Суд визнав матір винною через образливе листування її сина зі стікерами ChatGPT

► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

Що відомо

Відповідно до матеріалів справи, неповнолітній хлопець надсилав іншому неповнолітньому образливі повідомлення та стікери в «Telegram». Дії хлопця кваліфіковано за ст. 173 КУпАП, а його матір притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні встановлено, що відповідні стікери були створені за допомогою чату GPT та мали принизливий зміст, зокрема із зображенням дівчини потерпілого в образливому вигляді. Вказаний контент поширювався у груповому чаті, створеному одним із неповнолітніх, до якого було додано близько 15 однокласників.

З’ясовано, що інший учасник подій отримав доступ до акаунту потерпілого, зберіг його відеоповідомлення, після чого продемонстрував їх іншим учням і використав як основу для створення стікерів через ChatGPT. Надалі ці матеріали поширювались у чаті, а також надсилались безпосередньо потерпілому.

Син підтвердив, що надсилав відповідні стікери та повідомлення, однак не зміг пояснити їхню мету. Також він зазначив про наявність попередніх провокацій з боку потерпілого.

Матеріали справи містили протокол, пояснення учасників, копії листування у «Telegram», а також первинні пояснення неповнолітнього, витребувані судом та досліджені у судовому засіданні.

Позиція суду

Судом встановлено, що у відповідності до вимог КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Суд наголосив: «Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей».

Судом було звернуто увагу, що останнім часом набуло поширення таке негативне та небезпечне явище як шкільний булінг, зокрема з використанням засобів електронних комунікацій. Цькування однолітків у групових чатах, без безпосереднього контакту з жертвою викладає в булера відчуття певної захищеності та вседозволеності. Натомість опинившись в ролі жертви булінгу, дитина одержує величезну кількість психічних травм, які неминуче позначаються на її подальшому житті.

Виховання дітей є головним моральним і правовим обов'язком батьків. І від того, як батьки виконують свої обов`язки повною мірою залежить увесь процес розвитку дитини, а відповідно і її формування, становлення як людської особистості.

Як вбачається з досліджених матеріалів неповнолітній вчиняв дії образливого характеру щодо іншої особи, що підтверджено ним у судовому засіданні.

Суд акцентував, що будь-яких даних, які б свідчили про вжиття матір`ю належних заходів щодо контролю за поведінкою сина, формування у нього поваги до інших осіб та недопущення подібної поведінки, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що мати неналежним чином виконувала обов`язки щодо виховання дитини.

Суд підсумував, що таким чином, в діях матері вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП України, а саме ухилення матір'ю від передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітнього сина.

Суд виходив з того, що участь неповнолітнього у протиправній поведінці в онлайн-середовищі, підтверджена доказами, у поєднанні з відсутністю даних про належний батьківський контроль, свідчить про неналежне виконання обов’язків щодо виховання.

Ця позиція формує дійсно практичний підхід до оцінки поведінки батьків у справах, де йдеться про образливу поведінку неповнолітніх у цифровому середовищі, зокрема із використанням інструментів штучного інтелекту.