Колишній головний економічний радник Банку міжнародних розрахунків Шин Хьон Сон очолив Центральний банк Південної Кореї. На новій посаді розробник глобальних принципів макропруденційної політики зіткнеться з необхідністю стабілізації курсу національної валюти, стримування інфляції на тлі близькосхідних конфліктів та управління ризиками перегріву фондового ринку. Про це повідомляє Financial Times.
Центробанк Південної Кореї очолив зірковий економіст: які виклики стоять перед ним
► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Валютні резерви та курс на інтернаціоналізацію
За іронією долі, Шин Хьон Сон повернувся до відомства, де його батько у 1957 році, невдовзі після Корейської війни, підраховував золотовалютні резерви країни. Тоді вдалося зібрати лише 207 млн доларів. Відтоді ця цифра зросла у понад 2 тисячі разів: наприкінці 2025 року Південна Корея посідала дев'яте місце у світі з резервами на рівні 428,1 млрд доларів. Проте до березня вони скоротилися до 398,7 млрд доларів, а курс національної валюти — вони — впав до найнижчого показника з 2008 року, наблизившись до психологічної позначки 1500 вон за долар. Монетарна влада пояснює девальвацію масштабним відтоком капіталу: місцеві роздрібні інвестори масово переводили кошти на американський ринок акцій.
Щоб змінити ситуацію, Сеул ставить за мету збільшити частку вони в міжнародних розрахунках. Під час інавгураційної промови Шин анонсував наміри спільно з урядом запустити цілодобові валютні торги та створити систему закордонних розрахунків у вонах. Парадокс полягає в тому, що для цього новому голові доведеться знімати частину жорстких обмежень, які країна запровадила 15 років тому саме за його рекомендацією (у 2010 році він був радником тодішнього президента). Економіст Pinnacle Economic Research Institute Чан Чжечхоль зазначає, що завдання буде вкрай складним (навіть Китай має проблеми з інтернаціоналізацією юаня), проте головним козирем Шина стане його розгалужена мережа контактів по всьому світу.
Макроекономічні виклики та наслідки конфлікту на Близькому Сході
Південна Корея є четвертим у світі імпортером нафти, тому війна в Ірані стала відчутним ударом для її економіки. Втрата близько 20% глобальних постачань нафти та зрідженого газу призвела до стрімкого подорожчання енергоносіїв: ф’ючерси зросли в півтора раза, а ціни на поточні фізичні постачання подекуди злетіли вдвічі. З початку близькосхідного конфлікту вона знецінилася більш ніж на 6%, а настрої бізнесу та споживачів серйозно погіршилися. Темпи економічного зростання також залишаються слабкими: попри те, що в першому кварталі 2026 року ВВП зріс на 1,7% (найшвидший показник за 5,5 років), за весь 2025 рік економіка додала лише 1%. Додатковим фактором нестабільності є зростання напруженості у відносинах зі США — найважливішим торговельним і стратегічним партнером країни.
Індекс споживчих цін у березні зріс на 2,2% у річному вимірі, і Центробанк офіційно попередив про подальше прискорення інфляції у квітні. Хоча регулятор утримує базову відсоткову ставку на рівні 2,5% з травня минулого року, дохідність держоблігацій продовжує зростати. Шин Хьон Сон називає ситуацію з нафтою «тимчасовим шоком пропозиції», наголошуючи, що реагувати на неї інструментами монетарної політики не варто, але попереджає: якщо інфляційні очікування почнуть змінюватися, діяти доведеться на випередження.
Ця динаміка безпосередньо тисне на ринок житла. Ціни на нерухомість (особливо у столичному регіоні) і так є непомірно високими. Як зазначає старший економіст по Південній Кореї та Тайваню в BNP Paribas Джихо Юн, під час буму 2020−2021 років багато позичальників брали п'ятирічні іпотеки з фіксованою ставкою. Тепер їм доведеться рефінансувати ці борги під значно вищі відсотки, що неминуче підірве приватне споживання.
Академічний досвід та природа системних ризиків
Останні 12 років Шин обіймав посаду головного радника з економіки в Банку міжнародних розрахунків (BIS), який називають «центробанком для центробанків». Більшу частину кар'єри він провів в академічному середовищі, проте колеги вважають його одним із найвпливовіших фахівців свого покоління. «Вплив Шина в академічній економіці та центробанківській справі неможливо переоцінити, — запевняє доцент Колумбійського університету Джессі Шрегер. — Я не можу придумати нікого, кого б я волів бачити за кермом у період фінансових потрясінь».
У своїх найвідоміших працях Шин пояснював природу системних криз (зокрема обвалу 2008 року, який він передбачив) за допомогою яскравої метафори лондонського мосту Міленіум. Відкритий у червні 2000 року пішохідний міст через Темзу довелося негайно закрити: він почав розхитуватися не через безвідповідальність якогось хулігана, а через те, що раціональна, синхронна поведінка натовпу, який намагався втримати рівновагу, лише посилила дестабілізаційну вібрацію (після укріплення міст відкрили за півтора року). За словами Шина, макропруденційне регулювання має бути тією самою «урівноважувальною силою», що протидіє природному зниженню пильності під час економічних підйомів.
Загроза корекції фондового ринку
Ситуацією, яку Шину доведеться «урівноважувати» найближчим часом, може стати перегрів національного фондового ринку. Індекс Kospi встановлює рекорд за рекордом: з початку 2026 року він зріс на понад 53%, а за останній рік — майже на 160%. Голова Rockefeller International Ручір Шарма зазначає, що Південна Корея та Тайвань забезпечили 75% дохідності на ринках, що розвиваються. Цей феноменальний результат тримається на акціях лише трьох виробників напівпровідників: корейських Samsung та SK Hynix, а також тайванської TSMC.
Бум зумовлений тим, що американські технологічні гіганти планують вкласти 700 млрд доларів у сферу штучного інтелекту. Очікується, що операційний прибуток Samsung цьогоріч зросте більш ніж ушестеро, сягнувши 185 млрд доларів. За словами Шарми, це більше, ніж сумарний прибуток Apple, Amazon та Alphabet, і вище за показники будь-якої компанії американської «Чудової сімки» (Magnificent Seven), окрім Nvidia. Однак аналітики попереджають про високу ймовірність обвалу. Історичні дослідження доводять: якщо країна або галузь обганяє базовий індекс на понад 150% за два роки, ризик різкої корекції стає критичним. Сектор напівпровідників випередив індекс MSCI EM на понад 180%. Новому голові Центробанку доведеться вирішувати, як невідворотні втрати інвесторів позначаться на загальній економічній стабільності.
Коментарі