Казахстан відмовився стягувати з «Газпрому» $1,4 млрд за позовом «Нафтогазу»

► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

Що відомо

Міністр наголосив, що ухвала була винесена в односторонньому порядку — без участі відповідача. Це не фінальне рішення, і «Газпром» має право оскаржити його у встановлені строки. Після цього справа має бути розглянута повноцінно з участю обох сторін, тому говорити про будь-яке виконання наразі передчасно.

«Казахстан не буде використовуватися як „транзитний майданчик“ для виконання рішень, які не мають юридичного зв’язку з його юрисдикцією», — заявив Сарсембаєв.

За його словами, у цій справі відсутні ключові підстави для розгляду в МФЦА: «Газпром» не є учасником центру, спірна угода не укладалася в його межах, застосовне право також не належить до юрисдикції МФЦА, а сторони не погоджували передачу спору до цього суду.

Читайте також: Нафтогаз отримав дозвіл на примусове стягнення близько $1,4 млрд з Газпрому

Він нагадав, що Казахстан є учасником Нью-Йоркської конвенції 1958 року про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень. Водночас їхнє виконання здійснюється відповідно до національного процесуального законодавства.

У випадку Казахстану це Цивільний процесуальний кодекс, який визначає, що заява про примусове виконання подається за місцем розгляду спору, місцем реєстрації боржника або місцем знаходження його майна.

Оскільки місцезнаходження «Газпрому» відоме, саме ці норми є визначальними для процедури, і їх не можна ігнорувати, додав міністр.

Окремо він пояснив, чому справа взагалі розглядається в суді МФЦА. За його словами, будь-яка сторона має право звернутися до суду, однак це не гарантує наявності юрисдикції. Наразі процес ще не завершений — суд має вислухати позиції обох сторін і винести остаточне рішення, заявив Сарсембаєв.

Також у Міністерстві юстиції Казахстану повідомили, що триває робота над змінами до законодавства щодо порядку визнання та виконання іноземних арбітражних рішень на території країни.

Суд МФЦА, відповідно до Конституційного закону «Про Міжнародний фінансовий центр «Астана», може розглядати лише ті спори, які пов’язані з центром або передані йому за взаємною згодою сторін, підсумував він.

Передісторія

Відповідно до Угоди про організацію транспортування природного газу від 2019 року Нафтогаз був зобов’язаний організовувати транзит природного газу територією України для Газпрому до припинення дії Угоди 1 січня 2025 року.

У травні 2022 року внаслідок дій російських окупаційних сил організація транзиту газу через точку входу «Сохранівка» стала неможливою. Попри це, Нафтогаз продовжив надавати передбачені Угодою послуги з транзиту газу через пункт входу «Суджа». Незважаючи на це, Газпром відмовився сплачувати в повному обсязі плату за організацію транспортування газу, чим порушив свої договірні зобов’язання.

У вересні 2022 року Нафтогаз ініціював арбітражне провадження у Швейцарії відповідно до Регламенту Міжнародної торгової палати (ICC), як це передбачено Угодою.

У червні 2025 року арбітражний трибунал із місцем арбітражу у Швейцарії ухвалив Остаточне рішення, визнавши Газпром повністю відповідальним за невиконання своїх зобов’язань та встановивши відсутність будь-яких обґрунтованих підстав для несплати. Трибунал зобов’язав Газпром сплатити заборгованість за послуги з організації транспортування газу, відсотки та арбітражні витрати.

У січні 2026 року Федеральний трибунал Швейцарії відмовив Газпрому в оскарженні рішення, остаточно підтвердивши його чинність.

Оскільки Газпром добровільно не виконав своїх зобов’язань, Нафтогаз реалізує міжнародну кампанію зі стягнення активів боржника в різних юрисдикціях.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології