Multi від Мінфін
(8,9K+)
Оформи кредит — виграй iPhone 16 Pro Max!
Встановити
10 квітня 2026, 15:21

Нове оборонне ядро Європи: як чотири країни формуватимуть безпеку континенту без США

Європа, яка стикається з агресивною росією та більше не може повністю покладатися на США у питаннях безпеки, намагається знайти нову модель захисту. Десятиліттями європейці виходили з того, що їхній американський союзник прийде на допомогу у разі прямої загрози зі сходу. Однак ворожість президента США Дональда Трампа до Європи — зокрема його заяви під час війни з Іраном — поставила це припущення під сумнів. Тепер головне питання — як забезпечити здатність Європи захистити себе самостійно. Про це повідомляє Foreign Affairs, «Мінфін» публікує переклад статті.

Нове оборонне ядро Європи: як чотири країни формуватимуть безпеку континенту без США
Фото: freepik

ЄС уже відповів на виклик, створюючи нові інституції та програми для спрямування сотень мільярдів євро на більш ефективну систему оборони. Втім, часу обмаль. У червні 2025 року генсек НАТО Марк Рютте заявив, що росія може бути готова застосувати силу проти Альянсу вже протягом п’яти років. Відтоді російська авіація порушувала повітряний простір Естонії, хакери атакували польські енергетичні об'єкти, а дрони проникали на територію Польщі.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала це «цілеспрямованою сірою кампанією проти Європи». Тим часом, за даними Reuters, американські чиновники попередили європейців, що до 2027 року саме вони мають узяти на себе основну відповідальність за власну оборону.

З огляду на ці часові обмеження та різні оцінки загроз серед країн Європи, майбутнє безпеки континенту вирішуватиметься не в Брюсселі. Координація на рівні ЄС є надто повільною. У найближчій перспективі безпека Європи залежатиме від рішень чотирьох ключових держав — Німеччини, Польщі, Франції та Великої Британії.

Саме вони формуватимуть оборонну основу: Німеччина — як головна економічна та військова сила, Польща — як передова лінія стримування, а Франція і Британія — як носії ядерного потенціалу та сили проєкції.

Повернення до витоків

Першим кроком до європейської інтеграції стала угода 1951 року, коли Франція і Німеччина об'єднали свої вугільну та сталеливарну галузі. У 1952 році було запропоновано створити Європейське оборонне співтовариство з єдиною армією, але французький парламент відхилив цю ідею. Відтоді оборона залишалася переважно національною справою.

У XXI столітті ЄС неодноразово повертався до оборонної теми, створюючи інституції на кшталт Європейського оборонного агентства. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році були запущені нові ініціативи — Європейський оборонний фонд та стратегія розвитку оборонної промисловості.

Сьогодні ЄС витрачає близько $4,6 млрд на спільні оборонні проєкти — лише 1% від загальних витрат країн-членів. Нова програма Security Action for Europe передбачає 175 млрд євро кредитів, але її реалізація стикається з численними труднощами.

Альтернативою є пряме співробітництво між країнами. Проте навіть найближчі партнери мають проблеми. Наприклад, проєкт Future Combat Air System (FCAS) між Францією, Німеччиною та Іспанією гальмується через розбіжності: Париж хоче легкий багатоцільовий літак, а Берлін — важкий далекобійний винищувач. Проєкт опинився під загрозою перегляду або навіть зриву.

Оборона як драйвер економіки

Багато європейських урядів розглядають переозброєння як спосіб оживлення економіки. Політики підкреслюють створення робочих місць і технологічний розвиток. Прем'єр Британії Кір Стармер назвав оборонний сектор «двигуном національного відновлення».

Зростання найбільше помітне у національних компаній, таких як Safran і Saab. Німецький Rheinmetall з 2022 року збільшив свою капіталізацію у десять разів.

Загалом витрати на оборону в Європі різко зросли: у 2024 році вони були на $180 млрд більшими, ніж у 2021-му. Найбільший внесок зробили Польща (14%) і Німеччина (30%). Франція та Італія додали 17%, а Швеція — лише 4%.

Ключова четвірка

Оборона Європи залежатиме від чотирьох держав. Польща та Німеччина нестимуть основне навантаження сухопутної та повітряної оборони. Франція і Велика Британія забезпечать підтримку, зокрема ядерне стримування.

Польща активно нарощує озброєння, витрачаючи 4,5% ВВП на оборону. Вона закуповує техніку у США та Південної Кореї, водночас прагнучи розвивати власне виробництво.

Німеччина, подолавши історичну стриманість, стала одним із лідерів за оборонними витратами. Планується витратити $750 млрд за чотири роки. Берлін дедалі більше орієнтується на власну промисловість, що зменшує закупівлі у партнерів по ЄС.

Франція має ключові переваги: ядерну зброю, потужні ВПС, флот і можливість швидкого розгортання військ. Водночас її фінансові можливості обмежені, а оборонна промисловість значною мірою орієнтована на експорт.

Велика Британія, попри економічні труднощі, зберігає ядерний потенціал і мобільні сили. Війна в Україні та криза на Близькому Сході зблизили Лондон із Європою, однак питання співпраці з ЄС залишаються невирішеними.

Що далі

У найближче десятиліття безпека Європи залежатиме від рішень цих чотирьох країн. Вони вже активно нарощують військову потужність і поступово формують більш переконливу систему стримування. До 2029 року Німеччина планує витрачати на оборону близько $189 млрд на рік — на рівні воєнної економіки росії.

Хоча такі дії не сприятимуть глибшій інтеграції оборони ЄС, їх може вистачити для стримування рф — або навіть для запобігання самому сценарію нападу.

Коментарі - 2

+
0
bosyak
bosyak
10 квітня 2026, 15:43
#
«Німеччина — як головна … військова сила» — шо за бред? І якщо польша єдина військова сила (яка ніколи не воювала) то хто буде боронити цей альянс? Напевно, франція і брити будуть херачити ядеркою по території польщі, поки німецьки війська (всі два танкових батальону) будуть оформлювати дозвіл на перетин кордону.

Ну маячня ж…
+
0
Kanarej
Kanarej
10 квітня 2026, 17:07
#
А где же «Щит Европы» Украина в этом раскладе? А нигде. Как и следовало ожидать, **** щит просто выбрасывают, что я говорю уже не первый год. И подписываться быть чьим-то «щитом» — идиoтизм высшей пробы.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
сторінку переглядають 2 назареєстрованого відвідувача.