Кеш «на руках» українців злетів до 926 млрд грн: що це означає для економіки

Картина стане ще цікавішою, якщо врахувати наступне. У листопаді 2025 року показник М0 (купюри та розмінна монета поза банківською системою) перебував на рівні 857,4 млрд грн. Тобто лише за грудень минулого року обсяг готівки поза банками збільшився на 68,9 млрд грн, або на понад 66% від усього приросту за рік.

Чи критичний такий приріст за такий короткий період? - І так, і ні.

Як інфляція та блекаути привчають людей до готівки

З одного боку, енергетичні блекаути та обстріли рф практично всієї території України логічно викликали необхідність у громадян мати більше готівки «на руках». Адже не завжди за відсутності світла є можливість розрахуватись карткою.

З іншого боку, зростання цін в Україні фактично перевищує офіційні 8% за роком, що змушує населення збільшувати суми готівки у своїх гаманцях, щоб розплатитися за товар. Наприклад, якщо раніше громадянин був упевнений, що на базарі «впишеться» своїми покупками у бюджет 500—600 грн, то тепер за той же набір продуктів та товарів часто доводиться викладати вже у півтора-два рази більше.

Тобто доводиться тримати на руках для цього вже до 1 000 грн і більше. Це збільшує суми гривні у людей «на руках» для вирішення подібних побутових питань і, відповідно, провокує зростання показника М0 у банківській статистиці. Інакше кажучи, зростає рівень цін — зростають і суми готівки у гаманцях громадян.

Крім того, наприкінці 2025 року деяким категоріям пенсіонерів та бюджетників, а також різним віковим та соціальним групам населення виплатили надбавки. Причому хтось отримав їх уже у грудні 2025 року, а хтось — після перерахунку отримав гроші в січні 2026 року. Не секрет, що громадяни похилого віку воліють мати готівку в гаманці, і тому, отримавши ці кошти від держави, вони перевели їх у готівку, що також збільшило показник М0.

Ці надбавки до пенсій були незначними (здебільшого від 300 до 570 грн), але, з огляду на те, що в Україні близько 10 млн пенсіонерів, сума в результаті склала декілька додаткових мільярдів гривень.

Тому зростання показника М0 у грудні 2025 року має об'єктивну причину. Поступово ці гроші повернуться до банківської системи: громадяни витратить їх у магазинах, виторг компанії здадуть до фінустанов.

А ось статистика приросту показника готівки поза банками рік до року насторожує. Показник грошової маси M0 в Україні демонструє стійке зростання з 2020 року та значно прискорився після початку повномасштабної війни у 2022 році.

Якщо наприкінці 2020 року обсяг готівки поза банками становив 515,7 млрд грн (навіть з огляду на чинник пандемії COVID-19, яка також простимулювала зростання готівки «на руках»), то у грудні 2022 року ця цифра вже зросла до 666 млрд грн. Багато в чому це відобразило всі стреси банківської системи та нюанси поведінки населення у першому воєнному році. Але подібна динаміка зростання обсягів готівки поза банками продовжилася і наступними роками: у грудні 2023 року це вже 716 млрд грн, у грудні 2024 року — 760 млрд грн, а за грудень 2025 року М0 досяг рівня 926,3 млрд грн.

Почасти така динаміка відображає об'єктивні закономірності та причини, пов'язані з війною та руйнуванням обстрілами рф критичної інфраструктури України (необхідність тримати більше грошей у гаманці через зростання цінників у магазинах та високої у воєнні роки інфляції, а також відкласти частину коштів готівкою «про запас» на випадок блекауту або інших військових негараздів).

Крім цього, саме зі зростанням масштабу цін та необхідністю під це тримати відповідну структуру банкнот за номіналом можна пояснити і той факт, що у 2025 році основну частину банкнот в Україні (26%, або 686 млн штук) становлять купюри номіналом 500 грн. А серед банкнот, якими підкріплюється готівковий обіг, найбільше скорочення кількості припадає на банкноти номіналом 200 грн.

Їхня кількість в обігу минулого року зменшилася на 17,6%, у тому числі внаслідок активного заміщення їх банкнотами номіналом 1 000 грн та поступовим вилученням старих купюр. Хоча на певному етапі розвитку грошового обігу купюри номіналом 200 грн були одні з найпопулярніших в Україні.

Також, саме з тим, що необхідно обслуговувати грошовий обіг за динаміки цін, що зростає, Нацбанк поступово змушений випускати в обіг і більшу кількість готівки. За статистикою регулятора, на одного жителя України на початку цього року припадало 64 банкноти та 193 платіжні розмінні та обігових монети, хоча ще рік тому, станом на 1 січня 2025 року, цей показник становив 63 банкноти та 186 монет.

«Тіні» потрібно більше грошей. Чим небезпечне зростання готівки для офіційної економіки

Водночас не варто забувати і про чинник обслуговування готівкою тіньової економіки, яка, за різними оцінками, залишається в межах близько 30% від офіційної. Крім того, через побоювання «світити» доходи перед банками через фінмоніторинг, що посилився, багато громадян воліють мати справу саме з готівкою, що також збільшує показник М0 готівки «поза банками».

Агресивне зростання даного агрегату М0 «небезпечне» для банківської системи і Нацбанку, оскільки саме ця частина неконтрольованої готівки, у разі стресових ситуацій, зазвичай, виходить на готівковий сегмент валютного ринку і «тисне» на курс обмінників, а також провокує додаткове зростання цін на товари та послуги, оскільки населення прагне отоварити свою готівку, що знецінюється.

Як класичний приклад, можна навести період розпаду СРСР із товарним голодом та обвалом радянського рубля, а також перехідних грошей — українських купонокарбованців. Тоді через значний обсяг готівки на руках у населення при найменших перекосах у слабкій економіці виникав ажіотажний попит на валюту та товари.

У результаті всі українці виявилися «мільйонерами» у купонокарбованцях, інфляція досягала 10 155% за 1993 рік і 530,3% у вересні 1995 року (історичний місячний максимум), а офіційний курс купонокарбованця до моменту введення року 19 000 купонів за 1 долар США, гривня обмінювалася у співвідношенні 1 гривня на 100 000 купонокарбованців.

Данило Гетьманцев, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, у своєму телеграм-каналі пише, що «зростання готівки є лише фізичним відображенням зростання економіки та доходів».

Це твердження лише частково відповідає дійсності. Грошовий агрегат М0 зріс за рік на 12,6%, або в абсолютній сумі збільшився, за даними НБУ, на 103,9 млрд грн. А зростання реального ВВП України за 2025 рік склало, за попередніми даними Мінекономіки, близько 2,2%, хоча уточнені оцінки аналітиків вказують на ще скромніший показник — від 1,8% (ІЕД) до 2% (МВФ). В абсолютній сумі, за попередніми оцінками, ВВП України у 2025 році становить від $183,59 млрд до $209,7 млрд, залежно від методології розрахунку та поправок на продовження бойових дій із щоденними вимушеними корекціями.

Ці цифри (зростання готівки в межах плюс 103,9 млрд гривень за 2025 рік) та темпи зростання ВВП (від щонайменше 1,8% до щонайбільше 2,2%, що у доларовому еквіваленті відповідають зростанню від $3,3 млрд до $4,61 млрд) точно «не йдуть». Тому певна детінізація економіки в Україні відбувається навіть в умовах війни, але поки що не в тих обсягах, яких хотілося б нашим чиновникам та народним депутатам.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи