Глобальний рівень цензури продовжує посилюватися: поки окремі країни забезпечують вільний доступ до мережі, уряди по всьому світу активно обмежують онлайн-активність своїх громадян під приводом боротьби з мовою ворожнечі або політичним інакомисленням. Україна у цьому списку демонструє критично низькі показники, опинившись серед аутсайдерів у своєму регіоні. Про це свідчать дані порталу Cloudwards.
Україна опинилася на дні європейського рейтингу інтернет-свободи, а США поступилися Монголії
► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Аутсайдери та лідери цифрового світу
Найгіршу ситуацію зі свободою в інтернеті очікувано демонструє Північна Корея, яка отримала 0 балів — доступ до глобальної мережі там має виключно лояльна до режиму верхівка. росія, Пакистан, Іран та Китай розділили передостанні позиції, набравши лише по 4 бали. Загалом країни з найнижчими показниками (20 балів і менше) географічно розподілені на трьох континентах: в Азії, Африці та Європі.
Натомість найвищий рівень свободи (92 бали) зафіксовано в групі з 11 країн, які охоплюють чотири континенти. До переліку держав з мінімальними онлайн-обмеженнями увійшли, зокрема, Бельгія, Коста-Рика, Східний Тимор (Тимор-Лешті) та Нова Зеландія.
Позиції України: на дні Європи
Попри регулярні декларації про успіхи в цифровізації, Україна отримала у рейтингу лише 44 бали. Цей результат відкидає країну на останні місця європейського континенту за рівнем інтернет-свободи. Гірші показники у регіоні мають лише дві тоталітарні держави — Білорусь (20 балів) та росія (4 бали).
Парадокси регулювання: США позаду Монголії
Середні показники у рейтингу демонструють навіть розвинені економіки, де свобода стикається з жорсткою регуляцією. Сполучені Штати Америки отримали 64 бали, опинившись у середині списку разом із Південною Африкою, Японією та Австралією. Показово, що США суттєво поступаються Монголії, яка набрала 76 балів.
Ще нижчі результати показали Велика Британія (52 бали) та Південна Корея, яка набрала лише 32 бали, що є індикатором вкрай високого рівня державного втручання в онлайн-простір цих країн.

Джерело: Сloudwards
Механізми цензури та торренти поза законом
Офіційні причини для запровадження інтернет-обмежень різняться: від захисту людей від мови ворожнечі до відвертого придушення політичного інакомислення. У країнах із жорсткими режимами цензура та моніторинг трафіку використовуються як базовий інструмент для повного контролю над інформаційними наративами. Наслідки за порушення цензурних законів залежать від юрисдикції — від великих адміністративних штрафів до арештів та тюремних ув'язнень.
Аналітики також зазначають, що найбільш жорстко переслідуваною категорією в інтернеті у всьому світі залишається завантаження через торрент-трекери. Через закони про захист авторських прав торренти не є повністю легальними та безперешкодно доступними в жодній країні.
Як рахують бали свободи інтернету?
Дослідження «Mapped: Internet Freedom by Country in 2026» охопило 171 країну і базується на 100-бальній шкалі (де 100 — абсолютна свобода, а 0 — тотальна цензура). Для розрахунку рейтингу аналітики використовували агреговані дані з технічних платформ (як-от OONI Explorer, що фіксує блокування ресурсів провайдерами), звітів Freedom House, а також урядових повідомлень, судових рішень і регуляторних актів. Ключовими критеріями для оцінки стали: можливість громадян безперешкодно отримувати доступ до політичного та громадського контенту, свобода використання соціальних мереж, а також наявність блокувань засобів обходу цензури, таких як VPN-сервіси.
Чому це важливо
Падіння показників інтернет-свободи як у країнах, що розвиваються, так і у визнаних демократіях (США, Британія, Південна Корея), сигналізує про небезпечний глобальний тренд — уряди прагнуть централізувати контроль над цифровим простором. Заходи, що подаються під виглядом захисту національної безпеки чи боротьби з дезінформацією, на практиці формують інфраструктуру для прямої цензури та моніторингу за громадянами. Оцінка України у 44 бали є об'єктивним маркером того, що методи регулювання вітчизняного інтернету (зокрема, позасудові блокування сайтів) наразі мають більше спільного з репресивними практиками, ніж із задекларованими європейськими стандартами свободи слова.
Коментарі - 4