Скасування актів виконаних робіт: чому ФОПам не варто радіти новому закону про бухоблік

Розвінчання міфу: що насправді ухвалили

Самі акти нікуди не зникають. Головна суть змін до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (Закон № 4791-IX, підписаний Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком) полягає у тому, що відсутність у первинному документі деяких даних більше не вважатиметься порушенням вимог до їх оформлення.

Мова йде про можливість не вказувати:

• посади та прізвища людей, які відповідають за здійснення та правильність оформлення господарської операції;
• особистий підпис замовника або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу-клієнта, яка брала участь в операції.

Фактично, це саме ті реквізити, яких, на відміну від класичних актів виконаних робіт, зазвичай немає у звичайних рахунках-фактурах. Однак, щоб працювати за такими спрощеними правилами, бізнес має виконати суворі умови. По-перше, такий формат документування має бути заздалегідь закріплений у письмовому договорі. По-друге, документ має містити інформацію про дату (або період) надання послуги чи оренди, а сама операція повинна бути проведена в бухгалтерському обліку саме в періоді її фактичного здійснення.

Кому спрощення не допоможе

Свобода від актів виявилася доступною для обмеженого кола платників податків. Зокрема, цими змінами взагалі не зможуть скористатися фізичні особи-підприємці (ФОПи), оскільки вони за законом не ведуть повноцінного бухгалтерського обліку.

Крім того, закон залишає старі суворі правила та обов'язкові підписи для цілої низки операцій. Спрощений порядок не застосовується, якщо:

• послуги чи роботи оплачуються за рахунок публічних коштів (гроші державного чи місцевих бюджетів, Нацбанку, держбанків, цільових та пенсійних фондів, а також доходи державних і комунальних підприємств, отримані від їхньої діяльності);
• йдеться про договори оренди (найму) державного або комунального майна;
• виконуються будівельні підряди чи проектно-вишукувальні роботи;
• укладаються договори про пожертву, благодійну чи гуманітарну допомогу.

Приховані податкові ризики

Ті підприємства, які мають право на спрощення і вирішать ним скористатися, ризикують у майбутньому отримати неприємні питання від Державної податкової служби.

Справа в тому, що дата виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість (ПДВ) в Україні визначається за так званим «правилом першої події». Проблема полягає в тому, що законодавці змінили правила лише для бухгалтерського обліку, але не внесли жодних дзеркальних змін до Податкового кодексу. Більше того, в ухваленому документі навіть немає доручень для уряду розробити такі податкові зміни.

Коли нові правила запрацюють

Закон набуде чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. З цього моменту Кабінет Міністрів України матиме три місяці, щоб привести всі свої нормативно-правові акти у відповідність до нових вимог. Аналогічну рекомендацію оновити власні документи протягом трьох місяців отримав і Національний банк України.

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: Макроекономіка. Фінанси. Інвестиції. Фондові та валютні ринки. Крипто. Telegram: @goloborodko_ua