Які інструменти використовують крадії коштів з рахунків та як їм протидіяти

Карткові шахраї не сплять, і це можна побачити у даних офіційної статистики. Адже, за даними НБУ, в 2025 році відбулося 256 тис. шахрайських операцій, і на один мільйон видаткових операцій із платіжними картками припадало 27 шахрайських операцій. В той же час, сума збитків від незаконних дій та шахрайських операцій з використанням платіжних карток за 2025 рік збільшилася майже на чверть (на 24%) — до 1,4 млрд грн, а середня сума незаконної операції зросла порівняно з 2024 роком на 30% порівняно до 5 536 грн.

Що сьогодні помітно: дуже стрімко розвивається шахрайство з використанням методів соціальної інженерії щодо дистанційного отримання кредитних коштів. Шахраї вигадують різні сценарії та способи виведення кредитних коштів з рахунків ошуканих осіб. Також все частіше зловмисники починають використовувати штучний інтелект для реалізації різних шахрайських схем.

Наразі головним методом шахраїв є поєднання методів соціальної інженерії з можливостями штучного інтелекту. У 2026 році, якщо порівняти з 2024-м та 2025-м, для шахраїв головною метою стало через методи соціальної інженерії змусити особу, яка підпала під вплив зловмисників, пройти реєстрацію у мобільному застосунку для отримання кредитних коштів, а потім — переказ цих коштів на рахунки, які нададуть жертві махінацій шахраї.

Раніше більш пріоритетними сценаріями були надприбуткова робота, виграші, оренда неіснуючого житла, продаж товару без його відправки. Сьогодні ці схеми використовуються рідше. Також з розвитком платіжних методів для проведення операцій та мандату від платіжних систем щодо випуску карток з чіпом практично немає випадків скімінгу, тобто встановлення пристрою для зчитування даних платіжної картки на банкомати або пристрою на пос-терміналі.

Натомість найбільш розповсюдженою на платіжному ринку є шахрайська схема, що передбачає дзвінки від осіб, які видають себе за працівників служби безпеки банку, Національного банку або інших установ, щоб отримати реквізити платіжної картки, спонукати до здійснення операції (наприклад, щоб уникнути нібито блокування рахунків), отримання одноразових паролів із смс-повідомлень.

Важливо і те, що в 2026 році зросла середня сума шахрайської операції — вона дорівнює приблизно 30−100 тис. грн. за один кейс. Фактично, шахраї змінили свої пріоритети та зосередились на отриманні від ошуканої особи у банках кредитних коштів, тобто наразі ціль зловмисників — змусити особу взяти кредитні кошти не в одному банку, а по можливості — в декількох. Відомі вже випадки, коли особи під впливом шахраїв брали кредити у 6−7 банках за один операційний день.

Звісно, боротьба з шахрайством є одним з пріоритетів як регулятора, так і банків. Ідея Банк залежно від виду платіжного інструменту та від каналу, де здійснюється операція, застосовує різні інструменти для протидії шахрайству. Наразі ми застосовуємо різні антифрод-системи для кожного платіжного інструменту, у яких заведені різні правилаобмеження для своєчасного виявлення та попередження шахрайства

Важливо, щоб банки постійно працювали зі своїми клієнтами, тобто періодично інформували їх про те, що є такий вид шахрайства, як соціальна інженерія, про те, як не стати жертвою різних схем шахрайства з використанням методів соціальної інженерії. На жаль, багато клієнтів не читають банківські попередження. Тому в Ідея Банк ми запроваджуємо різні інструменти протидії цьому виду шахрайства, використовуючи всі можливі технічні можливості та глибоке розуміння різних шахрайських схем з використанням соціальної інженерії. Банк постійно вдосконалює системи захисту і протидії шахрайству, використовує всі сучасні технології, що представлені на ринку, та додатково розробляє свої технології для протидії шахрайству.

Якщо у клієнта є підозра на здійснення по рахунку несанкціонованої операції, потрібно негайно звернутися до банку для блокування своїх платіжних інструментів та передачі інформації про інцидент. Далі необхідно терміново звертатися до поліції. Адже якщо банк- отримувач заблокує кошти у шахрая на рахунку, то йому потрібно надати скан-копію прийняття заяви поліцією для подальшого блокування цих коштів та можливого їх повернення, тобто повинна бути підстава для таких дій.

Окреме важливе питання — ШІ-інструменти. На мою думку, зараз більше ШІ використовують у своїх схемах шахраї, аніж фінансові установи. Банки зараз досліджують питання використання ШІ та поступово дуже обережно його запроваджують у різних напрямках, де немає ризику компрометації конфіденційних даних. Всі платіжні сервіси з кожним роком стрімко розвиваються з метою зробити платіжну операцію більш легкою та більш швидкою. З приводу цього бізнес знімає певні обмеження щодо проведення платіжних операцій. У результаті треба постійно вдосконалювати та впроваджувати нові алгоритми у системах моніторингу платіжних операцій. Тим часом, шахраї почали активно використовувати при шахрайських атаках технології ШІ різних відомих платформ таких як CHATGPT, GOOGLE Gemini, Claude, GROK та Microsoft Copilot.

З використанням ШІ-технологій у протидії платіжному шахрайству виникають нові виклики для попередження шахрайства з використанням платіжних інструментів. Оскільки сьогодні інструменти ШІ розвиваються у бік бізнесу, але все ще немає достатньо ефективних систем ідентифікації використання у шахрайських схемах ШІ та ідентифікації конкретної платформи ШІ з метою деактивації профіля користувача, який з цієї платформи ШІ ініціює шахрайську атаку. Раніше шахраям для проведення успішної шахрайської атаки необхідні були відповідні знання у сфері платіжних технологій, які вони збирали та аналізували, але зараз зловмисникам витрачати багато часу необов’язково, адже все можна перекласти на ШІ.

Не лише банки мають розвивати антифрод-технології, але й самі клієнти мають бути завжди готові до так званої «зустрічі» з крадієм. Адже найчастіше такі «зустрічі» відбуваються через телефонний зв’язок, електронну пошту та части соцмереж. Тож, важливим засобом протидії є не піддаватися на маніпуляції, не надавати шахраям дані картки — PIN-код, CVV-код.

Слід пам’ятати: якщо платіжні дані передаються третім особам особисто самим клієнтом, то можливе миттєве списання з карткового рахунку, яке потім компенсувати буде неможливо. Адже в разі самостійного розголошення даних картки ніякої компенсації вкраденого не може бути.

А ще серед головних способів убезпечення від шахрайства — встановлення лімітів на операції (денний, місячний ліміт на зняття готівки або онлайн-оплати), підключення SMS або push-інформування (щоб оперативно дізнатись про будь-які транзакції), оформлення окремої картки для онлайн-розрахунків. Також вкрай важливо регулярно оновлювати мобільний застосунок, змінювати паролі до за стосунку чи веб-банкінгу, уважно вивчати повідомлення від банку, що містять попередження про нові незаконні схеми, не залишати свою банківську картку без нагляду. «Допоможи собі сам» — насправді дуже дієвий спосіб вберегти свої фінанси від наполегливих професійних шахрайських маніпуляцій.

Ідея Банк. Банківська ліцензія НБУ Nº96 від 04.11.2011 р. Внесено до Державного реєстру банків за Nº46.