Що зміниться для абонентів, коли Україна стане частиною роумінгового простору ЄС

Нові проєкти

Я сподіваюся, що у межах співпраці з донорами ми скоро почнемо роботу над трьома великими проєктами. Один з них буде направлений на розробку Електронно-регуляторної платформи (ЕРП) — великого софту, у якому будуть цифровізовані реєстри НКЕК, різні інструменти для постачальників і споживачів.

Фронтом ЕРП буде наш вебсайт. На ньому будть створені електронні кабінети, через які споживачі зможуть надсилати скарги до регулятора, запити на публічну інформацію. В них же плануємо додати інструмент порівняння цін (Price Comparison Tool). Ним можна буде задати параметри бажаної послуги, скажімо, на проведення фіксованого інтернету у певному місці з такою-то швидкістю і вартістю. Tool проаналізує всі можливі пропозиції та видасть резюме щодо найкращих.

Також у межах ЕРП буде розроблене «єдине вікно» для взаємодії регулятора та постачальників — Single information point (SIP). У ньому можна буде отримати інформацію про інфраструктуру — як наявну, так і ту, що зводиться, запросити у розпорядника [фізичний] доступ. Це допоможе уникнути дублювання ліній зв’язку, зменшить витрати на розгортання інфраструктури.

Фінансові потреби НКЕК

На 2025 рік комісія схвалила кошторисну потребу у 309 млн грн. Сюди входять операційні витрати й розвиток, включно зі створенням «тулів». Мінфін під час формування держбюджету погодив нам фінансування вдвічі менше від потреби — 199 млн грн.

Тому НКЕК працює з фінансовими донорами — здебільшого Євросоюзом. ЕРП донор оцінив у €1,4 млн. Їх ми вже залучили.

Проте у бюджетному фінансуванні закладені кошти на моніторинг якості зв’язку. У цьому році ми перевіримо якість послуг у 1132 населених пунктах та на 26 міжнародних автомобільних дорогах, що проходять в 19 областях.

Також НКЕК вперше проведе моніторинг виконання ліцензійних умов на користування радіочастотами для 4G, які ми видали на аукціоні у листопаді 2024 року. Це 2100, 2300 і 2600 МГц. Перевірятиметься розгортання мережі в населених пунктах з понад 2000 жителів.

Роумінг та тарифи

З 1 січня 2026 року Україна стане частиною європейського роумінгового простору «Роумінг як вдома» (Roaming Like At Home, скорочено RLAH). Що зміниться для споживача і постачальника?

Базовий принцип — всі послуги в межах вашого тарифного плану, якими ви користуєтесь в Україні, будуть доступні і за кордоном.

Приклад: після сплати за тарифний план ви отримали умовні 100 хвилин голосового зв’язку на місяць, а в Україні за два тижні спожили 50 хвилин. Тоді, потрапивши за кордон, так само зможете доспожити ще 50 хвилин до закінчення строку дії місячного плану без жодних підключень додаткових послуг. Те саме з СМС та мобільним інтернетом.

Є ще низка бонусів:

• Мобільний оператор не зможе знижувати якість послуг у роумінгу. Наприклад, якщо абонент в Україні користувався покриттям 4G і воно фізично доступне у країні перебування, то оператор не може надати вам покриття 3G. Але більш якісні послуги, наприклад 5G, — зможе.
• Оператор має постійно контролювати споживання абонента і попереджатиме, якщо він досяг 80% тарифного ліміту. Також повідомить, якщо абонент потрапить у випадковий роумінг на кордоні або у зону супутникових базових станцій.
• Споживач має отримати безкоштовний доступ до дзвінків в екстрені служби країни перебування.

Передбачений і захист операторів — від аб’юзивного та аномального споживання послуг у роумінгу. Це, наприклад, якщо абонент зазвичай говорив телефоном 100 хвилин на місяць, а за кордоном різко збільшив спілкування до 200 хвилин. Тоді надавач послуг може уточнити причини й застосувати додаткову плату. Це зроблено, щоб роумінг не був для операторів болючою і збитковою історією.

CEO Київстару Олександр Комаров казав, що запровадження «Роумінгу як вдома» буде болісним для мобільних операторів. За його оцінкою, оператори недоотримують 3−4 млрд грн доходу у іноземній валюті на рік через зменшення ставки «закінчення дзвінка» (термінації), яку українські мобільні оператори стягують з іноземних.

Певні зміни в тарифних планах будуть. Оператори як мінімум мають додати до своєї лінійки пакети, які міститимуть послугу «Роумінг як вдома» і розширити її на всі тарифи. Але з досвіду ЄС, коли там тільки запускався RLAH, були тарифні плани, які не мали роумінгу взагалі. Передбачалося, що певна категорія людей ніколи не виїжджає. Щоправда, така практика була поодинока і дуже швидко минула.

У межах самого тарифу регулятор не впливає на процес — оператори самі визначатимуть його конфігурацію. Але НКЕК буде моніторити, щоб там не було жодної дискримінації. Домашній тариф має дорівнювати роумінгу, а всі абоненти, які переводитимуться на інші тарифні умови, мають бути про це завчасно попереджені та надати згоду.

Я дуже вірю в конкуренцію. Хто з операторів дасть найбільш привабливі умови для абонента — той і виграє. Переконана, що оператори мають думати не про те, щоб обмежити, а як дати найкращу пропозицію споживачу.

Ми також не очікуємо будь-якого підвищення тарифів через роумінг. Воно у нас і так системно відбувається без супутніх факторів.

Де в Україні є інтернет

Наразі ми можемо коментувати зміни станом на перший квартал 2025 року відносно другого кварталу 2024-го. За цей період ми зафіксували зменшення кількості операторів електронних послуг, які перебувають у нашому реєстрі і подають звітність: з 4021 до 3778. З останньої цифри провайдерів фіксованого інтернету — 3362.

Маленькі населені пункти історично більш привабливі для дуже локальних постачальників. За наявною статистикою ми не бачимо просідання в покритті фіксованим інтернетом в селах. Навпаки, хоча й мінімальне, але є зростання. Також, за нашими даними, у першому кварталі 2025 року у ФОП-провайдерів несуттєво збільшилась кількість ліній, проведених до сільських домогосподарств — до 2,33 млн.

Покриття 4G у нас дуже непогане. Але відрізняється середнє значення у країні та в розрізі регіонів. Загальне покриття в Україні становить 82%. Мінімальний в областях, де ведуться бойові дії чи на тимчасово окупованих територіях — від 14,5% до 52,8%. По інших — від 94 до 99,7%.

Те саме з фіксованим інтернетом. У 2024 році середній показник, з урахуванням тимчасово окупованих територій, становив 57%. Але у нас дуже хороший показник оптики, навіть порівнюючи з європейськими країнами — 88%. Тому там, де у нас є інтернет, — він хороший.

За допомогою нового інструменту — географічного огляду — ми ідентифікуємо населені пункти, де в теорії мав би бути мобільний або фіксований інтернет, але його немає. У цьому році ми ідентифікували майже 6000 таких місць. Це робиться, щоб потім запропонувати маленьким провайдерам туди піти.

Запуск 5G

Запуск 5G — технічно дуже складний процес. Для послуги потрібні смуги радіочастотного, які раніше не застосовувалися. Треба визначити їхню вартість, для чого в більшості випадків необхідна науково-дослідна робота. І довести сумісність зі спецкористувачами. Потім розробити ліцензійні умови й насамкінець підготуватись до проведення аукціону.

Ми працюємо з колегами над тим, щоб щонайменше ці підготовчі кроки були зроблені. Але повноцінний запуск буде залежати від безпекової ситуації в країні та завершення війни. Можу сказати, що залучені кошти від аукціону на частоти 5G не будуть меншими, ніж на попередньому для 4G. На ньому ми отримали майже 3 млрд грн.