Україна отримає 90 млрд євро від ЄС: 9 ризиків для економіки і гаманців українців

Документ передбачає до 8,35 млрд євро допомоги до кінця 2027 року трьома траншами: 3,2 млрд євро, 3,7 млрд євро і 1,45 млрд євро.

Суть Договору / Меморандуму

Документ встановлює, що надання коштів залежить від виконання Україною політичних та структурних умов. Серед них:
1. дотримання демократії, верховенства права, прав людини, прав меншин та боротьби з корупцією;
2. позитивна оцінка Єврокомісії щодо виконання макроекономічних і структурних реформ;
3. відсутність відкату назад у сфері антикорупційних заходів, погоджених із ЄС або МВФ;
4. виконання податкових, бюджетних, митних, аудиторських, пенсійних, закупівельних і управлінських реформ;
5. постійний моніторинг економічної, фінансової та структурної політики України з боку Єврокомісії.
Сам Меморандум не містить усіх фінансових параметрів кредиту — процентної ставки, графіка погашення, умов дострокового стягнення, юрисдикції спорів, відповідальності України у випадку недостатності російських репарацій. Це має бути предметом окремого Loan Agreement.

Позитивні сторони для України

Значний фінансовий ресурс для макрофінансової стабільності

8,35 млрд євро — це суттєвий ресурс для покриття бюджетного та платіжного розриву. Для України у воєнних умовах це означає: підтримку ліквідності бюджету; зниження тиску на внутрішній борговий ринок; меншу потребу в емісійному або надмірно дорогому внутрішньому фінансуванні; посилення довіри зовнішніх кредиторів та донорів.
Це особливо важливо в умовах структурного дефіциту бюджету, високих воєнних витрат і залежності від зовнішньої допомоги.

Прив’язка до Ukraine Support Loan і репараційної логіки

У документі прямо зазначено, що Ukraine Support Loan пов’язаний із ідеєю погашення за рахунок репарацій, належних від Росії.
Для України це політично вигідна конструкція: вона фіксує, що агресор має бути джерелом фінансової відповідальності.
Але це плюс лише за умови, що в основній кредитній угоді чітко визначено: Україна не нестиме надмірного боргового тягаря, якщо репараційний механізм затягнеться або буде неповним.

Підтримка євроінтеграції

Умови Меморандуму прив’язують Україну до норм ЄС у сферах: митного законодавства; податку на прибуток і антиухильних правил; ПДВ; державних закупівель; внутрішнього аудиту; управління державними фінансами; корпоративного управління державними підприємствами й банками. Це може прискорити інституційну адаптацію України до ЄС.

Посилення митної реформи

Документ передбачає новий Митний кодекс, наближення до Митного кодексу ЄС, цифровізацію митниці, IT-системи, управління ризиками та призначення постійного керівника Державної митної служби.
Це потенційно сильний напрям, бо саме митниця залишається одним із ключових джерел втрат бюджету, тіньових схем і нерівних умов конкуренції.

Підвищення прозорості державних видатків

Умови щодо Public Investment Management, DREAM, Prozorro, Казначейства, бюджетної декларації, огляду видатків і середньострокового планування можуть підвищити якість державних інвестицій.
Це важливо для відбудови, бо Україна потребує не просто витрачання коштів, а системи відбору, моніторингу і контролю проєктів.

Реформа державного аудиту та контролю

Передбачені аудит-комітети в ключових органах, оновлені стандарти внутрішнього аудиту, розмежування інспекційної та аудиторської функцій у Держаудитслужбі.
Це позитивно, якщо буде реалізовано не формально, а як реальна система запобігання неефективним витратам.

Основні можливі ризики для України

Широка дискреція Єврокомісії щодо траншів

Єврокомісія отримує право оцінювати виконання умов, вимагати додаткові документи, відкладати або не надавати транші у разі негативної оцінки. Ризик полягає в тому, що критерії оцінки не завжди є абсолютно чіткими. Формула «позитивна оцінка Комісії» створює простір для політичного трактування.
Для України це означає: навіть за формального виконання частини заходів виплата може бути затримана через політичні, антикорупційні або інституційні зауваження.

Ризик втрати частини фінансування

Документ передбачає, що якщо фінансові потреби України «фундаментально зменшаться», Єврокомісія може зменшити або скасувати невиплачену частину допомоги.
Це небезпечна норма, бо у воєнній економіці фінансові потреби можуть тимчасово виглядати меншими через разові надходження, але стратегічно залишатися критично високими.

Податковий тиск на економіку

Найбільш чутлива частина документа — податкові умови. Передбачено:

• продовження військового збору 5% на 3 роки з очікуваним додатковим доходом не менше 140 млрд грн на рік;
• оподаткування доходів цифрових платформ;
• скасування пільги для імпортних посилок, крім товарів безпеки й оборони;
• реформу спрощеної системи з додатковим ефектом не менше 70 млрд грн на рік;
• диференційовані ставки для 3 групи;
• обмеження повторного входу до спрощеної системи;
• антиухильні правила за стандартами ЄС.

Це може збільшити доходи бюджету, але одночасно створює ризики для малого бізнесу, ФОПів, e-commerce, ІТ-сектору, самозайнятих і споживачів.
Україна може отримати фіскальну стабілізацію ціною пригнічення підприємницької активності.

Ризик проциклічної політики

У воєнній та післявоєнній економіці надмірна орієнтація на мобілізацію доходів через податки може бути проциклічною: замість стимулювання виробництва, зайнятості та інвестицій держава посилює вилучення ресурсів із бізнесу та населення.

Це особливо небезпечно, якщо податкові зміни не будуть поєднані з: дешевим кредитуванням; державною інвестиційною політикою; підтримкою виробництва; компенсаціями для постраждалих регіонів; детінізацією великих схем, а не лише тиском на малий бізнес.

Ризики для спрощеної системи оподаткування

Реформа пільгового режиму може бути економічно обґрунтованою в частині боротьби з дробленням бізнесу, але небезпечною, якщо її реалізують механічно.
Ризики: скорочення малого бізнесу; зростання тінізації; збільшення адміністративного тиску; втрата гнучкості ринку праці; погіршення умов для самозайнятих і мікропідприємництва.

Україні потрібна не ліквідація спрощеної системи, а її розумна модернізація: відсікання схем великого бізнесу без знищення малого підприємництва.

Потенційний тиск на соціальні та пенсійні видатки

Документ передбачає довгострокові пенсійні проєкції та spending reviews — огляди видатків у сферах житла, регіональної політики, ветеранської політики, післявоєнного відновлення.

Це може бути корисним для ефективності бюджету, але є ризик, що під гаслом оптимізації відбудеться фактичне скорочення соціальних, ветеранських або регіональних програм.

Глибокий зовнішній моніторинг

Україна зобов’язується регулярно надавати Єврокомісії великий масив макроекономічної, бюджетної, боргової, банківської, валютної та структурної інформації. Також Комісія має право здійснювати операційні оцінки адміністративних процедур і фінансових ланцюгів протягом періоду дії допомоги та ще 5 років після завершення періоду доступності.

Це підвищує прозорість, але одночасно створює ризик надмірного зовнішнього контролю над внутрішньою фінансовою політикою України.

Нечіткість окремих умов

Фрази на кшталт «відсутність відкату антикорупційних заходів», «ефективні демократичні механізми», «належне корпоративне управління» є правильними за змістом, але юридично широкими.

За потреби вони можуть стати підставою для затримки траншів навіть у випадках, коли проблема має політичний або дискусійний характер.

Відсутність у документі ключових боргових параметрів

У Меморандумі немає відповідей на принципові питання: яка процентна ставка; який строк погашення; чи є пільговий період; хто несе ризик, якщо російські репарації не будуть отримані; чи є гарантії, що Україна не погашатиме кредит із власного бюджету; чи передбачені штрафи або cross-default; яка юрисдикція спорів; чи є обмеження на суверенний імунітет України.
Без аналізу Loan Agreement остаточний висновок щодо боргової безпеки зробити неможливо.

Що Україні потрібно уточнити та бажано забезпечити такі запобіжники:

1. Окремий аналіз Loan Agreement: ставка, строки, погашення, репараційний механізм, юрисдикція, дефолтні умови.
2. War-contingency clause: чітке положення, що бойові дії, руйнування інфраструктури, мобілізаційні та безпекові обставини можуть бути підставою для перенесення строків виконання умов.
3. Об'єктивні критерії оцінки виконання реформ: щоб транші не залежали від надто широкого політичного розсуду.
4. Захист малого бізнесу при реформі спрощеної системи: боротися зі схемами великого бізнесу, але не знищувати ФОПів і самозайнятість.
5. Оцінка впливу податкових змін на ВВП, зайнятість, інфляцію, споживання, інвестиції й тінізацію.
6. Баланс між фіскальною мобілізацією і розвитком: частина додаткових доходів має спрямовуватися на кредитування, відбудову, промисловість, оборонне виробництво, регіони та підтримку зайнятості.
7. Особливий режим для оборонних закупівель: адаптація до acquis ЄС не повинна паралізувати швидкість оборонного забезпечення під час війни.
8. Гарантії соціальної збалансованості: spending reviews не мають перетворитися на механічне скорочення ветеранських, житлових, регіональних чи пенсійних програм.

Що у підсумку

Документ має значний позитивний потенціал для України, оскільки забезпечує великий фінансовий ресурс, підтримує макрофінансову стабільність і прискорює інституційне наближення до ЄС.

Але його головна проблема — це асиметрія між фінансовою підтримкою та зобов’язаннями України. ЄС надає кошти траншами і зберігає широку можливість їх затримати, зменшити або скасувати. Україна ж бере на себе масштабні податкові, бюджетні, митні й управлінські зобов’язання, частина яких може мати болючі соціально-економічні наслідки.

Однак під виглядом реформ Україна може отримати надмірно фіскальну модель — більше податків, більше контролю, більше звітності, але недостатньо стимулів для виробництва, інвестицій, кредитування і розвитку.

Тому позиція України має бути такою: фінансова допомога — так; європейські стандарти — так; але без механічного перенесення фіскальних вимог, які можуть послабити економічне відновлення, малий бізнес і внутрішній попит.

Автор:

Завідувач кафедри у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана Данилишин Богдан