48 мільйонів людей живуть у будинках, непридатних для сучасного клімату: що треба знати при виборі житла та країни

► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси

Для українців, які знають, що таке зима без опалення або літня спека у панельній п'ятиповерхівці, це дослідження є не абстрактним спостереженням, а описом щоденної реальності.

Чому одні будинки «тримають» температуру, а інші ні

Два головні чинники визначають, наскільки важко підтримувати комфортну температуру в будинку: його вік і форма.

Під формою дослідники мають на увазі компактність будівлі. Чим більше зовнішніх стін у будинку відносно його об'єму, тим більше тепла він втрачає взимку і тим більше нагрівається влітку. Розтягнутий приватний будинок із великою площею даху і стін — найгірший варіант при виборі житла. Багатоквартирний будинок із спільними стінами між квартирами значно комфортніший в умовах глобального потепління.

Схематичне уявлення залежності між коефіцієнтом форми будівлі та компактністю у різних типових будинках різних розмірів та форм.

Вік забудови не менш важливий. 43% усіх будівель у світі побудовано до 1980 року, коли стандартів енергоефективності фактично не існувало. Саме такі будинки потребують найбільше енергії для обігріву чи охолодження. І саме в них живе більшість мешканців пострадянських міст.

Хто постраждає найбільше і що з цим робити

Дослідження фіксує тривожний зсув: якщо раніше найвразливішими були холодні регіони (сільська місцевість у країнах з суворим кліматом), то до кінця століття головний удар прийдеться на найспекотніші (Азія, Європа) та найбідніші (Африка) регіони планети.

Зміна клімату підвищує температуру, кондиціонери споживають дедалі більше електрики, а громадяни бідних країн не мають ресурсів ні на модернізацію будівель, ні на оплату рахунків за електроенергію.

Лише 25% країн із низьким рівнем доходів мають мінімальні вимоги до енергоефективності нових будівель проти 50% у заможніших державах (за умови, що там буде вирішена проблема з установкою кондиціонерів).

Темно-синій колір на карті (b) — будівлі, зведені до 1980 року, тобто до появи стандартів енергоефективності. Саме такий житловий фонд переважає в Україні та більшості країн колишнього СРСР

Що пропонують дослідники залежно від типу забудови

1. Старі міські будинки (типова ситуація для України). Покращення природної вентиляції, утеплення стін і заміна вікон без масштабних конструктивних змін.
2. Сільська забудова. Робити пріоритетом утеплення стін і сонячну генерацію
3. Нове будівництво в країнах, що розвиваються. Вводити обов'язкові стандарти компактності, використовувати матеріали з високою тепловою масою, враховувати наявність пасивной вентиляції.

Для України, де більшість житлового фонду — це радянські будинки 1960−1980-х років із мінімальним утепленням, дослідження є ще одним аргументом на користь масштабної програми енергетичної модернізації. Особливо в умовах, коли обстріли руйнують інфраструктуру, а ціни на енергоносії зростають.

Читайте також: Держава розширила програму енергокредитів: як отримати до 480 тис. грн на автономне опалення

Автор:

Ярослава Крамаренко

Пише на теми: цифрові технології, блокчейн, AI, криптовалюти та регулювання на фінансових ринках.