Біткойн vs фіат: чи здатен цифровий актив підірвати національні валюти

Найбільш обговорюваними прикладами стали Сальвадор і Центральноафриканська Республіка (ЦАР). Сальвадор визнав біткойн офіційною валютою ще у 2021 році, що спричинило потужний суспільний резонанс, тиск з боку МВФ і волатильність на внутрішньому ринку. Проте, оскільки в обігу країни перебуває долар США, реального впливу на власну валюту зафіксовано не було. Експерти компанії XFINE підкреслюють, що в подібних випадках вплив криптовалюти виявляється радше через макроекономічні параметри — структуру боргу, інвестиційну привабливість і доступ до зовнішнього фінансування — ніж через номінальний валютний курс.

У ЦАР вплив був ще менш відчутним: визнання біткойна мало переважно символічний характер, а обсяг операцій з ним в економіці залишився мінімальним. Основна маса населення не має ані стабільного доступу до інтернету, ані технічних можливостей користуватися цифровими гаманцями, тому фіатна валюта й надалі домінує в повсякденному житті.

Зовсім іншого рівня значущості набуває нещодавнє рішення США включити біткойн до резервних активів. Поки що йдеться про невелику частку, що не перевищує 2−3%, однак сам факт появи криптовалюти в структурі Федеральної резервної системи — це знаковий крок. Він свідчить про зміну глобального ставлення до цифрових активів, які тепер дедалі частіше розглядаються не як загроза, а як елемент диверсифікації. Попри це, вплив на курс долара залишається обмеженим: американська валюта зберігає силу завдяки високому попиту на казначейські облігації та статусу «тихої гавані» в умовах геополітичної турбулентності. Тим не менш, аналітики XFINE не виключають, що в довгостроковій перспективі зростання значущості біткойна може змінити розподіл впливу у світовій фінансовій системі та послабити монополію долара в транскордонних розрахунках.

Особливої уваги заслуговують країни з високою інфляцією, слабкою національною валютою та обмеженою довірою до центрального банку. В таких економіках біткойн дедалі частіше сприймається як засіб захисту капіталу та альтернатива фіатним грошам, що стрімко знецінюються. Приклади Туреччини, Аргентини та Нігерії демонструють, як використання криптовалюти в розрахунках, переказах і накопиченнях може знижувати попит на національну валюту, тим самим чинячи тиск на її курс. В умовах економічної нестабільності це може призводити до відтоку ліквідності, посилення інфляції та необхідності екстреного втручання з боку центробанків.

З точки зору монетарної політики, масове впровадження біткойна також обмежує можливості держави керувати грошовою масою та впливати на процентні ставки. Це викликає занепокоєння у регуляторів, які дедалі частіше запроваджують обмеження на використання криптовалют і водночас розробляють власні цифрові валюти центральних банків (CBDC), намагаючись зберегти контроль над грошовим обігом.

У компанії XFINE підкреслюють, що на глобальному рівні біткойн поки що не становить загрози для стабільності великих фіатних валют, таких як долар, євро чи єна. Проте в країнах із крихкими фінансовими системами він уже почав відігравати все помітнішу роль. Що ж до визнання біткойна частиною резервів найбільшої економіки світу — США, то це лише зміцнює його статус як нового цифрового золота — інструменту, з яким тепер змушені рахуватися навіть найбільш консервативні фінансові інститути.

Аналітичний відділ XFINE