Банк схвалив кредит, а ваш бюджет? Розрахуйте свій комфортний платіж за кредитом

Банк оцінює кредитоспроможність позичальника за певними критеріями. А от клієнту варто оцінити власну фінансову стійкість. Вона визначає, чи буде кредит посильним не лише сьогодні, а й через кілька місяців. Саме тому рішення банку про максимальну суму кредиту і ваше рішення про комфортний платіж можуть бути різними.

Комфортний платіж за кредитом — це сума, яку ви можете щомісяця сплачувати без шкоди для базових витрат, заощаджень і фінансового резерву. Нижче розбираємо три способи її оцінити: показник DTI, залишковий дохід і просту формулу комфортного платежу.

Щоб зрозуміти, де проходить ця межа, варто подивитися, як кредитне навантаження оцінюють у світі.

Міжнародний досвід: скільки боргу може витримати бюджет

У світовій практиці немає однієї цифри, яка однаково підходила б усім позичальникам. Натомість оцінка кредитоспроможності враховує доходи, боргові зобов’язання, витрати на життя та здатність витримувати можливе погіршення фінансової ситуації.

Показник DTI: яку частку доходу забирають кредити

Один із найвідоміших показників, який використовується у світі, — debt-to-income ratio (DTI). Це співвідношення щомісячних платежів до доходу.

Спробуйте розрахувати свій показник за ось цією формулою:

DTI = щомісячні платежі за боргами ÷ щомісячний дохід x 100%

Наприклад, якщо ви отримуєте 50 000 грн на місяць і загалом сплачуєте за кредитами 10 000 грн, DTI становить 20%. Що нижчий показник, то комфортніший кредит.

Але американське CFPB (Бюро фінансового захисту споживачів) має інший погляд. Там вважають, що різні кредитні продукти та кредитори можуть мати різні межі DTI. Тобто однієї універсальної цифри, після якої кредит автоматично стає «некомфортним», не існує.

Цифри дають орієнтир, але не завжди показують усю картину. Тому тут цікаво почути практичну думку експерта — Андрія Звізло, заступника голови правління Universal Bank:

«Не варто дивитися на одну цифру ізольовано від усього бюджету. Важливо розуміти, скільки ви реально можете віддавати щомісяця безболісно для свого життя. Тобто після платежу мають залишатися кошти на базові потреби, заощадження і непередбачені витрати».

Залишковий дохід: скільки лишається після всіх платежів

Другий корисний підхід — залишковий дохід (residual income). Його рахують так:

Залишковий дохід = чистий дохід − обов’язкові витрати − усі кредитні платежі

До обов’язкових витрат зазвичай відносять харчування, транспорт, витрати на дітей, ліки та лікування, навчання, регулярні побутові витрати та інші платежі, від яких складно відмовитися навіть тимчасово.

Уже після підрахунку всього обовʼязково треба визначити, що залишається після кредитного платежу. Якщо сума мінімальна, то кредит виходить формально доступним, але відчутно обтяжує бюджет.

«Кредит — це не заміна грошей, яких у людини немає. Передусім має бути забезпечена база: житло, харчування, інші необхідні витрати, а також заощадження. І лише після цього варто оцінювати, яку частину свого бюджету готові спрямувати на додаткове зобов’язання. Якщо базові потреби не закриті й немає можливості відкладати, кредит створює вже не додаткові можливості, а додатковий ризик», — наголошує Андрій Звізло.

Формула комфортного платежу: як розрахувати суму, яку можна віддавати за кредитом

Фахівці радять просту модель для самостійної оцінки:

Комфортний платіж = чистий дохід − обов’язкові витрати − чинні боргові платежі − фінансовий резерв

Це не можна назвати нормативом чи фінансовою формулою, але це можливість подивитися на власний бюджет перед важливим рішенням.

Наприклад: від доходу в 50 000 грн віднімаємо 25 000 грн обов’язкових витрат, ще мінус 5 000 грн платежів за чинними кредитами та 5 000 грн, які ви відкладаєте як резерв:

50 000 − 25 000 − 5 000 − 5 000 = 15 000 грн

Ця сума показує межу щомісячного платежу, який буде комфортним для вас.

«Не має значення, який кредитний продукт — кредитна картка чи „Покупка частинами“. Головне питання завжди одне: яку суму ви можете щомісяця віддавати безболісно для свого бюджету і способу життя. „Безболісно“ — це означає, що ви забезпечуєте ключові витрати, житло, харчування і деякі заощадження. Якщо ця база виконана, тоді вже можна керувати тією сумою, яка залишається», — пояснює Андрій Звізло.

Три зони кредитного навантаження

Ще один підхід, який має право на перевірку, — умовно поділити свій бюджет на три зони.

Комфортна зона

Перша — комфортна. Це коли після кредитного платежу вистачає коштів на базові потреби, регулярні витрати та формування резерву. Непередбачена покупка не змушує одразу шукати додаткові позикові кошти.

Зона уваги

Друга — зона уваги. Платіж здійснюється без прострочень, але заощаджувати стає складніше. Великі покупки доводиться відкладати, а будь-яка непередбачена витрата відчутно впливає на бюджет.

Зона ризику

І остання — зона ризику. Для погашення одного боргу доводиться використовувати інший, кредитний ліміт починає покривати звичайні щоденні витрати, зникають заощадження або виникають прострочення.

«Погашати один кредит за рахунок іншого не завжди означає фінансову проблему. Якщо людина знаходить дешевший ресурс і перекредитовує попередню заборгованість, зменшуючи свої майбутні витрати, це може бути цілком раціональним рішенням. Інша ситуація — коли новий кредит потрібен лише для того, щоб продовжувати обслуговувати старий, тому що власних коштів уже не вистачає. Це вже зовсім інша історія», — зауважує Андрій Звізло.

Такі зони не є нормативними межами, це лише практичний спосіб оцінити власне фінансове становище.

«Фінансовий стан людини не є незмінним. Сьогодні вона може перебувати в комфортній зоні, через кілька місяців — у зоні уваги, а потім знову повернутися до попереднього рівня. Тому важливо не лише порахувати свій бюджет у момент оформлення кредиту, а й розуміти, що робити, якщо обставини зміняться», — додає Андрій Звізло.

Простий спосіб відстежувати свій стан — раз на кілька місяців перераховувати DTI і залишковий дохід, а також перевіряти кредитну історію.

Комфортний платіж — головна цифра кредиту

Кредити дають можливість отримати бажане вже зараз, а не чекати роки, доки вдасться накопичити необхідну суму. Але варто памʼятати орієнтир — після всіх кредитних платежів повинні залишатися кошти на нормальне життя, резерв і непередбачені витрати.

«Я взагалі не бачу в кредиті чогось негативного самого по собі. Це інструмент. Як і будь-яким інструментом, ним можна користуватися правильно або неправильно. Якщо людина розуміє свої можливості, оцінює ризики й контролює платежі, кредит може дати їй додаткові можливості. Якщо рішення приймається імпульсивно і без розрахунку, результат буде зовсім іншим», — підсумовує Андрій Звізло.

Отже, грамотний кредитний розрахунок починається не із запитання «скільки мені дасть банк?», а із запитання «скільки я зможу сплачувати, не втрачаючи фінансової стійкості?».