НБУ прогнозує можливу появу в Україні економічно депресивних зон

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Класифікація територій за безпековим чинником

Регулятор проаналізував стан внутрішнього ринку, розділивши регіони на чотири категорії залежно від рівня загрози та масштабів руйнувань. До групи прифронтових областей увійшли Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська та Запорізька. Статус прикордонних отримали Сумська та Чернігівська області. До переліку умовно прикордонних територій фахівці центробанку віднесли Київську, Миколаївську та Одеську області, тоді як решту регіонів класифіковано як тилові.

Концентрація капіталу в тилу та криза кадрів

Згідно з даними звіту, спостерігається чітка тенденція до зміщення ділової активності у бік заходу країни. У постраждалих регіонах темпи відновлення залишаються низькими через значні пошкодження житлового фонду та інфраструктури. Опитування бізнесу за перший квартал 2026 року свідчать про те, що підприємці у прифронтовій зоні стикаються з критичними перепонами:

• дефіцит потужностей енергосистеми;
• гостра нестача кваліфікованих працівників;
• логістичні розриви та високі безпекові ризики.

Масовані удари по об'єктах енергетики особливо негативно вплинули на конкурентоспроможність підприємств саме у східних та південних регіонах.

Загроза інвестиційного вакууму

НБУ наголошує, що поточна активність у постраждалих зонах має переважно інерційний характер і тримається на забезпеченні потреб оборони, терміновому ремонті критичних об'єктів та залишковому споживчому попиті. Проте для довгострокового розвитку цих територій існують суттєві перешкоди. У звіті зазначено: «є реальна загроза формування депресивних кластерів із хронічним відпливом населення, низьким локальним попитом та інвестиційним вакуумом».

Динаміка внутрішньої релокації та міжнародний досвід

Згідно зі статистичними даними Міністерства економіки та звітами міжнародних організацій, з початку повномасштабного вторгнення понад 19 000 підприємств змінили місце реєстрації. Найпопулярнішими напрямками для релокації залишаються Львівська, Закарпатська та Чернівецька області. Це призвело до аномального зростання попиту на комерційну нерухомість у цих регіонах, де орендні ставки у 2024−2025 роках подекуди перевищили довоєнні показники Києва.

Світова практика відновлення після конфліктів (зокрема досвід балканських країн) показує, що без спеціальних податкових режимів та пільгового кредитування «сірі зони» можуть залишатися в стані рецесії десятиліттями. Водночас Світовий банк оцінює потреби України на відновлення лише промислового сектору та торгівлі у десятки мільярдів доларів, причому левова частка цих інвестицій потрібна саме для деокупованих та прифронтових територій.