Їжа, комуналка, ліки: що буде з цінами у 2026 році

Водночас у НБУ констатують, що фундаментальний ціновий тиск залишається стійким через складну ситуацію на ринку праці та зростання зарплат, що підвищує виробничі витрати та вартість послуг.

Додатково тиснути на ціни може й чинник енергодефіциту, — зазначають у Нацбанку.

Експерти, з якими поспілкувався «Мінфін», кажуть, що зараз жорсткі відключення світла є чи не головною причиною зростання цінників. І через них вже найближчим часом можуть подорожчати, наприклад, овочі, макарони та яйця.

Але набагато більшого удару по гаманцях споживачів може завдати збільшення комунальних тарифів, перегляд яких очікується цього року.

«Мінфін» розбирався, що буде з цінами у 2026 році.

Молочка подешевшає, хліб — подорожчає

Минулого року головним драйвером споживчої інфляції були ціни на продукти харчування. Так, за даними Держстату, з листопада 2024 року до листопада 2025 року їжа в Україні подорожчала на 11,8%. При цьому хліб зріс у ціні на 14,9%, м'ясо та м'ясні продукти — на 23,1%, риба — на 16,9%, соняшникова олія — на 21,9%, фрукти — на 20,2% тощо.

Наприкінці минулого року — у листопаді — різко подорожчали яйця (плюс 12,6%, порівнюючи з жовтнем).

Що буде з цінами на продукти харчування цього року?

Як пояснив «Мінфіну» заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, цінова ситуація за різними групами продуктів відрізняється. Наприклад, уже в січні можна розраховувати на здешевлення молочної продукції з високим вмістом жиру, зокрема, вершків та вершкового масла — ними зараз переповнені склади виробників. Оскільки після новорічних свят попит на таку продукцію йде на спад, заводи будуть змушені «розпродавати склади» зі знижками в 10−15%.

На решту молочної продукції цінники поки що не змінюються, але на 2 гривні впали закупівельні ціни на сировину, тому у виробників буде можливість трохи знизити вартість готової продукції.

Водночас, як заявив аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі, у листопаді 2025 року господарства виробили на 11% молочної сировини менше, ніж місяцем раніше, — лише 507 тисяч тонн. Серед причин він називає зниження закупівельних цін на молоко, зниження попиту на нього та збільшення надлишку готової продукції на складах переробних підприємств. Чи вистачить зрештою молокозаводам сировини, і чи не злетять ціни на неї при активізації попиту — питання поки що відкрите. Ситуація значною мірою залежатиме і від тенденції на експортних ринках, куди активно постачають продукцію (зокрема, сухе молоко та вершкове масло) наші переробники.

Ціни на овочі поки залишаються набагато нижчими за торішні. Скажімо, за словами Марчука, капуста, буряк та морква коштують до 80% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. Головна причина — гарний торішній урожай.

Але незрозуміло, що буде далі. Через перебої з електроенергією може сильно подорожчати зберігання овочів борщового набору, особливо якщо зима буде морозною. У цьому випадку, вже у січні цінники можуть піти вгору. Якщо ж сильних холодів не буде, овочі почнуть дорожчати наприкінці сезону — у лютому-березні. Цінники, за оцінками Марчука, можуть підскочити на 10−20%.

За оцінками Марчука, 20% можуть додати і цінники на хліб, зокрема, преміальні сорти. Головна причина — зростання собівартості, в тому числі через перебої з електроенергією.

Як розповів «Мінфіну» віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко, у грудні минулого року деякі виробники вже підвищили ціни на 3−5%. Але вже у першому кварталі цього року може стартувати новий етап переписування цінників.

«Загальну картину ми бачитимемо за місяць-два. Ситуація з енергопостачанням останнім часом трохи покращилася, оскільки хлібозаводи зараз практично не відключають, плюс трохи подешевшав газ», — пояснив Дученко.

Водночас виробників макаронів, як розповів «Мінфіну» голова концерну «Ярослав» (до його структури входить Київська макаронна фабрика) Олександр Барсук, відключати від електроенергії продовжують. «Нам не дають „критичний статус“, макарони на генераторах виробляти складно, багато браку, виходить з ладу обладнання. Плюс треба збільшувати зарплати. Тому зростання цін буде — не менше двох етапів протягом року по 5% до ціни», — пояснив Барсук.

Триває зростання цін і на яйця. За даними цінового моніторингу «Мінфіну», у грудні, порівнюючи з попереднім місяцем, яйця в роздрібній мережі подорожчали в середньому на 4,3%. Найближчим часом (у січні-лютому), за словами Марчука, ціни на цей продукт зростуть ще на 10%. Основні причини — зростання цін на комбікорми, а також перебої з електроенергією, яка становить чималу частину (до 12−30%) у структурі собівартості.

Загалом ситуація з цінами на продукти харчування до весни цього року багато в чому залежить від стабільності енергопостачання, а згодом — і від того, який врожай вдасться виростити українським аграріям.

Комуналка: плюс 3 тисячі гривень до платіжки

З початку війни комунальні тарифи в Україні зростали вкрай дозовано. Наприклад, вартість газу та опалення для населення заморожена, як і цінники на воду від великих водоканалів (ліцензіатів НКРЕ).

«Але вже цього року ситуація може кардинально змінитись», — каже голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

В оновленому меморандумі з МВФ українська влада підписалася на поступове «вирівнювання» комунальних тарифів до «економічно обґрунтованого рівня». Як це змінить платіжки?

Олег Попенко каже, що до кінця поточного опалювального сезону (тобто 15 квітня 2026 року) платіжки, найімовірніше, не зміняться.

Але вже влітку можуть підвищити цінник на електроенергію для людей. «За розрахунками Мінекономіки, тариф повинен зростати протягом 2026−2028 років приблизно на 20% щорічно. Таким чином, до 2028 року ми вийдемо на вартість кіловата у 7,5 гривень. Цього року цінник може збільшитись на 85 копійок — до 5,17 гривень за кіловат.

Таким чином, якщо зараз середньостатистична сім'я, споживаючи 200 кіловат на місяць, платить за світло 864 гривні, то за новим тарифом віддаватиме 1 034 гривні, або на 170 гривень на місяць більше", — підрахував Попенко.

За його словами, підвищення тарифів на електроенергію для населення потягне подорожчання послуг із обслуговування будинків. «До структури цього тарифу входять витрати на освітлення місць загального користування, роботу ліфтів та насосів, тому він безпосередньо залежить від цінника на електрику», — пояснив Попенко. Прогнозоване зростання тарифу на обслуговування будинків у 2026 році — плюс 10%.

Нові цінники на газ — поки що інтрига. До кінця нинішнього опалювального сезону газ для населення точно не дорожчатиме. Експерти вважають, що мова про «оновлення» тарифу може піти ближче до осені 2026 року.

Але яким буде новий цінник на газ для населення — точно сказати складно. «Домовленості з МВФ передбачають, що тариф має покривати витрати на газ. Але якщо говорити про газ власного видобутку, то навіть нинішній тариф для населення (близько 8 гривень за куб) вже покриває витрати на видобуток на 250%, тобто виходить, що підвищувати його не потрібно. Якщо ж йдеться про імпортний газ (а цього сезону Україна закачала його близько 6,5 млрд кубів), то тут ситуація є кардинально іншою. Водночас газу внутрішнього видобутку цілком достатньо для забезпечення потреб населення. Таким чином, нові тарифи, якщо й ухвалять, то в „ручному режимі“ і без особливої калькуляції», — каже Попенко.

Зазначимо, що рік тому на енергоринку обговорювали «економічно обґрунтовані» цінники на газ для населення на рівні 9,5−10 гривень за куб. Тепер експерти говорять уже про 11−12 гривень.

Українці, які використовують газ лише для приготування їжі, переплачуватимуть лише до 40 гривень на місяць. Ситуація різко змінюється для тих, хто опалює газом будинки (зазвичай, приватні). Взимку газові лічильники накручують до 500−600 кубів на місяць, тому подорожчання ресурсу на 4 гривні за куб — це плюс до 2,4 тисячі гривень до платіжки за опалення.

Але зростання цінників на газ потягне збільшення платіжок за опалення та гарячу воду в багатоквартирних будинках. І опалення, і гаряча вода можуть зрости в ціні на 50%, оскільки газ займає в структурі собівартості до 95%. Тобто якщо зараз люди платять за опалення в середньому 40−50 гривень за квадратний метр приміщення, то будуть — до 80−100 гривень. Таким чином, обігрів середньостатистичної квартири площею 60 квадратів, замість 2 400−3 000 гривень коштуватиме 4 800—5 000 гривень на місяць", — зазначив Попенко.

У черзі на підвищення тарифів для населення вже давно стоять водоканали. Частина з них уже підвищують цінники, але, зазвичай, йдеться про водоканали у невеликих містах, де тарифи регулює місцева влада. Великі водоканали є ліцензіатами НКРЕ, а регулятор поки що не дає відмашки на переписування цінників.

Але у 2026 році все може змінитися, оскільки водоканали масово скаржаться на різке підвищення собівартості своїх послуг. Багато водоканалів вже закладають у плани на цей рік підвищення тарифу для населення на 40−50%, а деякі — і на 80%. Тобто якщо зараз люди платять за воду по 30−40 гривень за куб, то за новим цінником платіжка складе в середньому 60 гривень.

Найімовірніше, приблизно на 10−15% подорожчають також послуги з вивезення сміття, оскільки через підвищення акцизів на пальне цього року подорожчають дизель та газ.

«Таким чином, якщо зараз середньостатистична платіжка за квартиру в 60 квадратів становить в опалювальний сезон 4−5 тисяч гривень на місяць, то, з огляду на підвищення тарифів, вона подорожчає ще на 3 тисячі», — констатує Попенко.

Що буде із цінами на ліки?

Минулого року на аптечному ринку відбулися значні зміни. Уряд заборонив «маркетингові збори» з постачальників ліків та обмежив націнки на медикаменти. Тому, за словами голови профільної асоціації ФармРада Олени Пруднікової, частина препаратів подешевшали, і підвищувати на них цінники продавці фактично не можуть, попри зростання витрат (на зарплати, генератори тощо).

Цього року влада продовжить спроби натиснути на ціни в аптеках. Так, наприкінці грудня Кабмін ухвалив розпорядження щодо аптек, які працюють у державних та комунальних лікарнях. Їх зобов'язали реалізовувати лише препарати із трьома найнижчими цінами з Національного каталогу цін. Що, на думку міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, має запобігти ситуаціям, коли пацієнтам пропонують ліки найдорожчих торгових марок, хоча на ринку є й доступніші препарати.

Сприяти зниженню цін має і розширення списку продавців ліків. Реалізацію безрецептурних медпрепаратів дозволили на АЗС, що, за задумом уряду, має зробити лікарські засоби доступнішими для людей (особливо у сільській місцевості).

Втім, щодо ліків, які не є критично важливими, ціни на них все ж таки продовжують зростати. Так, за даними дослідницької компанії Proxima Research, на кінець 2025 року, тільки на тлі збільшення захворюваності на ГРВІ та грип, обсяги продажів ліків у грошовому вираженні зросли на 4,7%, але при цьому в натуральному вираженні впали на 3,2%, порівнюючи з аналогічними показниками 2024 року, що свідчить про подорожчання середньостатистичної упаковки медикаментів.

Цього року, за словами Пруднікової, багато препаратів продовжать дорожчати, оскільки лікарський ринок залежить від імпорту, а отже, і від курсу валют. При цьому найбільше можуть подорожчати «необов'язкові» препарати, зокрема, БАДи, вітамінні комплекси, гомеопатичні засоби тощо. Водночас критично важливі ліки (від тиску, серцево-судинних хвороб тощо), якщо й зростатимуть у ціні, то мінімально — не більше ніж на 5% за рік.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки