Що таке Реєстр корупціонерів і за що до нього включають бізнес

Йдеться про закон № 4496-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення».

Закон підвищив поріг притягнення посадових осіб до відповідальності за недостовірне декларування. Тепер незначні технічні помилки рідше призводять до серйозних наслідків. Однак головна зміна для компаній стосується Реєстру корупціонерів. Відтепер відомості про юридичну особу, до якої суд застосував заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного злочину її уповноваженою особою в інтересах такої юридичної особи, зберігаються в Реєстрі протягом п’яти років. Після спливу цього строку відомості підлягають виключенню з Реєстру.

Раніше запис міг залишатися в Реєстрі роками без чіткої дати закінчення. Тепер підприємства мають чіткі часові рамки. НАЗК вже розпочала масштабне очищення Реєстру — станом на липень 2025 року там було понад 55 000 записів, і багато з них поступово видаляються.

Для бізнесу закон приніс не стільки жорсткіші вимоги, скільки більшу ясність. Він не змінив заходів, що застосовуються до самих юридичних осіб, але встановив чіткий п’ятирічний строк зберігання відомостей у Реєстрі.

Наразі ж це дає змогу компаніям протягом п’яти років «очистити» свою корупційну історію і позбутись статусу корупціонерів.

Що таке заходи кримінально-правового характеру для компанії

Юридична особа в Україні не може бути засуджена так само, як фізична особа. Однак суд може застосувати до неї певні заходи, якщо керівник або інший уповноважений представник вчинив корупційне правопорушення в інтересах компанії.

До таких заходів належать:

• штраф;
• конфіскація майна;
• ліквідація компанії;
• додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру (тимчасові обмеження діяльності юридичної особи, тимчасове обмеження в отриманні прав та/або переваг).

І, як можливий наслідок, заборона приймати участь у публічних закупівлях, отримувати ліцензії чи державні пільги, а також репутаційні ризики.

Наприклад, якщо директор будівельної компанії вирішив «занести відкат» для забезпечення перемоги у великому тендері, а суд визначить, що такі дії були вчинені в інтересах юридичної особи та застосує до неї заходи кримінально-правового характеру, відповідні відомості про компанію вносяться до Реєстру строком на п’ять років.

Важливо зазначити, що такі заходи можуть бути застосовані лише у тому випадку, якщо суд встановить, що корупційне правопорушення було вчинене уповноваженою особою та в інтересах юридичної особи.

Як 5-річний строк впливає на щоденну діяльність бізнесу

Уявіть ситуацію: середня компанія з державними контрактами потрапляє до Реєстру через дії колишнього директора. Партнери починають проводити додаткові перевірки, банк відкладає надання кредиту, а в тендерах автоматично з’являються питання. П’ять років — це реалістичний строк, протягом якого контрагенти, інвестори та банки ставляться до компанії з обережністю.

Особливо чутливими до цього є:

• Підприємства, що працюють з державним сектором.
• Компанії з іноземним капіталом, які дотримуються міжнародних антикорупційних стандартів.
• Великі підприємства, що регулярно проходять перевірку.

З іншого боку, чіткий п’ятирічний строк дає можливість планувати. Після його закінчення компанія може чесно сказати своїм партнерам: «Запис було видалено відповідно до закону».

Що варто зробити компаніям уже зараз

Щоб мінімізувати ризики, підприємствам слід застосовувати проактивний підхід:

• Розробити або оновити внутрішню антикорупційну програму, яка включає конкретні процедури перевірки підрядників, навчання співробітників та повідомлення про порушення.
• Регулярно перевіряти себе та ключових партнерів у Реєстрі НАЗК.
• Включити до трудових договорів з керівниками положення, що покладають на них особисту відповідальність за дії, які можуть завдати шкоди компанії.
• Проводити внутрішні аудити декларацій вищого керівництва та процесів з високим рівнем ризику, зокрема у сфері закупівель та взаємодії з державними органами.

Компанії, які серйозно ставляться до комплаєнсу, вже сьогодні отримують перевагу, адже партнери та інвестори частіше обирають саме їх.

Головне завдання зараз — не чекати, поки виникнуть проблеми, а створити надійну внутрішню систему запобігання корупції.

Читайте також: Бізнес може подавати заяви до міжнародного Реєстру збитків: як це зробити правильно

Висновок: передбачуваність замість невизначеності

Закон № 4496-IX зробив антикорупційні правила для бізнесу більш чіткими. П’ять років — це достатній час для «репутаційного сліду», але не довічне клеймо. Для компаній, які інвестують у якісний комплаєнс, зміни відкривають можливості працювати спокійніше та впевненіше.

«Чистий» Реєстр і сильний внутрішній контроль — вже не лише законодавча вимога, а й конкурентна перевага в 2026 році.