Як не втрачати на переказах SEPA та без проблем користуватися карткою за довіреністю

У вересні в рейтингу відбулися незначні перестановки. Місцями помінялися чотири банки: Прокредит поступився 4-ю позицією Юнексу і посів, відповідно, 5-у, Південний віддав 16-у сходинку Таскомбанку і спустився на 17-у.

Склад першої п’ятірки залишається без змін: Абанк, monobank, Прокредит Банк, банки Глобус та Юнекс. Загалом за звання народного улюбленця змагаються 29 банків.

Коли нотаріальна довіреність для банку — не аргумент

Випадки, коли людині треба оформити довіреність на близького родича, аби той міг у подальшому розпоряджатися його фінансами, — не поодинокі. Часто така потреба виникає у військовослужбовців, які перебувають на передовій і не мають належного доступу до онлайн-банкінгу, чи можливості особистого звернення до фінустанови. Та, як показує практика, навіть нотаріально посвідченої довіреності не завжди достатньо, аби банк надав доступ до рахунку клієнта.

Про непорозуміння із monobank щодо цього розповіла читачка під ніком annalive2025. За її словами, вона має нотаріально засвідчену генеральну довіреність від свого чоловіка — чинного військовослужбовця ЗСУ, який нині виконує бойові завдання на Покровському напрямку. У документі передбачено право відкривати і закривати рахунки, отримувати інформацію щодо них, знімати кошти тощо.

Чоловік передав їй банківську картку поштою — для зберігання і користування. Та після цього monobank заблокував рахунок, посилаючись на те, що передача картки третім особам суперечить внутрішнім правилам фінустанови і є порушенням законодавства.

Користувачка категорично не погоджується з діями банку, наголошуючи, що є довіреною особою чоловіка з правом підпису.

«Звернулась до монобанку з проханням розблокувати картку, надала довіреність, документи, які підтверджують мою особу, документи які підтверджують його особу, його статус військовослужбовця», — перелічує свої дії annalive2025.

На жаль, за словами авторки відгуку, банк відмовився приймати від неї довіреність.

Втім, буквально через день після публікації відгуку, сама користувачка написала у коментарі, що питання вирішене частково і претензій до банку у неї не залишилось.

Зі свого боку, monobank у коментарі «Мінфіну» зауважив, що у цій ситуації «все не так, як виглядає».

«Для можливості консультації за довіреністю дружині треба відкрити карту моно — це потрібно для того, щоб ми змогли ідентифікувати її, як довірену особу, яка вказана в документі. Картка наразі не відкрита», — пояснили у monobank.

Що говорять юристи

Юристи кажуть, що банк не має права ігнорувати нотаріальну довіреність, оформлену належним чином, якщо в ній чітко передбачено повноваження на розпорядження банківським рахунком або карткою.

«Відповідно до ст. 244−248 Цивільного кодексу України, нотаріально посвідчена довіреність є належним підтвердженням повноважень представника. Банк зобов’язаний приймати її до виконання, якщо не існує обґрунтованих сумнівів у справжності документа або у волевиявленні довірителя», — пояснює Ілля Колесник, юрист практики реструктуризації та банкрутства ЮК «Приходько та партнери».

Водночас експерт нагадує: фінансові установи мають право проводити додаткові перевірки, якщо є підозри в шахрайстві, або банк не може ідентифікувати клієнта. Це передбачено Законом «Про запобігання та протидію легалізації доходів» та нормативами НБУ.

«У межах цих процедур фінансова установа може тимчасово обмежити доступ до рахунку — наприклад, якщо є ризики неправомірного використання картки, або якщо банк не може ідентифікувати клієнта через дистанційний канал», — підкреслює Ілля Колесник.

При цьому експерт зауважує, що така перевірка не повинна перетворюватися на фактичну відмову у визнанні довіреності. Якщо документ справжній і виданий із дотриманням вимог, блокування картки без рішень суду може розцінюватися, як неправомірне обмеження прав клієнта на розпорядження власними коштами.

Користувачам, у яких виникли проблеми із визнанням банком довіреності для розпорядження фінансами близького родича, юрист радить такий алгоритм дій:

1. Подати письмову заяву до банку (рекомендованим листом або через електронний канал) із вимогою розблокувати картку на підставі нотаріальної довіреності, посилаючись на ст. 244−248 ЦК України.

2. У разі відмови банку, подати скаргу до НБУ (через офіційний портал або письмово), оскільки саме Нацбанк контролює дотримання банками прав клієнтів.

3. Якщо ситуація не вирішиться, оскаржити дії банку до суду, як порушення договірних зобов’язань і права власності на кошти.

Аби не потрапляти до подібних ситуацій, при оформленні довіреності споживачам варто врахувати важливі моменти. Насамперед треба зазначати конкретні банківські операції, які може виконувати довірена особа: отримання картки, доступ до рахунку, управління коштами, перевипуск тощо. До того ж краще заздалегідь (письмово або через відділення) повідомляти банк про призначення представника — це зменшує ризик блокування.

«Військовослужбовцям, які не мають змоги прибути особисто, доцільно оформити довіреність із правом користування банківським рахунком через дистанційні сервіси, або звернутись до НБУ щодо окремого механізму ідентифікації», — наголошує Ілля Колесник.

Насамкінець експерт резюмував, що, попри юридичну силу нотаріальної довіреності, яку банк не має права ігнорувати за відсутності сумнівів у її справжності, клієнтам варто пам’ятати, що цей документ теж має бути узгоджений з внутрішніми процедурами банку.

Спадкоємиця не знайшла грошей на рахунку: банк пояснив списання «обслуговуванням»

На сайті «Мінфін» у розділі «Відгуки» читачка під ніком Asin4you звинуватила Ощадбанк у неправомірному списанні коштів із рахунку померлого спадкодавця.

«Прийшла отримувати спадщину. Коли нотаріус робила запит, гроші на рахунку були. Але коли прийшла до банку, виявилось, що коштів уже немає», — поділилася користувачка.

Менеджер фінустанови пояснила, що кошти списані. А на уточнювальне запитання «куди саме», відповіла: «Банк списав на свої потреби».

Користувачка наголошує, що такі дії банку суперечать законодавству, яке забороняє операції з рахунками померлих до завершення процедури спадкування. Вона вбачає у діях банку ознаки зловживання та юридичної некомпетентності.

«Це справа кримінальна і тепер мені залишається витрачати час та гроші на адвокатів та відкривати кримінальну справу», — вважає Asin4you.

Позиція банку

У відповідь на запит «Мінфіну» у пресслужбі Ощадбанку зазначили, що без конкретних даних клієнта перевірити ситуацію неможливо. Однак у загальному порядку пояснили:

«Судячи з описаної ситуації, на момент звернення до банку на рахунку вже не було коштів, тому користувачка не змогла їх отримати. Це могло статися, зокрема, через те, що банк не отримав у належний спосіб і вчасно документально підтверджену інформацію про смерть клієнта».

Водночас у фінустанові зауважили: якщо спадкоємець звернеться із заявою про сторнування списаної комісії, таке питання може бути розглянуто.

«Таку заяву можна подати у будь-якому відділенні Ощадбанку. Після її розгляду банк може повернути комісію, яка була списана з дати смерті клієнта», — повідомили в Ощаді.

Як коментують ситуацію юристи

Юристи наголошують: з моменту смерті особи її рахунки входять до складу спадщини, і жодні операції з ними (зняття, списання, перекази) не можуть проводитись. Серед винятків — оплата поховання або боргів спадкодавця, але і ці дії потребують підтверджень та контролю з боку нотаріуса.

«Банк зобов’язаний заморозити рахунки після отримання повідомлення про смерть клієнта, доки нотаріус не оформить свідоцтво про право на спадщину. Будь-яке списання на „власні потреби“ чи „комісію за обслуговування“ після цього моменту є безпідставним зменшенням спадкової маси. Такі дії можуть містити ознаки неналежного виконання банком договірних зобов’язань і тягнуть цивільно-правову відповідальність (відшкодування збитків, нарахування відсотків тощо)», — коментує юрист практики реструктуризації та банкрутства ЮК «Приходько та партнери».

Для вирішення ситуації автору відгуку експерт радить звернутися письмово до банку з вимогою надати пояснення щодо підстав списання та копії внутрішніх документів, що підтверджують операції. Якщо банк не відреагує — подати скаргу до НБУ про порушення правил ведення рахунків померлих клієнтів. У разі підтвердження списань без законних підстав, звернутися до суду з позовом про стягнення неправомірно списаних сум і відсотків за користування чужими коштами.

«Рекомендую спадкоємцям діяти виключно через нотаріуса, фіксувати усі запити письмово та не погоджуватись на „усні пояснення“ від банку», — підвів короткий підсумок Ілля Колесник.

Як оформити спадщину на банківський рахунок: покрокова інструкція

Процедура успадкування коштів у банку, за словами Іллі Колесника, відбувається наступним чином:

• Спадкоємець звертається до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (останнього місця проживання померлого).
• Нотаріус подає запит до банку через СЕВ Нотаріат для з’ясування наявності коштів на рахунках померлого.
• Після спливу 6 місяців із моменту смерті та подання всіх документів, спадкоємець отримує свідоцтво про право на спадщину.
• Із цим документом він звертається до банку для видачі або переказу грошей.
• Банк може утримати мінімальну технічну комісію за видачу, але не має права списувати кошти без згоди спадкоємців чи нотаріуса.

У банк для отримання спадщини, як пояснили в Ощаді, необхідно надати такі документи:

• паспорт громадянина України (у вигляді книжечки, ID-картки або е-паспорта в застосунку «Дія»);
• свідоцтво про право на спадщину;
• рішення суду з відміткою про набрання законної сили (у разі його наявності);
• довіреність — якщо спадкоємець діє через довірену особу, і в ній передбачено право на отримання або розпорядження спадковими коштами.

Отримання спадщини — процес, що вимагає знання законодавства та правильного дотримання процедур. Якщо спадкоємці не обізнані із юридичними тонкощами, не знають, які документи зібрати і як діяти при спорах, доцільно відразу звернутися до фахівців.

SEPA-переказ із Латвії завершився втратою 20 євро: хто і де допустив помилку

Випадок ще одного читача «Мінфіну» на перший погляд здається побутовим, а насправді — розкриває системні проблеми банківської комунікації.

Vyacheslav44 розповів, що домовився із приватною особою про переказ коштів через систему SEPA (Single Euro Payments Area) з латвійського банку Luminor на рахунок у Кредобанку. Щоб уникнути помилок, двічі телефонував на гарячу лінію українського банку — хотів переконатись, що знає всі вимоги для коректного зарахування.

«…підказали однаково оператори — потрібний айбан і на цьому все», — пише Vyacheslav44.

Кошти переказали. Але через два дні користувачеві подзвонили з Кредобанку, повідомивши, що кошти надійшли, але вони не можуть їх зарахувати, бо у платіжному дорученні не вказано ім'я відправника, а це у Кредо обов’язково. У результаті переказ повернули назад, а з суми списали 20 євро комісії.

На прохання Vyacheslav44 відправник коштів зв’язався зі своїм банком (Luminor), йому підтвердили: у SEPA-переказі не потрібно окремо вказувати ім'я.

«Відчуття таке, наче банк просто підзаробив, кинувши на 20 євро відправника. У додатку Кредобанку не написано що потрібно ім'я та прізвище», — звертає увагу автор відгуку.

Що говорять юристи

На запит «Мінфіну» з проханням прокоментувати ситуацію — чому так сталося, де споживач може дізнатися про всі умови і тарифи перед здійсненням переказу та який вихід банк бачить у вирішенні проблеми — Кредобанк не надав відповіді.

Натомість правники пройшлися кожним пунктом, що нас цікавив. За словами Іллі Колесника, юриста практики реструктуризації та банкрутства ЮК «Приходько та партнери», у діях банку присутні ознаки неналежного інформування клієнта та потенційного порушення стандартів надання фінансових послуг. Адже, згідно із законами України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» і «Про захист прав споживачів», банк зобов’язаний надавати клієнту повну, достовірну та своєчасну інформацію про умови операцій, комісії, можливі ризики та технічні вимоги до міжнародних переказів.

«Якщо працівники банку надали неповну або некоректну консультацію, що призвела до фінансових втрат, банк несе відповідальність як за неналежне інформування споживача (ст. 18 Закону „Про захист прав споживачів“)», — наголошує Ілля Колесник.

Крім того, в рамках SEPA-переказів діють суворі стандарти формату ISO 20022. Якщо платіж пройшов через систему, отже, він відповідав базовим вимогам (IBAN, BIC, ім'я платника). Відмова у зарахуванні на цьому етапі не є вимогою SEPA, а може свідчити про внутрішню помилку банку або надмірно зарегульовані внутрішні процедури.

Щодо комісії за повернення невдалого переказу, то це стандартна банківська практика. Але, лише у разі, якщо причина повернення не пов’язана з помилкою банку.

«Комісія у 20 євро за повернення коштів, хоча й формально можлива (банки мають право стягувати плату за обробку невдалих транзакцій), проте в цьому випадку може розцінюватися як наслідок неправомірних дій банку, якщо клієнт діяв за попередніми інструкціями установи», — зазначає юрист.

В ситуації, описаній Vyacheslav44, правомірність дій банку можна поставити під сумнів. Тому юрист практики реструктуризації та банкрутства ЮК «Приходько та партнери» радить споживачеві подати письмову претензію до банку з вимогою повернення стягненої комісії, посилаючись на ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів». Якщо банк відмовляє, звернутися зі скаргою до НБУ із копіями переписки та платіжних документів. У разі ігнорування, оскаржити дії банку в суді, як порушення прав споживача фінпослуг та вимагати відшкодування збитків.

Убезпечити себе від фінансових втрат при здійсненні міжнародних переказів можна. Для цього Ілля Колесник пропонує дотримуватися декількох правил:

• Уточнюйте письмово або в чаті банку, які саме реквізити потрібні для SEPA/SWIFT-переказів (це захистить, у разі спору).

• Зберігайте скріншоти консультацій або відповіді служби підтримки — вони можуть стати доказом, у разі спору.

• Перевіряйте, чи ваш банк дійсно є учасником SEPA і не застосовує внутрішніх обмежень для переказів від певних банків (наприклад, із Балтії).

• Звертайте увагу на комісії за повернення коштів — у різних банках вони коливаються від 5 до 30 євро.

Як Укргазбанк запровадив комісію за придбання військових облігацій у «Дії» і швидко скасував

Минулого місяця «Мінфін» отримав хвилю критичних відгуків щодо дій Укргазбанка, який несподівано запровадив комісію за придбання військових облігацій через застосунок «Дія». Скарги почали сипатися, починаючи з 12 вересня.

«До 11 вересня 2025 року операції з придбання військових облігацій здійснювалися без комісії, що повністю відповідало державній політиці щодо залучення громадян до фінансової підтримки ЗСУ. Однак від сьогоднішнього дня стало відомо, що АТ „Укргазбанк“, який є єдиним банком-посередником у цьому процесі через „Дію“, запровадив додаткову комісію на купівлю військових облігацій», — повідомив читач під ніком ukrx.

Схожі відгуки залишили й інші користувачі. Зокрема, edgarpo зазначив, що такі дії суперечать логіці державної політики щодо залучення громадян до підтримки оборони.

«Замість стимулювання участі громадян у фінансуванні армії, запроваджуються перешкоди у вигляді фінансового навантаження», — наголосив користувач.

А читач salavaiv74 охарактеризував рішення банку, як мародерство і заробіток на грошових потоках.

«Цікаво, на якій підставі даний банк ввів комісію за купівлю військових облігацій через застосунок „Дія“. Чим може це аргументувати? Монополізм зашкалює? Де реакція АМКУ? Сподіваюсь, вона буде, і дана організація відмінить необґрунтовану комісію», — відреагувала на вчинок банку Natali1403.

Жодних коментарів на ситуацію Укргазбанк не надав.

Що відомо про ситуацію

Інформація про запровадження комісії на придбання військових облігацій в «Дії» з’явилась 11 вересня. На це звертали увагу українці, які купували ОВДП. Причому відображалася вона виключно на останньому кроці при безпосередній оплаті. На всьому шляху вибору облігацій і оформлення купівлі згадки про комісію не було.

У службі підтримки «Дії» пояснили, що сама платформа не продає облігації, а виконує роль посередника, а тому не отримує жодних додаткових надходжень — це комісія саме банку, тобто Укргазбанку.

Нагадаємо, що Укргазбанк обробляє платежі за облігації у «Дії» з січня 2025 року. До 10 вересня включно жодна з транзакцій не тарифікувалася. Але з 11 вересня нова редакція публічного договору зафіксувала комісію 0,2%, яку платник сплачує окремо.

Про зміну умов банк публічно не повідомляв — інформація поширилася виключно через користувацькі спостереження та обговорення у мережі. Це викликало масове обурення, яке, вочевидь, змусило установу переглянути позицію.

Вже за тиждень, з 19 вересня, Укргазбанк скасував комісію за транзакції при купівлі військових облігацій через застосунок «Дія». Ця зміна теж не була широко анонсована, але підтверджується оновленою редакцією публічного договору для цих операцій.

Таким чином, Укргазбанк фактично визнав помилковість рішення, але зробив це без офіційних пояснень або вибачень перед клієнтами.

Автор:

Журналіст Ірина Рибніцька

Пише на теми: Податки, інвестиції, бізнес, фінанси, банки