Україна очолила рейтинг залежності від китайських товарів серед європейських країн

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Рейтинг залежності: від Азії до Заходу

Китай міцно утримує статус найбільшого світового експортера товарів, відіграючи ключову роль у ланцюжках постачань для багатьох країн. До списку держав із найвищим рівнем імпортної залежності потрапили Камбоджа (46,8%), Киргизстан (45,8%), Гонконг (40,9%) та Монголія (40,5%). У цих юрисдикціях китайська продукція становить понад 40% усього імпорту.

Така висока прив'язка зазвичай характерна для країн, які не мають власної потужної промисловості або критично потребують китайської сировини для своїх експортних галузей. Наприклад, Камбоджа масово імпортує матеріали для своєї текстильної промисловості, яка згодом стає її головним експортним товаром. З-поміж перелічених лідерів лише Гонконг входить до числа найбільших торговельних партнерів КНР за загальною сумою в доларах, оскільки багато китайських товарів проходять через нього транзитом для подальшого реекспорту у світ.

Водночас західні економіки демонструють помірнішу залежність. Сполучені Штати Америки посідають 97-ме місце в загальному рейтингу: на Китай припадає 13,8% американського імпорту. У великих європейських економіках (Німеччина, Франція та Італія) цей показник коливається в межах 9−10%. Найменш залежною територією у світі виявилися Кайманові Острови (лише 0,8%), які натомість майже повністю покладаються на імпорт із Нідерландів.

Україна

У глобальному рейтингу наша країна посідає 45-те місце. Проте серед держав Європи Україна є лідером із показником понад 20% (за умови, якщо не зараховувати до європейського регіону Росію з її майже 25%).

Від дешевих товарів до технологічної монополії

Епоха, коли маркування «Зроблено в Китаї» асоціювалося виключно з дешевими товарами широкого вжитку, залишилася в минулому. Сьогодні Пекін перетворився на глобальний промисловий центр, а його головною експортною статтею стали високі технології. Найбільшу частку експорту становлять інтегральні мікросхеми, які є базовим компонентом для більшості сучасної електроніки, а одразу за ними йдуть мобільні телефони та автомобілі.

Крім того, світ опинився в критичній залежності від Китаю щодо переробки рідкоземельних та критичних мінералів. Ця сировина життєво необхідна для виробництва всього: від побутової електроніки до складних оборонних систем. Саме ця монополія змушує американських політиків бити на сполох, активно розвивати власні внутрішні потужності та вводити захисні мита.

Більше ніж просто торгівля: інфраструктурна експансія

Торговельна стратегія Пекіна не обмежується лише традиційним продажем товарів. Починаючи з 2013 року, у межах масштабної ініціативи «Один пояс, один шлях» китайські державні банки активно видають кредити країнам, що розвиваються, на будівництво портів та транспортної інфраструктури. Це дозволяє Китаю отримувати прямий контроль над стратегічними торговельними вузлами та посилювати політичний вплив, особливо якщо країна-позичальник не здатна вчасно повернути борг.

Так, з 2002 по 2023 рік Камбоджа отримала від Пекіна різноманітних грантів та кредитів на суму 3 мільярди доларів. Іншим яскравим прикладом є африканська держава Джибуті (залежність від китайського імпорту — 17,7%). Китай інвестував колосальні кошти у розвиток місцевого порту, який є економічним двигуном країни, а у 2017 році навіть відкрив там свою першу закордонну військову базу.

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: Макроекономіка. Фінанси. Інвестиції. Фондові та валютні ринки. Крипто. Telegram: @goloborodko_ua