«Мораторій на перевірки» бізнесу: що насправді ухвалено

21 липня 2025 року президент Володимир Зеленський указом № 538/2025 увів у дію рішення РНБО «Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні».

Що саме вирішила РНБО і що ввів у дію президент?

Якщо читати текст, а не заголовки, РНБО не встановила «загальний мораторій». Рішення доручає уряду встановити обмеження на перевірки Державної податкової служби та Держмитслужби для платників із низьким рівнем ризику (і для авторизованих економічних операторів), з винятками (зокрема для підакцизних товарів).

Іншими словами, йдеться про налаштування ризик-орієнтованої моделі, а не про заборону будь-яких перевірок. Указ № 538/2025 також рекомендує Верховній Раді пришвидшити розгляд деяких законопроєктів (у т.ч. змін до Податкового та Митного кодексів), жоден з яких, втім, не стосується заборони або обмеження перевірок.

«П'ятирічний мораторій» уряду — це план, а не норма

18 серпня 2025 року прем'єр-міністерка Юлія Свириденко презентувала проєкт Програми дій уряду із згадкою про мораторій на перевірки бізнесу до п’яти років. Це — програмна декларація і політичний намір, який потребує законопроєктів і голосів у парламенті.

Станом на сьогодні жодного закону, що встановлює 5-річний мораторій, не ухвалено.

Паралельно планові та позапланові податкові перевірки тривають за діючими процедурами. Тобто режим «як було»: плани перевірок — у силі, штрафи — накладаються, строки — не зупинені.

Чому «мораторій на підставі указу/постанови» не працюватиме

Податковий контроль — лише за Податковим кодексом. Види перевірок, їх підстави, порядок і винятки визначає саме цей документ. Змінити це може тільки закон. Жоден указ президента або постанова Кабміну не можуть «перекреслити» норми Податкового кодексу.

Ієрархія актів. Принцип простий: у разі колізії між законом і підзаконним актом застосовується закон. Тому навіть «жорсткий» урядовий акт або указ президента не може зупинити дію Податкового кодексу — потрібна законодавча зміна.

Що реально змінилося з 21 липня? По-суті, нічого. Після рішення РНБО уряд анонсував обмеження (а не скасування) перевірок для низькоризикових платників. Винятки — високоризикові сфери (підакцизні товари тощо). Це корисний, але точковий крок у межах ризик-орієнтованого нагляду. Загального «стоп-перевірок» немає. Та і не варто його очікувати в поточній ситуації.

Що треба змінити в законодавстві, аби мораторій став реальністю?

Податковий кодекс:

• чітко визначити сферу та межі мораторію (на які види перевірок і щодо яких ризик-груп);
• зафіксувати винятки (підакцизні товари, ПДВ-ризики, трансфертне ціноутворення, виплати пасивних доходів нерезидентам тощо);
• внести зміни в частині зупинення/продовження строків давності, накладення штрафів тощо.

Митний кодекс слід синхронізувати з податковими винятками та ризик-критеріями (АЕО, низький ризик).

Практичні поради бізнесу «на зараз»

Не змінювати внутрішню політику допуску до перевірок. Працюємо за Податковим кодексом: перевіряємо підстави, наказ, строк, предмет; фіксуємо процес. Будь-яка відмова в допуску «через мораторій з новин» — шлях до спору, який бізнес, швидше за все, програє.

Класифікація ризику. Якщо ви low-risk/АЕО — використовуйте цей аргумент у комунікації з ДПС/ДМС, посилаючись на указ № 538/2025, але не як абсолютну підставу для недопуску.

Моніторити законопроєкти. Реальним тригером змін стане реєстрація/ухвалення законів під урядову Програму дій (п'ятирічний мораторій).