Ставка НБУ 16%: як це вплине на депозити, кредити та курс гривні

►Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси

Завдяки партнерським програмам банків із виробниками та постачальниками вартість багатьох кредитних продуктів може залишитися на чинному рівні. Крім того, збереження високої дохідності гривневих заощаджень створюватиме додаткові передумови для підтримки національної валюти.

За його словами, підвищення облікової ставки на 0,5 відсоткового пункту має передусім превентивний характер і спрямоване на стримування інфляційних ризиків, які посилилися на тлі російських атак на енергетику, виробництво та логістику.

У серпні річна інфляція становила 8,1%, однак восени бізнес зіткнувся з додатковими витратами на електроенергію, пальне, перевезення та забезпечення безперервної роботи. Частина цих витрат поступово може переноситися на кінцеву вартість товарів і послуг.

«Звісно, облікова ставка не здатна зупинити ракетні атаки або зробити пальне дешевшим. Але вона може стримати поширення цінового тиску на всю економіку. Тому рішення НБУ має певною мірою превентивний характер. Його завдання — не чекати, поки інфляція набере обертів, а вже зараз обмежити ризики її подальшого прискорення», — зазначив банкір.

Ставки за депозитами

На думку Сергія Мамедова, для вкладників підвищення облікової ставки є позитивним сигналом, адже воно створює передумови для збереження високої дохідності гривневих депозитів.

Наразі найпоширеніші ставки за гривневими вкладами залежно від терміну розміщення становлять орієнтовно 14−16% річних. Разом з тим за окремими акційними та бонусними програмами дохідність може сягати 17−17,5% річних.

Банкір очікує, що найближчими тижнями конкуренція за кошти населення залишатиметься активною. Зокрема, банки можуть переглядати умови окремих депозитних програм, пропонувати додаткові відсотки за відкриття вкладів через мобільні застосунки або запроваджувати спеціальні пропозиції для нових клієнтів.

Водночас підвищення облікової ставки не означає автоматичного зростання дохідності всіх депозитів. Кожна фінустанова визначатиме умови залежно від власної потреби в коштах, строків залучення вкладів та ринкової ситуації.

«А головне для вкладника — не лише отримати відсотки, а й зберегти купівельну спроможність своїх заощаджень. Адже депозит має сенс тоді, коли його дохідність допомагає компенсувати зростання цін. Саме тому збереження привабливості гривневих вкладів сьогодні є одним із важливих завдань монетарної політики», — наголосив Сергій Мамедов.

Кредити для бізнесу: автоматичного подорожчання не буде

Окрему увагу банкір приділив впливу рішення НБУ на кредитування підприємців. За його словами, підвищення облікової ставки не означає, що вже найближчим часом усі бізнес-кредити стануть дорожчими.

Він нагадав, що значна частина фінансування придбання обладнання, транспорту, сільськогосподарської техніки та інших засобів виробництва сьогодні здійснюється за партнерськими програмами банків із виробниками та постачальниками. Такі програми передбачають спеціальні умови фінансування, завдяки яким підприємець може отримати кредит за ставкою, нижчою від стандартної ринкової.

При цьому за кредитами з фіксованою ставкою вартість уже наданого фінансування залишатиметься незмінною, а в межах чинних партнерських домовленостей банки та постачальники зацікавлені зберігати конкурентні умови й для нових позичальників.

«Адже виробникам потрібно продавати свою продукцію, банкам — кредитувати надійних позичальників, а бізнесу — оновлювати обладнання та розвиватися. І партнерські програми допомагають поєднати ці інтереси», — пояснив експерт.

Важливу роль, за його словами, й надалі відіграватимуть і державні програми, які дають змогу частково відокремити кінцеву вартість кредиту для позичальника від загального рівня ринкових ставок. Для підприємців таким інструментом насамперед залишається програма «Доступні кредити 5−7−9%», а в інших сегментах кредитування подібну функцію виконують, зокрема, державні програми на кшталт «єОселі».

«Ми маємо розуміти, що в нинішніх умовах бізнес просто не зможе масово обслуговувати кредити за надто високими ставками. Підприємства і без того несуть величезні додаткові витрати, пов’язані з війною: на енергетичну автономність, логістику, безпеку, відновлення пошкоджених потужностей. Тому партнерські та державні програми кредитування сьогодні фактично стають одним із механізмів, які дозволяють не перекладати всю вартість дорогих грошей безпосередньо на позичальника», — зазначив Сергій Мамедов.

Він не виключає певного коригування ставок за окремими стандартними кредитами, проте не очікує, що підвищення облікової ставки спричинить загальне подорожчання бізнес-кредитування.

Особливого значення доступність фінансування набуває в умовах посилення воєнних ризиків, коли підприємствам потрібні кошти не лише для розширення виробництва, а й для закупівлі генераторів, створення власних джерел енергії та відновлення роботи після обстрілів.

«Тому головне завдання банків — зберегти доступність кредитних ресурсів, щоб навіть в умовах високої вартості грошей український бізнес мав можливість працювати та розвиватися», — підкреслив Сергій Мамедов.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології