Бюджет-2027: 41% податків зберуть через слабку гривню та вищий ПДВ

Аби оцінити реалістичність виконання бюджету на 2027 рік, варто проаналізувати показники, закладені урядом у проєкт бюджету-2027, та поточні тенденції виконання держбюджету у 2026 році.

Доходи бюджету: звідки реально братимуть гроші

Загалом, згідно з проєктом бюджету, доходи у 2027 році заплановано на рівні 5648 млрд грн, видатки — 7272 млрд грн, дефіцит — 1666,1 млрд грн. Податкові надходження заплановано в розмірі 2863,8 млрд грн, із них 2278,5 млрд грн — до загального фонду.

Структура податкових надходжень виглядає так:

Найбільше окреме джерело надходжень — податок на доходи фізичних осіб: 689,0 млрд грн. Із них 390,4 млрд грн буде зібрано до спеціального фонду за рахунок військового ПДФО та зборів із грошового забезпечення військовослужбовців. Цільове призначення цих коштів — фінансування Сил оборони України.

Податок на прибуток підприємств дасть бюджету ще 338,5 млрд грн.

ПДВ сукупно (внутрішній та імпортний) — 1244,2 млрд грн, причому саме імпортний ПДВ забезпечить 859,3 млрд грн — це понад третина всіх податкових надходжень.

Доходи від акцизів оцінено у 377,5 млрд грн, із яких 233,4 млрд грн буде отримано від оподаткування ввезених товарів. Митні платежі принесуть до казни 78,1 млрд грн.

Якщо скласти всі платежі, прив'язані до імпорту та митного оформлення — ПДВ на імпорт, акциз на імпорт і ввізне мито, — разом вони становитимуть 1167,4 млрд грн, тобто майже 41% усього плану податкових надходжень. Таким чином, дохідна частина бюджету значною мірою залежить не від внутрішнього виробництва чи експортної виручки, а фактично від обсягів і вартості імпорту та поточного курсу гривні. Відповідно, девальвація гривні перетворюється на один з інструментів наповнення бюджету.

Серед уже запланованих фіскальних рішень у проєкті враховано оподаткування прибутку банків у 2027 році за ставкою 50%, наближення акцизів на пальне й тютюн до рівня ставок у ЄС, а також очікуваний ефект у близько 14 млрд грн від оподаткування доходів продавців через цифрові платформи (відповідний закон Рада ухвалила 9 червня, але станом на середину вересня Президент України його ще не підписав).

Про які доходи уряд «забув»

Натомість низку анонсованих податкових змін, передбачених Національною стратегією доходів до 2030 року, — зокрема е-аудит (SAF-T), гармонізацію з антиухильною Директивою ЄС та податок на солодкі напої — у проєкті на 2027 рік не враховано. Інакше кажучи, уряд поки що виходить із того, що їх не буде імплементовано до кінця 2026 року.

Цікаво, що ще у серпні Кабмін у своїй так і не затвердженій Верховною Радою програмі заявляв амбітнішу мету: збільшити податкові надходження на 15% у 2026 році та ще на 20% у 2027-му порівняно з планом 2026 року, причому саме за рахунок виведення бізнесу з тіні, а не запровадження нових зборів.

Утім, сукупні доходи, які фактично закладено в проєкт бюджету від 15 вересня (5648 млрд грн разом із допомогою партнерів), перевищують поточний план на 2026 рік лише на 8,7%, тобто приблизно на рівень закладеної в бюджет інфляції. Видатки натомість зростатимуть швидше — на 13,5%. Буквально за місяць відбулася корекція очікувань економічного блоку уряду, насамперед через руйнівні наслідки російських атак.

Видатки є — грошей на них поки немає

З іншого боку, не всі доходи, закладені в проєкт, наразі забезпечені відповідними рішеннями. Частину нових програм підтримки бізнесу, зокрема «Підтримку суб'єктів господарювання» на 58,7 млрд грн, планують фінансувати зі спеціального фонду, джерелом наповнення якого називають можливе підвищення ставки ПДВ із 20% до 21%. У Мінфіні наголошують, що остаточного рішення щодо цього підвищення ще не ухвалено, однак дедалі більше учасників процесу визнають: на тлі погіршення економічної ситуації ймовірність такого кроку зростає.

Саме обґрунтування цього кроку — необхідність профінансувати відновлення зруйнованого війною бізнесу шляхом підвищення ПДВ — заслуговує на окрему критичну оцінку. У переважній більшості країн світу в подібній ситуації держава, навпаки, надає постраждалим підприємствам податкові пільги чи податкові канікули, а не підвищує податок для всього населення.

Варто пам'ятати, що підвищення ставки ПДВ тягне за собою низку негативних наслідків. По-перше, це прямий інфляційний тиск: ПДВ закладається в кінцеву ціну товарів і послуг, а тому транслюється у зростання споживчих цін. По-друге, цей податок однаково поширюється і на заможних, і на малозабезпечених громадян, але саме для домогосподарств із нижчими доходами, зокрема переселенців та мешканців прифронтових регіонів, частка витрат на споживання є найбільшою, тож вплив на їхній добробут буде пропорційно сильнішим.

По-третє, зростання цін означає скорочення реального споживчого попиту, а отже, й виручки бізнесу, який і так намагається втриматися на плаву в умовах блокади портів та ударів по виробництву. По-четверте, вища ставка посилює стимули до тінізації розрахунків: що вище податкове навантаження, то вигідніше частині бізнесу уникати фіскалізації операцій. Це вже прямо суперечить заявленому урядом курсу на детінізацію економіки.

Хто наповнює бюджет зараз

Аби зрозуміти реалістичність фіскальних розрахунків проєкту бюджету на 2027 рік, варто проаналізувати податкові надходження цього року, насамперед після посилення повітряного терору з боку російської окупаційної армії.

За вісім місяців 2026 року до загального фонду держбюджету надійшло 947,4 млрд грн податків і зборів, які адмініструє ДПС, — на 9,1% (79,1 млрд грн) більше, ніж торік. У серпні найбільшу частку забезпечив податок на прибуток підприємств — 72,6 млрд грн, ПДВ дав 27,5 млрд грн, ПДФО — 20,2 млрд грн, а акцизи — 13,9 млрд грн.

Утім, сукупне виконання річного плану доходів — явно не привід для оптимізму: за вісім місяців бюджет недоотримав 33,1 млрд грн порівняно із запланованим, а серпень став найгіршим місяцем року. Найбільше від плану відстали внутрішній акциз (−12,1 млрд грн, або −12%) і дивіденди та частина чистого прибутку держпідприємств (−11,6 млрд грн, або −17,1%). Водночас надходження від податку на прибуток підприємств перевищили план на 29,2 млрд грн (+12,4%), а від ПДФО та військового збору — на 8 млрд грн (+3,4%).

Серед лідерів за приростом сплати податків державними підприємствами за перше півріччя 2026 року — енергетика (сплата зросла на 41%, зокрема податку на прибуток — на 52,4%, дивідендів на державну частку — на 320,2%) та сільське, лісове й рибне господарство (+69%). Фактично ці дві галузі забезпечили перевиконання плану з податку на прибуток і дивідендів у першій половині року.

Чому наступного року все може бути інакше

Проблема бюджету-2027 полягає в тому, що саме ці галузі за підсумками 2026 року внаслідок російських атак можуть зазнати найбільших втрат.

І це вже видно в цифрах ДПС за серпень: як заявила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, лише за внутрішнім та імпортним ПДВ недовиконання плану за вісім місяців сягнуло $1,35 млрд, причому чверть цієї суми припала саме на серпневе недовиконання надходжень від цього податку. Це той самий місяць, коли ворог вивів із ладу «Запоріжсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг» і посилив атаки на порти Великої Одеси.

Саме з огляду на системний характер російських ударів по морських портах, торговельних суднах, залізничній та прикордонній інфраструктурі обсяги відвантажень зернових з Одещини скоротилися приблизно з 6 млн до 4 млн тонн на місяць. Міністерство аграрної політики вже знизило прогноз експорту зерна на 2026/2027 маркетинговий рік до 38−40 млн тонн (раніше — 43 млн тонн), а за найгіршого сценарію, за розрахунками відомства, недоотримання виручки від агроекспорту може сягнути €10,8 млрд.

Bloomberg оцінював можливі втрати ВВП через проблеми з морською логістикою в діапазоні 2−5%. Уповільнення вивезення врожаю вже вдарило по закупівельних цінах, а аграрії дедалі частіше змушені зберігати зерно не на елеваторах, а в тимчасових сховищах і полімерних рукавах просто в полі. Менша виручка експортерів і виробників агросектору означає меншу базу для податку на прибуток і непрямий тиск на зайнятість та надходження від ПДФО в галузі.

Так само погіршується ситуація в металургії. 11 серпня ракетний удар зупинив «Запоріжсталь», на яку у 2025 році припадало до 43% виплавки сталі в Україні. За кілька днів РФ атакувала виробничі потужності «АрселорМіттал Кривий Ріг». 12 вересня РФ знову обстріляла виробничі потужності металургійного комбінату в Кривому Розі. Галузеві аналітики попереджають: у разі тривалого простою обох комбінатів країна ризикує втратити до 72% виробництва сталі.

Щодо енергетичної сфери, регулярні обстріли видобувної інфраструктури «Нафтогазу» вже змусили компанію скорочувати власний видобуток і нарощувати імпорт газу напередодні опалювального сезону. Для бюджету це подвійний ризик: з одного боку, енергетичний сектор у 2026 році був одним із головних донорів приросту податку на прибуток і дивідендів держпідприємств; з іншого — перебої з газо- та електропостачанням тиснуть на економічну активність загалом, а отже, й на всю податкову базу, а не лише на окрему галузь.

Три фактори невизначеності

Утім, для реалістичності виконання бюджету-2027 сама податкова частина — не найвразливіша ланка. Значно гострішим є питання залучення зовнішнього фінансування, насамперед у межах посиленого механізму співробітництва з ЄС, яке заплановано на рівні 2493,0 млрд грн — тобто майже 44% усіх доходів бюджету-2027. Міністр фінансів Сергій Марченко визнав, що непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні на 2027 рік, за умови продовження російської збройної агресії проти України, оцінюється приблизно у $52,6 млрд, а щорічна базова потреба України у зовнішній підтримці залишається на рівні близько $50 млрд. Тобто навіть повне виконання податкового плану не гарантує фінансування запланованих 7272 млрд грн видатків — вирішальним залишається те, чи зможе Україна домовитися з партнерами про нові транші.

Таким чином, Україна входить у зиму 2026−2027 років одразу з кількома факторами невизначеності.

По-перше, чи витримають економіка та енергосистема черговий раунд осінньо-зимової повітряної кампанії РФ і чи вдасться цього разу уникнути масштабних і тривалих відключень? Якщо ворог зможе повторити або перевершити торішній масштаб ударів по генерації та видобутку енергоресурсів, під питанням опиниться не лише виконання плану доходів, а й сама здатність провідних секторів економіки України зберегти обсяги сплати податків, закладені в макропрогноз.

По-друге, це питання зовнішнього фінансування — і тут ставки не менші. Чи погодяться партнери закрити нестачу бюджетних доходів новими траншами, чи процес узгодження розтягнеться на місяці, як це вже неодноразово траплялося з попередніми пакетами допомоги? Від відповіді на це питання залежить, чи залишиться бюджет-2027 документом, який виконують, чи перетвориться на черговий кошторис, який доведеться переписувати посеред року.

По-третє, це готовність держави реально, а не на словах, боротися зі схемами на митниці та в податковій, а також із корупцією загалом — фактором, який під час війни не лише зменшує надходження, а й підточує обороноздатність країни зсередини. Левову частку запланованого приросту доходів уряд прямо пов'язує з детінізацією, але заниження митної вартості імпорту чи схеми зі «скрутками» пережили вже не одну зміну уряду та керівництва ДПС. Якщо боротьба з ними й надалі обмежуватиметься гучними заявами без системних змін у самих контролюючих органах, приріст податкових надходжень у кращому разі відповідатиме лише рівню інфляції та девальвації гривні.

Автор:

Виконавчий директор Ліги аудиторів України Олексієнко Дмитро