«Впали» гроші на картку від родича? — Коли з них доведеться сплатити податок

Надходження від батьків, дітей, чоловіка чи дружини самі по собі не створюють податкового зобов'язання — якщо це справді дарунок або інша сімейна передача коштів, а спорідненість можна підтвердити.

За словами адвоката, податкові наслідки залежать не від призначення платежу в банку, а від правової природи коштів та доказів, які людина може надати на запит.

«Переказ від мами, сина чи дружини на картку — це не автоматично „непідтверджений дохід“, з якого слід платити податки», — зазначив адвокат.

Хто не платить податок

До родичів першого ступеня належать батьки, чоловік або дружина, діти, зокрема усиновлені. Другий ступінь — це рідні брати й сестри, баба, дід та онуки. Якщо кошти надійшли як подарунок від цих осіб, застосовується ставка 0% ПДФО, військовий збір також не сплачується.

Розмір переказу для цього правила значення не має — це не пільга «до певної суми». При цьому правильніше говорити не просто про переказ, а про дарування коштів: стаття 174 Податкового кодексу поширює на подарунки від фізичних осіб ті самі правила, що й на спадщину.

Коли виникає податок

Якщо кошти передає родич, який не належить до першого чи другого ступеня, або стороння особа — наприклад, тітка, дядько, двоюрідний брат, хрещений, друг чи співмешканець без зареєстрованого шлюбу, — подарунок оподатковується за ставкою 5% ПДФО та 5% військового збору. Сукупно це 10% від суми.

Якщо дарувальник або одержувач має статус нерезидента, застосовується ставка 18% ПДФО. Одержувач оподатковуваного подарунка має задекларувати дохід: декларація подається до 1 травня наступного року, а податок сплачується до 1 серпня.

Які документи варто зберігати

Для звичайних побутових переказів між близькими родичами закон не вимагає нотаріального договору. Але чим більша сума, тим важливіше мати доказову базу:

• банківську квитанцію або виписку із зазначенням платника й одержувача;
• зрозуміле призначення платежу — наприклад, «дарунок від матері» чи «переказ дружині на сімейні потреби»;
• документи про спорідненість: свідоцтва про народження, шлюб, усиновлення;
• за великих сум — простий письмовий договір дарування коштів.

Головний ризик

За словами експерта, ризик виникає не через сам факт надходження на картку, а тоді, коли людина не може пояснити, хто і на якій підставі перерахував їй значну суму.

«Фраза „це допомога від родичів“ без документів може бути недостатньою, якщо податкова поставить питання про джерело походження коштів», — наголосив адвокат.

Він також звернув увагу, що не кожен сімейний переказ є подарунком. Повернення боргу, переказ спільних коштів чи компенсація витрат мають іншу правову природу — для них варто зберігати розписку, договір позики або чеки.

Маскувати під «допомогу від родичів» оплату за роботу, продаж товарів чи підприємницькі надходження не варто: ДПС може розцінити такі кошти як незадекларований дохід.

Окремо адвокат нагадав про фінансовий моніторинг: банк може перевіряти походження великих або нетипових операцій, і нульова ставка податку не скасовує потреби пояснити джерело коштів.

Що варто перевірити перед великим переказом

Щоби швидко оцінити можливі податкові наслідки переказу, «Мінфін» зібрав ключові питання, які варто перевірити одержувачу коштів.

• Ким вам доводиться відправник. Для подарунків від родичів першого та другого ступенів діє нульова ставка незалежно від суми.
• На якій підставі передано гроші. Дарунок, повернення боргу, компенсація витрат і оплата за роботу мають різні податкові наслідки.
• Чи можна підтвердити походження коштів. Варто зберігати банківські виписки, документи про спорідненість, розписки, договори та чеки.
• Чи потрібно подавати декларацію. Подарунки від далеких родичів і сторонніх осіб можуть оподатковуватися та підлягати декларуванню.
• Чи не виникнуть запитання у банку. Навіть неоподатковуваний переказ може потрапити під фінансовий моніторинг, якщо сума або характер операції нетипові.