13 серпня прем'єр Сергій Корецький разом із членами уряду представив на засіданні Ради коаліції проєкт Програми діяльності Кабінету Міністрів. Серед ключових завдань уряду названо посилення оборони та стійкості держави, підтримку людей і бізнесу та прискорення європейської інтеграції України. Про свої враження від документа пише політолог Вадим Денисенко.
17 серпня 2026, 13:30
Плюс 35% зібраних податків. Що не так з програмою уряду?
Програма уряду Корецького, засвічена у ЗМІ, є добротним набором слоганів, який робили піарники. Але це зовсім не про чесний діалог із народом і бізнесом.
- Почну з того, що мене найбільше здивувало. До кінця року податкові надходження зростуть на 15%, а наступного — ще на 20%. На фоні ударів по виробництвах і логістиці, схлопування металургії, катастрофічної ситуації з експортом через блокаду Чорного моря, наростаючої кризи неплатежів у ритейлі це можливо тільки завдяки інфляції та витисканню останнього з бізнесу.
- Взагалі, програма уряду і діяльність уряду — це передусім політична рамка. І тут ми маємо колосальний дисонанс між реальністю і деклараціями. Ми входимо в, можливо, найсерйознішу економічну кризу з початку 90-х на фоні дуже суттєвої деградації економічних можливостей суб'єктів цієї самої економіки — від людських ресурсів до технологій. Уряд мав можливість піти дуже складним шляхом діалогу із суспільством. Але було прийнято рішення продовжити традицію мінімізації діалогу.
- Тепер щодо податків. Я тут можу тільки повторити, що є два підходи. Або збільшити тиск і отримати податки зараз, або дати бізнесу можливість вижити зараз, заплющивши очі на певні проблеми. Взагалі, як на мене, фундаментальною помилкою є теза про те, що бізнес завжди хоче заробити якомога більше. Бізнес завжди хоче протриматися якомога довше. Заробіток, звичайно, суперважливий, але він вторинний щодо виживання.
- Якщо ситуація не зміниться, а вона навряд чи має багато шансів змінитися найближчим часом, уже на початку наступного року ми можемо пережити доволі вагомий сплеск закриттів цілого ряду бізнесів. Аграрний сектор і переробка продуктів харчування на фоні кризи неплатежів та закриття експорту просто не матимуть обігових коштів. Це, своєю чергою, ставить під загрозу посівну 2027 року. Про металургію і проблеми цілих регіонів я взагалі мовчу. І на цьому фоні посилення тиску на ФОПи створює ситуацію просто ідеального економічного шторму.
- Я неодноразово говорив, що тут немає і не може бути лінійних рішень. І, на відміну від 2022 року, ми маємо мінімальні шанси на опцію «рішення прийде з-за кордону». Можливо, я ідеаліст, але переконаний, що будь-яке рішення починається з діалогу і довіри до цього самого діалогу. Діалогу влада — бізнес, влада — народ і бізнес — народ.
Автор:
Джерело:
Мінфін
сторінку переглядає
1 незареєстрований відвідувач.
Коментарі - 3