472,6 млрд грн боргів перед Міноборони: через брак коштів Україна може втратити гроші назавжди

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Україна може втратити право вимагати мільйони доларів та євро

Відсутність асигнувань на юридичний супровід міжнародних спорів може призвести до пропуску строків позовної давності за низкою справ, зокрема у Швейцарському арбітражному центрі.

Як наголошують у Мінфіні, якщо юридичні послуги не закупити вчасно, Україна ризикує втратити можливість стягнути:

• понад 232,1 млн доларів — з урахуванням додаткових вимог та 5% річних, нарахованих із березня 2022 року;

• 155,7 млн євро — з урахуванням судових витрат на сотні тисяч євро;

• 51 647 швейцарських франків;

• 535 189 грн.

При цьому дефіцит фінансування юридичного представництва за 62 справами у 2026 році становить близько 1 млн грн.

Таким чином, порівняно невелика сума витрат на юристів може стати умовою для повернення значно більших коштів або, навпаки, призвести до втрати можливості їх стягнення.

Іноземні постачальники вже повертали мільйони Міноборони

Міністерство оборони раніше неодноразово вигравало міжнародні спори з іноземними постачальниками, які порушували умови контрактів.

Зокрема, у січні 2026 року Швейцарський арбітражний центр зобов’язав американську компанію повернути Україні понад 18 млн доларів. Постачальник отримав від Міноборони 100% передоплати за партію артилерійських боєприпасів, але поставив лише третину замовлення — із суттєвими затримками та іншими порушеннями умов договору. Арбітраж відхилив заперечення компанії та підтримав позицію України.

У 2024 році міжнародний арбітраж також присудив Міноборони майже 180 млн грн від іноземного постачальника військового одягу. Йшлося про несвоєчасне постачання, неналежну якість товару та невиконання договірних зобов’язань.

Ще в одному з міжнародних спорів іноземні постачальники мали компенсувати Міноборони 8,6 млн євро та понад 42,5 тис. доларів за неякісне та неповне постачання товарів. Загальна сума цих арбітражних рішень перевищувала 356 млн грн.

Водночас сам факт перемоги в суді чи арбітражі не означає, що гроші вже надійшли до бюджету. Для фактичного стягнення коштів можуть знадобитися додаткові юридичні процедури в іноземних юрисдикціях.

Прострочені борги перед Міноборони зростають

Обсяг простроченої дебіторської заборгованості Міністерства оборони збільшується щороку:

• на 1 січня 2024 року — 39,6 млрд грн;

• на 1 січня 2025 року — 45 млрд грн;

• за підсумками 2025 року загальний обсяг дебіторської заборгованості, за даними Мінфіну, сягнув 472,6 млрд грн, із яких 75,7 млрд грн були простроченими.

Дебіторська заборгованість — це кошти, які постачальники мають повернути Міноборони за непоставлені товари або ненадані вчасно послуги, якщо відомство вже здійснило оплату.

Читайте також: 100% потреб ЗСУ та €60 млрд від ЄС: що уряд пообіцяв оборонному сектору

Брак фінансування може ускладнити повернення коштів

У Мінфіні попереджають, що припинення або скорочення фінансування претензійно-позовної роботи може призвести не лише до втрати потенційних бюджетних надходжень.

Серед можливих наслідків — припинення співпраці з іноземними юридичними радниками, з якими вже укладені договори. Заміна підрядників вимагатиме додаткового часу, що особливо критично у справах із процесуальними строками.

Крім того, невиконання Україною фінансових зобов’язань перед юридичними консультантами може негативно вплинути на її ділову репутацію та ускладнити залучення міжнародного фінансування в майбутньому.

Проблема виникла на тлі дефіциту фінансування Сил оборони у 2026 році, який, за оцінкою президента, становить близько 27 млрд доларів.

Як ми писали раніше, держава заборгувала банкам близько 8 мільярдів компенсації за пільгові кредити для бізнесу

Автор:

редактор новин Ярослав Дмитренко

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції