Війна США в Ірані вже обійшлася у $25 мільярдів — Пентагон

► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

Що показує аналіз

Аналіз фінансових звітів компаній, зареєстрованих у США, Європі та Азії, з початку конфлікту дає тверезе уявлення про його наслідки. Бізнес бореться зі стрімким зростанням цін на енергоносії, розривом ланцюгів постачання та перекриттям торговельних шляхів через блокаду Іраном Ормузької протоки.

Аналіз показує, що щонайменше 279 компаній назвали війну причиною вжиття захисних заходів для пом'якшення фінансового удару, включаючи підвищення цін та скорочення виробництва. Інші призупинили виплату дивідендів або викуп акцій, відправили співробітників у відпустку, ввели паливні надбавки або звернулися за надзвичайною допомогою до уряду.

«Такий рівень спаду в галузі схожий на той, що ми спостерігали під час світової фінансової кризи, і навіть вищий, ніж під час інших періодів рецесії», — сказав аналітикам генеральний директор Whirlpool Марк Біцер після того, як компанія скоротила свій річний прогноз удвічі та призупинила виплату дивідендів.

Аналітики зазначають, що в міру уповільнення зростання цінова влада послабиться, а фіксовані витрати стане важче покривати, що загрожує рентабельності у другому кварталі та надалі. Тривале зростання цін, ймовірно, підживить інфляцію, що зашкодить і без того крихкій довірі споживачів.

«Споживачі утримуються від заміни товарів і воліють їх ремонтувати», — сказав Біцер.

Зростання вартості

Виробник побутової техніки не єдиний. Такі компанії, як Procter & Gamble, малайзійський виробник презервативів Karex та Toyota, попередили про зростаючі втрати, оскільки конфлікт вступає у третій місяць.

Блокада Іраном Ормузької протоки — найважливішого енергетичного вузького місця у світі — підштовхнула ціни на нафту вище 100 доларів за барель, що на понад 50% вище, ніж до війни.

Закриття проливу призвело до зростання витрат на доставку, скорочення поставок сировини та перекриття торговельних шляхів, життєво важливих для руху товарів. Постраждали поставки добрив, гелію, алюмінію, поліетилену та інших ключових ресурсів.

П'ята частина компаній, що взяли участь в опитуванні — від виробників косметики, шин та миючих засобів до операторів круїзних лайнерів та авіакомпаній — повідомили про фінансові збитки через війну.

Більшість з них базувалися у Великій Британії та Європі, де витрати на енергію й так були високими, тоді як майже третина — з Азії, що відображає значну залежність цих регіонів від нафти та паливних продуктів з Близького Сходу.

Масштаб ситуації

Щоб оцінити масштаб ситуації, до жовтня минулого року сотні компаній повідомили про витрати на суму понад 35 млрд доларів через тарифи, введені президентом США Дональдом Трампом у 2025 році.

Найбільшу частку кількісно оцінених витрат, пов'язаних з війною, становлять авіакомпанії — майже 15 млрд доларів, причому ціни на авіаційне паливо зросли майже вдвічі. У міру того як криза затягується, все більше компаній з інших галузей б'ють на сполох. Японська Toyota попередила про збитки у розмірі 4,3 млрд доларів, а P&G оцінила втрати прибутку після оподаткування в 1 млрд доларів.

Гігант швидкого харчування McDonald's на початку цього місяця заявив, що очікує на вищу довгострокову інфляцію витрат через триваючі перебої в ланцюгах постачання — така оцінка донедавна була притаманна лише звітам про промислові прибутки.

Стрибок цін на пальне шкодить споживчому попиту серед людей з нижчими доходами, сказав генеральний директор Кріс Кемпчинський, додавши, що «підвищені ціни на бензин — це основна проблема, яку ми зараз спостерігаємо».

Вплив цін на нафту

Майже 40 компаній у промисловості, хімічній та сировинній галузях заявили, що підвищать ціни через свою залежність від поставок нафтохімічної продукції з Близького Сходу.

Фінансовий директор Newell Brands Марк Ерцег на початку цього місяця заявив, що кожне підвищення ціни на нафту на 5 доларів за барель додає близько 5 мільйонів доларів до витрат.

Німецький виробник шин Continental очікує збитків у розмірі щонайменше 100 мільйонів євро (117 мільйонів доларів) у другому кварталі через стрімке зростання цін на нафту, що робить сировину дорожчою.

Виконавчий директор Continental Роланд Вельцбахер заявив на початку цього місяця, що це вплине на звіт про прибутки та збитки компанії лише через три-чотири місяці. «Це, ймовірно, позначиться на нас наприкінці другого кварталу, а потім повною мірою — у другій половині року», — сказав він.

Вплив на компанії

Протягом першого кварталу прибутки компаній залишалися високими, що частково пояснює, чому основні індекси, такі як S&P 500, змогли досягти нових максимумів, навіть попри зростання витрат на енергоносії та підвищення дохідності облігацій через побоювання щодо інфляції.

Згідно з даними FactSet, з 31 березня прогнози щодо чистої рентабельності у другому кварталі були знижені на 0,38 процентного пункту для промислових компаній з індексу S&P 500, на 0,14 процентного пункту для компаній сектору дискреційних товарів та на 0,08 процентного пункту для компаній сектору товарів першої необхідності.

Європейські компанії, що входять до індексу STOXX 600, зіткнуться з тиском на рентабельність, починаючи з другого кварталу, оскільки перекласти додаткові витрати на споживачів стане складніше, а захист від хеджування втратить чинність, заявили аналітики Goldman Sachs.

У секторах, орієнтованих на споживачів, включаючи автомобільну, телекомунікаційну та побутову продукцію, прогнози на найближчі 12 місяців переглядаються в бік зниження більш ніж на 5%, зазначив Геррі Фаулер, керівник відділу європейської стратегії акцій UBS.

В Японії аналітики з кінця березня вдвічі знизили прогнози зростання прибутку у другому кварталі до 11,8%.

«Справжній удар по прибутку ще не відбився на результатах більшості компаній», — зазначив Рамі Сарафа, генеральний директор Cordoba Advisory Partners.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології