Інфляція простими словами: чому гроші знецінюються та як зберегти заощадження

1. Інфляція відображає зростання цін та призводить до поступового зниження купівельної спроможності грошей.
2. Основні причини інфляції пов’язані зі змінами попиту та пропозиції на товари та послуги, зростанням витрат бізнесу, коливаннями курсів валют та іншими економічними чинниками.
3. Для оцінки зростання цін в Україні використовують індекс споживчих цін, а показники та прогнози щодо інфляції НБУ враховує під час проведення монетарної політики.
4. Готівка та кошти на картці без нарахування відсотків втрачають купівельну спроможність, тоді як депозит або ОВДП можуть частково чи повністю компенсувати вплив інфляції.
5. Для збереження заощаджень доцільно розподіляти кошти між фінансовою подушкою, депозитами, ОВДП і валютою з урахуванням мети заощаджень, строку, ліквідності, дохідності та ризиків.

Як рахують інфляцію в Україні: ІСЦ і Держстат

Основним показником для вимірювання інфляції є індекс споживчих цін (ІСЦ), який щомісячно розраховує Державна служба статистики України. Для цього відстежують зміну цін на визначений набір товарів і послуг, які купують домогосподарства, та порівнюють їхню вартість за різні періоди.

Наприклад, ІСЦ на рівні 110% означає, що споживчі ціни порівняно з базовим періодом у середньому зросли на 10%.

Приклад: скільки «важать» 50 000 грн через рік

Розглянемо, як інфляція впливає на реальну вартість заощаджень. За річної інфляції 10% купівельна спроможність 50 000 грн через рік буде приблизно такою самою, як купівельна спроможність 45 455 грн сьогодні.

Тобто номінально у вас залишиться 50 000 грн, але через рік на них можна буде придбати приблизно стільки товарів і послуг, скільки зараз на 45 455 грн. Аналогічний розрахунок для іншої суми, строку та показника зростання цін можна виконати через калькулятор інфляції.

Інфляція і девальвація: у чому різниця

Інфляція та девальвація пов’язані зі знеціненням грошей, але характеризують різні економічні процеси.

Які бувають види інфляції

Інфляцію можна класифікувати за темпами зростання цін, причинами виникнення та показниками, які враховуються під час її розрахунку. Види інфляції:

• споживча інфляція — відображає зміну цін на товари та послуги, які купують домогосподарства;
• базова інфляція — показує стійку динаміку цін без урахування окремих товарів і послуг із високою мінливістю цін.

На противагу інфляції, дефляція — це загальне зниження цін на товари та послуги, яке супроводжується зростанням купівельної спроможності грошей. Наприклад, за дефляції 2% товар, який коштував 1000 грн, за інших незмінних умов коштуватиме приблизно 980 грн.

Як інфляція впливає на зарплату, депозит і готівку

Інфляція по-різному впливає на доходи та заощадження залежно від того, чи зростає їхня номінальна сума та чи приносять кошти додатковий дохід. Вплив інфляції на заощадження:

• зарплата — її реальна цінність зменшується, коли ціни зростають швидше, ніж доходи. Наприклад, підвищення зарплати на 5% за інфляції 10% не компенсує зростання цін;
• депозит — нараховані відсотки можуть частково або повністю компенсувати вплив інфляції. Для оцінки результату варто порівнювати рівень інфляції з дохідністю депозиту після сплати податків;
• готівкові кошти — не приносять доходу, тому їхня купівельна спроможність поступово знижується зі зростанням цін.

Що відбувається з грошима «під матрацом» і на картці

Готівка «під матрацом» і кошти на картці без нарахування відсотків не приносять доходу, тому зі зростанням цін їхня купівельна спроможність поступово знижується. Тож доцільно зберігати таким способом лише частину коштів, необхідну для поточних витрат і фінансового резерву, а для решти заощаджень розглянути інструменти, що можуть приносити дохід.

Як зберегти гроші від інфляції

Усунути вплив інфляції на заощадження неможливо, але його можна зменшити за допомогою фінансових інструментів, які здатні приносити дохід або допомагають розподілити ризики. З огляду на те, що інфляція в Україні впливає на реальну вартість заощаджень, під час вибору інструмента варто оцінювати строк зберігання коштів, очікувану дохідність, ліквідність та фінансові цілі.

Гривневий депозит: коли ставка покриває інфляцію

Гривневий депозит допомагає зберегти купівельну спроможність заощаджень, коли його дохідність після сплати податків не нижча за рівень інфляції в Україні за відповідний період. Наприклад, за чистої дохідності депозиту 12% та інфляції 10% отриманий дохід компенсує зростання цін, тоді як за інфляції 15% цього вже буде недостатньо.

ОВДП як захист купівельної спроможності

Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) дають змогу отримувати визначений дохід протягом установленого строку, тому можуть використовуватися як інструмент захисту заощаджень від інфляції. Для оцінки результату варто порівнювати дохідність конкретних ОВДП з темпами зростання цін, враховувати строк погашення та умови дострокового продажу.

Валюта: чи завжди долар рятує від інфляції

Купівля доларів може частково вберегти заощадження від девальвації гривні, однак не забезпечує повного захисту від інфляції. Купівельна спроможність долара також знижується через зростання цін у США, а кінцевий результат залежить від зміни валютного курсу, спреду (різниці між курсами купівлі та продажу валюти) та строку зберігання коштів.

Як розподілити заощадження: подушка, депозит, ОВДП, валюта

Розподіл заощаджень між кількома інструментами допомагає одночасно забезпечити доступ до резервних коштів, отримувати дохід та зменшити окремі фінансові ризики. Приклад такого розподілу наведено в таблиці.

Оптимальне співвідношення залежить від суми заощаджень, запланованих витрат, строку накопичення, необхідної ліквідності та готовності до ризику. Під час вибору фінансових інструментів також варто враховувати поточний індекс інфляції.

Типові помилки, через які гроші все одно тануть

Навіть використання фінансових інструментів не завжди дає змогу зберегти купівельну спроможність коштів. Помилки, які можуть знизити ефективність управління заощадженнями:

• зберігання всіх коштів готівкою — гроші не приносять доходу, тому їхня купівельна спроможність поступово зменшується через інфляцію;
• орієнтація лише на номінальну дохідність — під час оцінки депозиту чи іншого інструмента важливо враховувати інфляцію, податки та супутні витрати;
• зберігання всіх заощаджень в одному активі — відсутність диверсифікації підвищує залежність від ризиків конкретного інструмента або валюти;
• відсутність фінансової подушки — через непередбачені витрати може виникнути потреба достроково забрати кошти з депозиту або продати інші активи на невигідних умовах;
• ігнорування строку та ліквідності — кошти, які можуть знадобитися найближчим часом, недоцільно повністю вкладати в інструменти з обмеженим доступом до них.

Висновок

Інфляція поступово знижує купівельну спроможність грошей, тому для збереження заощаджень важливо враховувати не лише їхню номінальну суму, а й реальну дохідність. Розподіл коштів між фінансовою подушкою, депозитами, ОВДП та валютою дає змогу диверсифікувати заощадження й обрати інструменти відповідно до власних фінансових цілей, строків і готовності до ризику.