84% доходу тільки на виживання: як українці витрачають гроші і що мріють змінити

► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

Водночас на дозвілля українці виділяють лише 1% своїх витрат. Для порівняння, у європейських країнах ця частка становить близько 16−17%.

Українці хочуть більше заощаджувати та відпочивати

Попри нинішню структуру витрат, українці прагнуть змінити розподіл власного бюджету. У бажаній моделі споживачі хотіли б значно менше витрачати на базові потреби та більше коштів спрямовувати на якість життя.

За результатами опитування, українці хотіли б мати такий розподіл доходів:

1. 46% бюджету — на базові потреби. Це майже вдвічі менше, ніж зараз, коли більшість доходів іде на необхідні витрати.
2. 19% — на дозвілля та ще 19% — на заощадження й інвестиції. Такий баланс наближає бажану модель українців до структури витрат у країнах із вищим рівнем доходів.

Дослідження також показало, що під час покупок українці дедалі частіше враховують не лише ціну товару, а й позицію компанії.

Поведінка споживачів змінюється під впливом війни. Значна частина громадян оцінює, чи підтримує бізнес Україну та чи продовжує працювати на російському ринку.

Серед основних тенденцій:

1. 62% українців відмовляються купувати товари компаній, які не вийшли з ринку росії.
2. 52% вважають, що бізнес має підтримувати Збройні Сили України та допомагати долати наслідки війни.
3. 27% готові купувати продукцію компаній, що жертвують на потреби ЗСУ, навіть за вищою ціною.

Споживання з урахуванням цінностей

Фінансова підтримка армії також залишається частиною поведінки українців. У 2025 році 88% опитаних робили внески на допомогу ЗСУ або постраждалим від війни.

Найбільше довіри мають збори, організовані знайомими, друзями чи колегами. На них донатять понад 69% респондентів, а середній внесок становить 209 грн.

Культурні фактори також впливають на вибір покупців. 24% українців вважають, що використання національних символів у дизайні товарів допомагає підтримувати українську культуру та зміцнювати ідентичність.

Структура витрат українців залишається одним із показників економічних наслідків війни. Висока частка витрат на базові потреби обмежує можливості для накопичень, інвестицій та витрат на послуги, які не є першочерговими.

Нагадаємо

Як писав Мінфін, згідно з опитуванням Rakuten Viber, у якому взяли участь понад 42 тисячі користувачів, значна частина громадян обирає стратегію накопичення, а не споживання.

Близько половини українців взагалі не планують великих витрат: 22% більше відкладатимуть, ніж витрачатимуть, а 28% взагалі не планують у щось інвестувати. Натомість 16% планують витрати на здоровʼя та спорт, ще 12% — на відпочинок або хобі.

Автор:

Ярослава Крамаренко

Пише на теми: цифрові технології, блокчейн, AI, криптовалюти та регулювання на фінансових ринках.