Як смартфони призвели до падіння народжуваності у всьому світі

Більш ніж у половині країн світу народжуваність вже впала нижче рівня відтворення — це 2,1 дитини на жінку. Причому в цих країнах живуть дві третини всього людства. Тобто більшість людей на планеті вже живе там, де покоління не відтворює себе в повному обсязі.

ООН ще п'ять років тому оптимістично прогнозувала, що в Південній Кореї у 2023 році народиться 350 тисяч дітей. Знаєте, скільки народилося насправді? Близько 230 тисяч. Тобто міжнародні експерти помилилися майже на третину. А показник народжуваності на жінку там упав до рекордних 0,72 — найнижчий у світі серед великих країн.

Але якщо з багатшою Кореєю все більш-менш зрозуміло, то розповім вам цікавий факт. Раніше всі думали, що демографічна криза — це проблема виключно багатих і ситих націй. Мовляв, бідніші країни завжди будуть народжувати. А от і ні! Тепер країни, що розвиваються, старіють значно швидше, ніж встигають розбагатіти. А якщо країна старіє — то це миттєві проблеми з утриманням пенсіонерів та величезними витратами на медицину. Як кажуть демографи: «Ми станемо старими, не встигнувши стати багатими».

Подивіться на Мексику. Завжди вважалося, що там величезні релігійні родини. Ще у 1976 році мексиканська жінка народжувала в середньому 5,7 дитини. Так от, у 2023 році народжуваність у Мексиці вперше в історії впала нижче, ніж у США! Якщо в Штатах цей показник тримається на рівні 1,62 дитини на жінку, то в Мексиці він впав до 1,6 — за даними національного демографічного опитування ENADID 2023. Бразилія — 1,6, в Ірані, де ще у 1960-х традиційно народжували по 7 дітей, зараз показник впав до 1,7, а в Тунісі народжуваність обвалилася до близько 1,8.

Щоб ви розуміли масштаб катастрофи, давайте порахуємо. Беремо показник 1,6 — рівень Мексики чи Бразилії — і дивимося, що відбувається з умовними 100 людьми (50 чоловіків і 50 жінок) протягом чотирьох поколінь по 20 років. Перше покоління: 50 жінок народжують 80 дітей. Друге: 40 жінок народжують 64. Третє — 51 дитина. Четверте — 41. Тобто через 80 років від початкових 100 людей залишиться лише 41. Кожне покоління — це приблизно x0.8 від попереднього, і за чотири покоління популяція скорочується до менш ніж половини. Причому це без урахування міграції та смертності — тільки чиста математика народжуваності.

А тепер уявіть, що буде, якщо тренд продовжиться і показник впаде ще нижче — як у тій же Кореї з її 0,72! Якщо народжуваність 1,6 — це демографічна рецесія, то 0,72 — це вже демографічний дефолт. Не «нас стане трохи менше», а «через кілька поколінь у родинному чаті залишиться один адмін і спам від банку» (Підказка — якщо починаемо з 0,72 — то через 4 поколиння буде тільки 2 людини!).

В чому прчина

Ви запитаєте: «Ну, мабуть, житло дороге, криза?». Так, дорогі квартири — це бар'єр. Але ж така ситуація по всьому світу — і в стабільній Скандинавії, і на Близькому Сході, де ніяких фінансових колапсів не було. Ба більше, створення сім'ї стало «К-подібним» — уявіть літеру К: люди з вищою освітою (верхня гілка) і далі стабільно одружуються та народжують. А ті, хто без диплома (нижня гілка), перестали створювати сім'ї і народжувати. Тобто гроші — це частина пазлу, але не вся картина.

І тут виявляється, що одна з головних проблем, що зменшують народжуваність, — це смартфони!

Як тільки в будь-якій країні починається масова епоха смартфонів — лінія народжуваності різко йде вниз. Причому це чітко датовано: у США, Британії та Австралії — після 2007 року, коли з'явився перший iPhone. У Франції та Польщі — після 2009-го. У Мексиці, Марокко та Індонезії — після 2012-го. У Гані, Нігерії та Сенегалі — пізніше, слідом за поширенням 4G. Тренд однаковий в абсолютно різних суспільствах — багатих і бідних, релігійних і світських.

І справа зовсім не в тому, що люди раптом перехотіли мати дітей. Всі опитування показують, що молодь досі хоче двох. Але є сувора реальність.

По-перше, люди не зустрічаються. У тій же Кореї час на живе спілкування молоді впав удвічі за 20 років. А щоб знайти пару, треба перебрати багато варіантів у реальному світі. Не виходиш із дому — шанси нульові.

По-друге, смартфон створив ідеологічну прірву між статями. Дівчата надивилися ідеального життя у TikTok та Instagram — і їхні очікування від стосунків виросли. Хлопці, особливо без вищої освіти, залишилися зі своїми традиційними уявленнями і просто не розуміють, чого від них хочуть. У підсумку: вона чекає на когось краще, він не розуміє правил нової гри — пари не формуються, сім'ї не створюються.

По-третє, секс програє екрану. Дослідники кажуть, що колись навіть масова поява телевізорів у спальнях знижувала частоту сексу. А смартфон, який забирає весь час і є суто індивідуальною штукою, працює ще руйнівніше. Доведено: у тих, хто найдовше сидить у соцмережах, найбільше сексуальних дисфункцій і проблем із побудовою стосунків.

Грошима більше не зарадиш

Найцікавіший парадокс, який виявили демографи! Кількість дітей у матерів майже не змінилася. Ті жінки, які все ж наважуються створити сім'ю, народжують стільки ж дітей, як і раніше — по 2−3. Катастрофічно впала сама частка жінок, які взагалі стають матерями. Тобто проблема не в багатодітності — проблема в масовій самотності.

І це підтверджує ще один факт: у тих пар, які з'їжджаються — в офіційному чи цивільному шлюбі — статистика народжуваності цілком нормальна, як і раніше. Головна біда в тому, що величезна кількість молоді просто живе окремо.

Тож уряди думають, що зараз роздадуть «бебі-бонуси» — і всі побіжать народжувати. Але як ти даси бонус людині, яка навіть партнера знайти не може, бо не відриває очей від екрана? Це як лікувати поганий зір морквою замість того, щоб просто дати окуляри.

Читайте також: Як витягти економіку з болота: чому Україна має повчитись у Чилі

Жодна країна у світі поки що не змогла розвернути цей тренд назад. Жодна. І Україна теж не зможе. Тому нам доведеться залучати мігрантів — і до цього треба ставитися серйозно. Якщо завозити їх тільки на строкові трудові контракти — «попрацюйте і їдьте назад» — Україна одразу виявиться неконкурентною. Вони просто поїдуть до Австралії чи Німеччини, де пропонують перспективу. Нам потрібна реальна пропозиція: довгостроковий ВНЖ і чіткий шлях до громадянства. Інакше це не спрацює.

Автор:

підриємець, екс-президент Київстар Чернишов Петро