МВФ назвав головні загрози економіці Європи: серед них війна росії проти України

Андрій Пишний виокремив п’ять ключових висновків для Європи.

Європі потрібні нові джерела зростання

Європейській економіці вже недостатньо просто пристосовуватися до криз. Потрібні нові джерела продуктивності та довгострокового зростання. На цьому наголосив директор Європейського департаменту МВФ Матеуш Щурек, презентуючи регіональний економічний огляд для країн Центрально-Східної та Південно-Східної Європи.

Енергетичні потрясіння, високі державні борги, демографічні обмеження та дефіцит робочої сили знижують потенціал регіону. До того ж країнам дедалі складніше конкурувати на зовнішніх ринках завдяки низьким витратам. Зарплати зростають швидше за продуктивність, а експорт втрачає цінові переваги.

Новими рушіями економічного розвитку можуть стати європейська інтеграція, розширення єдиного ринку, приватні інвестиції, інновації та цифровізація.

«Не можна звикати» до війни росії проти України

Під час зустрічі Матеуш Щурек наголосив на необхідності не втрачати увагу до наслідків російської агресії.

«Міжнародна економічна спільнота не повинна звикати до наслідків російської війни проти України», — сказав він.

За словами Щурека, війна й далі істотно впливає на економічне зростання та потенціал Європи. Її вплив на середньострокові перспективи може бути навіть більшим, ніж наслідки окремих геополітичних подій.

Андрій Пишний вважає таку оцінку важливим сигналом для України. Визнання російської агресії одним із чинників, що стримують економічний розвиток Європи, посилює аргументи на користь підтримки України, її відбудови та вступу до ЄС.

Для української делегації важливими темами Щорічних зборів також були залучення фінансування на 2027 рік і посилення тиску на Росію.

Євроінтеграція відкриває можливості, але не гарантує зростання

За оцінками МВФ, рівень доходів у країнах Західних Балкан і Молдові може бути приблизно на 30% вищим протягом десятиліття після вступу до Євросоюзу.

Проте сам факт членства не гарантує такого результату. Він залежить від підвищення продуктивності та ефективності реформ.

Для України, яка рухається до ЄС, це означає, що євроінтеграція створює можливості для економічного розвитку, але їх потрібно реалізувати завдяки внутрішнім змінам.

Енергетичні шоки впливають не лише на ціни на енергоносії

Центральним банкам потрібно враховувати не тільки безпосередній вплив подорожчання енергії на інфляцію, а й вторинні ефекти. Йдеться про ситуації, коли зростання вартості енергоносіїв спричиняє подорожчання інших товарів і послуг та змінює інфляційні очікування.

Досвід країн регіону показує, що масштаб такого впливу залежить від довіри до монетарної політики, стану економіки та бюджетних умов. Тому центральним банкам потрібно послідовно дотримуватися своїх цілей, але водночас враховувати особливості економічної ситуації в кожній країні.

Окрему увагу Андрій Пишний приділив енергетичній безпеці Європи. На його думку, для зміцнення стійкості регіону потрібно обмежувати доходи від продажу енергоресурсів, які використовують для підриву цієї стійкості. Насамперед ідеться про Росію.

Європі потрібна спільна стратегія стійкості

Вразливість європейської економіки знову проявилася через енергетичний шок, спричинений війною на Близькому Сході. У МВФ зазначають, що спільний рух країн до відновлюваної енергетики допоміг пом’якшити його наслідки.

Андрій Пишний наголошує, що економічні виклики дедалі частіше виходять за межі окремих держав. Відповідати на них потрібно через міжнародне партнерство та координацію дій.

Європейська стійкість залежить від спільних рішень у сфері енергетики, розвитку інфраструктури, інтеграції ринків та економічної безпеки. Окремі країни не можуть повністю захиститися від спільних загроз, діючи самостійно.