Незламний банкінг: чи позначиться енергетична криза на стабільності банківської системи

Як пройшов випробування POWER BANKING

Після перших відключень світла у жовтні 2022 року НБУ спільно з банками почали шукати рішення, як забезпечити роботу банківської системи в умовах тривалих відключень електроенергії. Уже в грудні 2022 року була започаткована мережа POWER BANKING — об'єднана мережа відділень банків України, які працюватимуть та надаватимуть необхідні послуги клієнтам навіть під час блекауту.

Йшлося про те, аби навіть в умовах тривалого блекауту бодай частина банківських відділень працювали і надавали повний спектр послуг. Станом на 2026 до проєкту приєдналися більшість банків, а загальна мережа POWER BANKING налічує понад 2 400 відділень. Кожне з цих відділень має бути забезпечене альтернативними джерелами енергії, резервними каналами зв’язку (Starlink) та посиленою інкасацією готівки.

На жаль, цієї зими у багатьох містах клієнти банків мали змогу протестувати, як працюють відділення цієї мережі, адже у деяких містах чи окремих районах великих міст електроенергії могло не бути навіть по дві доби поспіль.

Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що роботою чергових відділень під час тривалих відключень світла задоволений.

«Столиця чи не найбільше відчула наслідки технологічного колапсу. Для мене було важливим перевірити, наскільки функціональною залишалася банківська система. Вдень я побував у декількох відділеннях Приватбанку мережі POWER BANKING на Троєщині, які працюють у суботу. Думаю, не потрібно додатково пояснювати, наскільки складною є ситуація саме в цьому мікрорайоні» — писав він 31 січня, коли у Києві була максимально складна ситуація і з електроенергією, і з теплопостачанням.

За його словами, усі, крім одного відділення, працювали, як і було заявлено. «У кожному — людно, клієнти біля кас та банкоматів, в зоні очікування. Обслуговування йшло повним ходом. Винятком було лише одне відділення, що тимчасово призупинило роботу через прорив труби», — розповів він.

Андрій Пишний зазначив, коли запускали мережу POWER BANKING, то зобов’язали банки приєднати до неї не менше 35% своєї мережі відділень. У результаті цей показник був перевиконаний — загалом у системі понад 50% відділень.

«До мережі POWER BANKING входить 60% відділень Банку Кредит Дніпро. При цьому у кожному місті, де ми працюємо, обов’язково є такі відділення. Вони забезпечені джерелами енергії та резервними каналами зв’язку. Клієнти часто приходять до них не лише за банківськими послугами, а й щоб зарядити свої гаджети та залишатися на зв’язку навіть у найскладніших умовах» — розповідають у Банку Кредит Дніпро.

Також Банк Кредит Дніпро забезпечує безперебійну роботу абсолютно всіх відділень регіональної мережі.

У банку розповіли, що у період сильних морозів та атак на критичну інфраструктуру в окремих містах були перебої з опаленням, тож через це доводилось скорочувати роботу окремих відділень.

Чи подорожчають банківські послуги

Пальне для генераторів, додаткові засоби зв’язку — це додаткові витрати, які доводиться закладати до вартості послуг. Для банків це також додаткові витрати на інкасацію готівки. Попри це, наразі фінустанови переважно не збільшували комісії за свої послуги.

«Цього року витрати на пальне для генераторів та їхнє технічне обслуговування зросли у понад утричі через енергетичну кризу та тривалі повітряні тривоги. Попри це, ми не плануємо змінювати тарифи чи оптимізовувати мережу відділень, адже для нас важливо зберегти стабільність і доступність послуг для клієнтів. Наші тарифи залишаються в медіані ринку, що дозволяє підтримувати баланс між ефективністю роботи банку та турботою про людей», — запевняють у Банку Кредит Дніпро.

Економіст Олег Пендзин також не вважає, що збільшення витрат на забезпечення альтернативним енергоживленням відділень призведе до збільшення вартості банківських послуг для клієнтів.

«Будьмо відверті: потреби в електричній енергії банківських відділень значно менші, ніж у будь-якого промислового підприємства чи переробної компанії. Тому там генератора цілком достатньо для забезпечення роботи відділення. Тому видатки зростають, але вони не є критичними. Нацбанк, забезпечуючи систему електронних платежів, перебуває на пріоритетній мережі і там відключень електрики немає. Тому я не бачу підстав говорити про суттєве зростання видатків на забезпечення банківських послуг, а отже, і підвищення тарифів на обслуговування», — каже Олег Пендзин.

Як змінилась поведінка клієнтів банків під час блекаутів

Через загрозу тривалих блекаутів НБУ радив українцям мати запас готівки — на декілька днів. Аби у разі, коли не працює термінал, однаково можна було розрахуватися за покупку чи послугу. У відділеннях POWER BANKING також мала бути посилена інкасація готівки. Однак підвищеного попиту на готівку в умовах відключення світла не було, адже більшість торгових точок змогли забезпечити можливість розрахунків карткою навіть в умовах відсутності електроенергії.

«Бізнес був готовий до викликів, тому термінали у більшості магазинів продовжують працювати навіть під час блекаутів. Завдяки цьому зростання попиту на готівку ми не відчули, — кажуть у Банку Кредит Дніпро. — Водночас зміни у клієнтській поведінці проявилися у зменшенні відвідуваності відділень — дедалі більше клієнтів вибирають дистанційне обслуговування. Ми розвиваємо цифрові сервіси, щоб забезпечити людям комфорт і безперервний доступ до банківських послуг».

При цьому у банку зазначають, що енергетична криза поки що не вплинула на платіжну дисципліну клієнтів, зокрема, на погашення кредитів, так само як і не призвела до відтоку депозитів.

Чи може енергокриза спровокувати зростання кількості проблемних кредитів

В останньому інфляційному звіті НБУ приділив значну увагу впливу енергодефіцитів на економіку. З огляду на масштаби руйнувань, Нацбанк вдвічі погіршив прогноз енергодефіциту (порівнюючи з тим, який робив у жовтні 2025 року) — до близько 6% у середньому за рік. Як наслідок, це сповільнить зростання реального ВВП у 2026 році приблизно на 0,4%.

Водночас Андрій Пишний заявив, що українські банки фактично розпочали кредитну експансію: чистий гривневий кредитний портфель бізнесу у 2025 році зріс майже на 36%, населення — на 34%. Рівень непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі перебуває на рівні 14%, що є історичним мінімумом за понад 15 років. Та чи втримається рівень NPL на такій позначці, якщо ситуація в економіці погіршуватиметься. Особливо, якщо йдеться про ті ж енергокредити, які бізнес бере не на розвиток, а на забезпечення себе альтернативними джерелами електроенергії.

Олег Пендзин вважає, що, навіть якщо в окремих випадках бізнес матиме труднощі з поверненням таких позик, то суттєвого впливу на стійкість банківської системи це не матиме.

«Банки не надто залежні від неповернення енергокредитів, бо насправді вони не надто кредитують енергетику. Особливо, якщо це стосується малого і середнього бізнесу, — каже Олег Пендзин. — Насправді, більшість позик, які нині видають банки бізнесу — у рамках програми „5−7−9“, коли частину відсотків за клієнта сплачує держава. За звичайних умов відсоткова ставка за кредитом перевищує 20%. А тепер уявіть, який має бути бізнес, щоб в умовах війни та енергетичної кризи погашати кредит під 20%. Це нереально. Та й для українських банків кредитування, на жаль, не є основним способом заробітку. Для них простіше купити ОВДП і заробити на цьому».

З огляду на це, експерт вважає, що банківська сфера, яка уже декілька років поспіль вражає рекордною прибутковістю, навіть в умовах енергетичної кризи збереже свої позиції.

Автор:

Зіновія Водзянська