес: хто отримає доступ до спрощеної процедури

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Хто зможе скористатися новим механізмом

Міноборони називає три основні категорії підприємств, для потреб яких інвестори зможуть будувати захищену інфраструктуру:

• Резиденти Defence City — компанії, які отримали відповідний статус у спеціальному правовому режимі для оборонно-промислового комплексу.

• Виконавці державних контрактів — підприємства, які виконують замовлення на потреби оборони.

• Виробники, яких Міноборони визначило критично важливими для забезпечення потреб Сил оборони.

Відповідно, приватний інвестор або девелопер зможе укласти договір із підприємством, що належить до однієї з визначених категорій, профінансувати будівництво власними або залученими коштами й після завершення передати йому об'єкт чи його частину.

Які підприємства вже включені до переліку учасників експерименту

У чинному порядку, затвердженому постановою № 1494, у додатку наведено шість підприємств:

1. Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова».

2. Державне підприємство «Конструкторське бюро „Південне“ ім. М. К. Янгеля».

3. Державне підприємство «Державне Київське конструкторське бюро „Луч“».

4. АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування».

5. АТ «Антонов».

6. ТОВ «Науково-виробниче підприємство хімічних продуктів».

Це перелік підприємств не тотожний усім потенційним отримувачам нової інфраструктури: Міноборони окремо називає резидентів Defence City, виконавців державних контрактів та визначених критично важливими виробників.

Які правила діятимуть для приватних інвесторів

Для такого будівництва передбачений спрощений режим: не потрібно отримувати дозвіл на виконання будівельних робіт і містобудівні умови та обмеження. Водночас інвестор має заздалегідь укласти договір із підприємством ОПК, для якого будують об'єкт.

Проєкт договору разом із документами інвестора потрібно подати до Міноборони за місяць до підписання. Міністерство має п’ять робочих днів на перевірку документів.

У договорі мають бути передбачені такі умови:

• Щонайменше 25% площі об'єкта — якщо підприємству передають лише частину приміщення, вона повинна становити не менше чверті загальної площі та бути придатною для виробництва.

• Мінімум один рік користування — для оренди або іншого строкового користування. Оборонне підприємство матиме право вимагати продовження строку до завершення воєнного стану.

• Передача об'єкта після будівництва — у власність, оренду або на іншому передбаченому договором праві користування.

Отже, інвестор зможе вкладати гроші у створення захищеної інфраструктури, а оборонний виробник — отримувати виробничі площі без необхідності самостійно фінансувати весь проєкт.

Читайте також: ОПК пройшов перевірку критичності: більшість підприємств зберегли статус

Хто не зможе будувати такі об'єкти

До участі не допускатимуть компанії, у яких держава-агресор або її резиденти прямо чи опосередковано мають частку від 10%, а також осіб, щодо яких застосовано санкції.

Перед поданням документів інвестор повинен підтвердити відсутність відповідних зв’язків і санкційних ризиків з урахуванням відносин контролю. Це означає, що перевірятимуть не лише формального учасника проєкту, а й структуру власності та пов’язаних осіб.

Новий механізм має допомогти швидше створювати захищені виробничі майданчики, переносити потужності та залучати приватні гроші до оборонної промисловості без додаткового навантаження на державний бюджет.

Як ми писали: Нові контракти для українського ОПК: Україна отримує доступ до тендерів НАТО

Автор:

редактор новин Ярослав Дмитренко

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції