В Україні відключать «зайвих» споживачів. Чи зменшаться перебої зі світлом для населення?

Про що йдеться? — Найближчим часом обласні військові адміністрації мають скоротити списки критичних об'єктів, які відключають мінімально або зовсім не відключають. У переліку критичних залишаться об'єкти життєзабезпечення, лікарні, школи та підприємства ВПК.

Обмежать також так зване «непріоритетне» споживання — підсвічування рекламних щитів та будівель, освітлення парків та окремих вулиць (вулиці та дороги з підвищеною аварійністю обіцяють не відключати).

Крім того, спростять імпорт електроенергії держкомпаніям, що має зменшити навантаження на систему.

Вивільнені таким чином обсяги електроенергії влада планує перекинути на потреби населення. Тобто, теоретично, для людей мають скоротитися «періоди без світла».

Втім, багато експертів мають сумніви, що запропоновані заходи кардинально змінять ситуацію із відключеннями.

«За рахунок відключень „неважливих“ об'єктів реально вивільнити до 500 МВт електрики за добу, тоді як реальний дефіцит на сьогодні — понад 4 ГВт. Крім того, ці обсяги з'являтимуться у різних регіонах, розділити їх порівну на всіх не вийде», — пояснив «Мінфіну» аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.

«Мінфін» розбирався, чи зменшаться відключення електроенергії для людей і наскільки.

Чому перебої зі світлом стали жорсткішими

Після нещодавніх атак ворога по українській енергосистемі ситуація зі світлом для населення у багатьох регіонах різко погіршилася.

В окремі дні мешканці Києва та області сиділи без електрики більшу частину доби. А невелике похолодання (під час якого споживання електроенергії зросло) спровокувало аварійну ситуацію. В «Укренерго» були змушені запровадити аварійні відключення світла, під час яких без енергопостачання раптово залишилися 50% столичних споживачів.

Причиною «посилення обмежень» в Укренерго назвали наслідки попередніх масованих атак по енергосистемі. Так, у Київській області в ході нещодавньої атаки ворога по енергетиці було пошкоджено декілька великих підстанцій, у тому числі у Макарові.

Ворог бив також по генерації — ТЕС, каскаду ГЕС по Дніпру та підстанціях атомних електростанцій. Ушкодження підстанцій АЕС, за словами Корольчука, призвело до того, що різко зменшилася можливість передати електроенергію з атомних блоків до об'єднаної енергосистеми.

Тому енергетики змушені були зменшити потужність атомних блоків. Оскільки відновлювальні роботи на підстанціях тривають, блоки АЕС досі працюють на знижених оборотах.

Через це сформувався значний дефіцит електроенергії. За словами Корольчука, йдеться щонайменше про 4 ГВт, а то й більше.

«Насправді, в окремі періоди дефіцит може сягати 5−6 ГВт, а це половина всіх обсягів електрики, що споживаються в країні. Для порівняння: минулої зими дефіцит в енергосистемі не перевищував 1,5 ГВт», — каже аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.

Крім того, у ДТЕК заявили про велику аварійність у мережах — понад 30%. Це означає, що навіть якщо електроенергія є, її «вибиває», і світло у людей різко пропадає поза всякими графіками.

Зростання аварійності провокують, зокрема, особливості споживання електрики за умов жорстких відключень. Щойно світло з'являється, люди відразу вмикають в мережу максимальну кількість приладів, намагаючись за декілька годин закрити максимально всі побутові потреби — випрати, нагріти бойлером воду, зарядити акумулятори тощо.

Причому ситуація може погіршитися, якщо вдарять морози. Тобто «страшилки» експертів про те, що цієї зими українці можуть сидіти без світла і тепла більшу частину доби, почали збуватися.

Ресторани та лазні посадять на голодний пайок

На тлі жорстких відключень світла в Україні активізувалися суперечки щодо «справедливої» подачі електроенергії. У соцмережах люди масово скаржаться, що їхні квартири та будинки залишаються без електроенергії по 18 годин на добу, тоді як, наприклад, «реклама продовжує сяяти».

«Необхідність наведення ладу на ринку електроенергії назріла вже давно», — каже голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Наприкінці минулого тижня уряд заявив, що знайшов спосіб скоротити відключення населення. Кабмін ухвалив рішення, згідно з яким ОВА мають скоротити списки критичних об'єктів (їх не відключають або відключають менше), обмежити «непріоритетне споживання», скажімо, підсвічування рекламних щитів, будівель, освітлення парків тощо.

«Заощаджені» таким чином кіловати мають перекинути на потреби населення.

Держпідприємствам також спростили умови імпорту електрики, що має зменшити навантаження на енергосистему. Нагадаємо: в Україні вже діє норма, згідно з якою комерційні компанії, які споживають щонайменше 60% імпортної електроенергії, не відключають від енергоживлення.

Ще один пункт нового рішення — «зелене» світло на запуск та приєднання до об'єднаної енергосистеми когенераційних установок (наприклад, газопоршневих). Це, за словами прем'єрки Юлії Свириденко, допоможе заповнити дефіцит електроенергії у мережі.

«Тримаю на контролі виконання рішення уряду щодо перегляду списку критичної інфраструктури. Очікуємо на фактичну оптимізацію споживання на місцях від усіх ОВА», — сказала Свириденко. Втім, попри урядові очікування, що тривалість відключень зменшиться «вже цими вихідними», ситуація з подачею струму до будинків поки що не змінилася.

Пояснимо: списки «критичних» споживачів, яких «не можна відключати», почали формувати ще за попередніх блекаутів у 2022—2023 роках. Але потрапляли туди не лише справді критично важливі об'єкти, а й ті, хто «зміг домовитись».

Експерти, з якими поспілкувався «Мінфін», кажуть, що місце у заповітних списках можна було просто купити, чим скористалися багато підприємців. «Здебільшого питання вирішували середні та великі підприємства, які з тих чи інших причин не могли забезпечити себе енергоживленням від альтернативних джерел», — говорить Корольчук.

Минулорічна перевірка Держенергонагляду виявила чимало фактів самодіяльності на місцях. Наприклад, виявилося, що у деяких обласних центрах, скажімо, Дніпрі, Житомирі, електроенергію відключали менше, ніж у райцентрах та селах регіонів.

Також були «перекоси» на користь окремих промислових споживачів. Така ситуація збереглася і цього року. Зрозуміло, що списки критичних об'єктів потрібно переглядати — щонайменше прибравши з них ресторани та лазні. Чому у столиці ВДНГ світиться 24/7, а мешканці сусідніх будинків електрики не мають? Навіщо сяють реклама та торгові центри? Зрештою, чи не логічно «прикрутити» вуличне освітлення, коли електроенергії не вистачає навіть на освітлення будинків?", — обурюється Попенко.

Чи зменшаться відключення населення

На думку Попенка, відключення «зайвих» об'єктів справді може вивільнити певні обсяги електроенергії. «Але які це будуть обсяги у кожному регіоні, та наскільки вони дозволять зменшити періоди відключень для людей, поки що сказати складно», — додав експерт.

Корольчук вважає, що «заощадити» можна не більше 500 МВт, при цьому, зрозуміло, у різних регіонах обсяги відрізнятимуться. «При існуючому рівні дефіциту щонайменше у 4 ГВт, така „економія“ не дозволить кардинально покращити ситуацію з електрикою для людей», — говорить експерт.

Відключення «підсвічування» та вуличних ліхтарів, за його словами, «дасть взагалі мізерний ефект».

Але, як вважає Корольчук, жорсткі відключення електроенергії можуть стати м'якшими, оскільки енергетики працюють над відновленням підстанцій і генеруючих об'єктів. «Це означає, що незабаром можна буде відновити потужність атомних блоків та включити у роботу всі 7 ГВт їхньої потужності. Таким чином, дефіцит електроенергії зменшиться», — пояснив Корольчук.

При цьому розраховувати на суттєве покращення ситуації з енергопостачанням українцям найближчим часом не варто. На думку Корольчука, світла не буде до 12 години на добу, що менше від нинішніх 16−18 годин, але все ж таки досить багато.

«Багато що залежить також від погоди. Прогнози до кінця грудня досить оптимістичні, а чи будуть морози в січні-лютому, і до якої позначки опустяться стовпчики термометрів — поки що незрозуміло. Водночас від температури повітря багато в чому залежить обсяг енергоспоживання», — каже Корольчук.

Перебої з хлібом можуть розпочатися навіть у Києві

Зазначимо, що заяви про посилення відключень промислових споживачів вже змусили занервувати бізнес.

Віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Юрій Дученко каже, що більшість хлібозаводів уже зараз працюють на обмежених лімітах і не можуть виготовляти весь асортимент хлібобулочних виробів. «Робота на генераторах по 6−12 годин призводить до поломок обладнання. Якщо енергопостачання не стабілізується, можливі перебої із хлібом навіть у Києві. Тому хлібозаводам потрібна пріоритетна допомога з електроенергією», — розповів «Мінфіну» Дученко.

Глава концерну «Ярослав» (швейне та харчове виробництво) Олександр Барсук вважає, що «відключення» реклами та підсвічування — непогана ідея, але її результативність залежить від того, як її реалізовуватимуть на практиці.

«Загалом ситуація погана. Потрібно масово закуповувати накопичувачі енергії, такого обладнання не вистачає, не відпрацьовані технології встановлення, фахівців та й дорого все», — каже Барсук.

Представники бізнесу також кажуть, що посилення електроенергії спровокують новий виток підвищення цінників на всі товари та послуги. За підрахунками голови об'єднання SAVEФОП Сергія Доротича, на кожній ланці виробничого ланцюжка подорожчання може бути невеликим — до 5−7%. Але в результаті спрацює кумулятивний ефект і споживачам доведеться переплачувати до 15−20%.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки