Податки як приманка: як ЄС роздає пільги за повернення додому і що робить Україна

Свіжий звіт Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) про податкові зміни у світі (Tax Policy Reforms 2026 вийшов 8 вересня 2026 року. — Ред.) показав, як демографічна криза змушує багато країн адаптувати фіскальні інструменти. Зокрема, вони почали змінювати призначення податку на доходи.

Ще донедавна це був переважно спосіб наповнення бюджету, а тепер — ще й інструмент боротьби за людей. Якщо коротко, то в багатьох країнах податкові пільги почали запроваджувати заради залучення кваліфікованих працівників, заможних осіб і повернення власних громадян, які живуть за кордоном.

Як держави змагаються за людей: чотири напрями

Перший: залучити іноземців. Бельгія розширила свій режим для іноземних фахівців за трьома параметрами: частка звільненої від оподаткування зарплати зросла до 35%, граничне обмеження у 90 тис. євро скасували взагалі, а мінімальний поріг зарплати для участі в програмі знизили із 75 тис. до 70 тис. євро. Фінляндія зменшила ставку для ключових працівників, які переїжджають до країни та отримують зарплату від 5 800 євро на місяць, із 32% до 25%. Швеція оголосила про поетапне зниження спеціальної ставки для нерезидентів із 25% до 22,5% у 2026 році та до 20% у 2027-му.

Другий напрям: повернути своїх. Це особливо актуально для України. Фінляндія відкрила той самий пільговий режим для власних громадян: якщо фін не був податковим резидентом Фінляндії протягом п'яти років, він тепер має право на ту саму знижену ставку, що й іноземець. Держава почала конкурувати за своїх людей на тих самих умовах, на яких конкурує за іноземців.

Раніше це зробила Польща, запровадивши пільгу для тих, хто повертається: протягом чотирьох років можна не сплачувати податок із доходу в межах 85 тис. злотих на рік. У Португалії діє програма Regressar, за якою половина трудового доходу звільняється від оподаткування на п'ять років.

Третій напрям: утримати молодь. Греція запровадила нульову ставку податку на доходи для працівників віком до 25 років і ставку 9% для тих, кому від 26 до 30 років, у перших двох податкових шкалах, тоді як звичайні ставки становлять 9% і 20%.

Четвертий напрям — суперечливий, адже за допомогою податків намагаються вплинути на народжуваність. Угорщина з жовтня 2025 року повністю звільнила від податку на доходи матерів трьох і більше дітей незалежно від віку та визначила графік розширення пільги на наступні роки: із 2026 року — на матерів двох дітей віком до 40 років, із 2027-го — до 50 років, із 2028-го — до 60 років, а з 2029-го — на всіх матерів двох і більше дітей.

Мальта змінила батьківську шкалу так, що поріг звільнення від оподаткування залежить від кількості дітей. Греція знизила ставки в перших трьох податкових шкалах залежно від кількості дітей — аж до повного звільнення від оподаткування доходу до 20 тис. євро для батьків чотирьох і більше дітей. Литва запровадила додаткову неоподатковувану суму на кожну дитину. Побачимо, чи спрацює.

Що робить Україна

Варто зазначити, що за останні кілька років наша система оподаткування не зазнала таких кардинальних змін, як у деяких європейських країнах. У нас немає ані спеціального режиму для тих, хто повертається, ані знижених ставок для молоді, ані відчутної прив'язки податкового навантаження до кількості дітей.