В Україні можуть посилити захист клієнтів банків, які стали жертвами шахрайських списань коштів із карток та рахунків. У парламенті зареєстрували законопроєкт, який пропонує прямо зобов’язати банки негайно повертати гроші у випадках несанкціонованих операцій, якщо клієнт оперативно повідомив про шахрайство, пише Судово-юридична газета.
27 травня 2026, 16:59
Банки можуть зобов’язати негайно повертати кошти після шахрайських операцій
►Читайте телеграмм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Що передбачає документ
Документ також передбачає, що саме банк має доводити провину клієнта у витоку платіжних даних, а не навпаки. Ініціатори законопроєкту пояснюють: через поширення банківського шахрайства та онлайн-крадіжок коштів необхідно чітко закріпити права споживачів фінансових послуг на рівні закону.
Проєкт має назву «Про внесення змін до статті 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність“ щодо гарантування прав клієнтів банку, пов’язаних з банківським шахрайством».
Повернення коштів
Законопроєктом пропонується доповнити статтю 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» новими нормами, які передбачають обов’язок банку негайно відшкодовувати клієнту кошти у разі недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо клієнт без зволікань повідомив про операцію, яку він не здійснював або яка була проведена неправильно.
Також пропонується встановити, що банк повинен за необхідності відновити залишок коштів на рахунку до стану, у якому він був до проведення такої операції.
Коли клієнт банку не нестиме відповідальності за списання коштів
Окремо у законопроєкті прописано, що клієнт не нестиме відповідальності за платіжні операції, якщо платіжний засіб був використаний без фізичного пред’явлення картки користувачем або без електронної ідентифікації платіжного засобу та його держателя.
Водночас відповідальність клієнта може наставати у випадку, якщо буде доведено, що він своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню PIN-коду чи іншої інформації, яка дозволяє ініціювати платіжні операції.
У парламенті посилаються на судову практику
У пояснювальній записці автори законопроєкту зазначають, що нині банківське шахрайство є поширеним явищем, однак права клієнтів у відносинах із банками у випадках злочинного списання коштів залишаються недостатньо врегульованими на законодавчому рівні.
При цьому автори документа посилаються на практику Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 Верховний Суд зазначив, що саме банк має доводити, що клієнт своїми діями чи бездіяльністю сприяв незаконному використанню платіжної інформації. Суд також вказав, що сам факт правильного введення даних для проведення операції не є автоматичним доказом вини клієнта.
Також у законопроєкті наведено позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 2 липня 2025 року у справі № 490/7829/23. Суд дійшов висновку, що клієнт банку не несе відповідальності за несанкціоновані операції з платіжною карткою, якщо він оперативно повідомив банк про такі операції, а фінансова установа не довела причетність клієнта до втрати чи незаконного використання платіжної інформації.
У законопроєкті згадали рішення ЄСПЛ у справі «Тимошенко проти України»
Крім того, у пояснювальній записці згадано рішення Європейського суду з прав людини у справі «Тимошенко проти України» від 30 квітня 2013 року щодо принципу юридичної визначеності. Автори законопроєкту вказують, що законодавство має бути достатньо чітким і передбачуваним для громадян.
Коли може набути чинності
Метою законопроєкту визначено забезпечення захисту прав клієнтів банків від банківського шахрайства та законодавче врегулювання питань відповідальності у випадках несанкціонованих операцій з платіжними картками.
Реалізація законопроєкту, як зазначено у пояснювальній записці, не потребуватиме додаткових видатків із Державного бюджету України.
У разі ухвалення закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 4