Регулювання крипторинку в Україні: НКЦПФР представила свою позицію

► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси

Учасники обговорили вплив віртуальних активів на політичне фінансування, а також пов’язані ризики для прозорості. Зокрема, йшлося про псевдонімність криптотранзакцій та їх транскордонний характер, що ускладнює контроль за джерелами фінансування. Окрему увагу приділили міжнародному досвіду — зокрема практикам Молдови та Румунії — і визначенню прогалин у національному регулюванні.

Під час дискусії Форсюк представила підходи, закладені у новому законопроєкті щодо регулювання ринку віртуальних активів в Україні.

Серед ключових інструментів, які пропонується впровадити:

• застосування «правила подорожей» (Travel Rule) для ідентифікації учасників криптотранзакцій;
• звітування провайдерів віртуальних активів перед податковими органами та імплементація міжнародних стандартів, зокрема Crypto-Asset Reporting Framework (CARF);
• обмеження доступу на український ринок для учасників із російським капіталом або пов’язаних із державою-агресором.

У НКЦПФР наголошують, що ці підходи спрямовані на підвищення прозорості операцій із віртуальними активами та мінімізацію ризиків непрозорого або іноземного впливу на політичні процеси.

«За підсумками заходу планується підготовка аналітичних рекомендацій щодо посилення прозорості політичного фінансування напередодні майбутніх виборчих циклів», — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо

У листопаді 2025 року голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час виступу на GET Business Festival 2025 заявив Верховна Рада не встигне до кінця 2025 року ухвалити закон про віртуальні активи, який передбачає легалізацію та оподаткування доходів від криптовалюти. Голосування за ключовий документ очікувалось на початку 2026 року.

Верховна Рада ще 3 вересня прийняла у першому читанні законопроєкт № 102325-д, який регулює легалізацію та оподаткування криптоактивів. Наразі документ готують до другого читання.

Однією з головних причин затримки є відсутність чіткого визначення регулятора ринку в ухваленому за основу документі. Парламентарі мають остаточно вирішити, хто виступатиме головним регулятором ринку криптоактивів в Україні: Національний банк чи Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Раніше Гетманцев заявляв, що легалізація ринку віртуальних активів і запровадження оподаткування криптовалют можуть забезпечити додаткові надходження до державного бюджету на рівні 14−15 млрд грн щороку.

Каталог пресейлів криптовалют у 2026 році

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології