Як банки перетворюють власні кошти клієнтів на кредит і відкривають рахунки без їх згоди

Зміни у рейтингу — мінімальні

Перший місяць літа приніс незначні перестановки у рейтингу фінустанов. Восток Банк потіснив Кредобанк — піднявся на одну позицію і розмістився на 13-й сходинці. Відповідно, Кредобанк опустився на 14-у. Також місцями помінялися ОТП Банк та Приватбанк, який зсунувся на 28-у позицію.

Загалом за звання «народного улюбленця» змагаються 29 банків. Найновіший учасник — Банк Власний Рахунок: наприкінці весни він набрав 100 відгуків, відповідно, автоматично додався до рейтингу та закріпився на 11-й сходинці.

Склад першої п’ятірки тривалий час залишається незмінним: Абанк, monobank, Прокредит Банк, банки Глобус та Юнекс.

Які проблеми створює Приват власникам лізингових авто та як захистити своє право на власність

Користувач під ніком OleksiyV розповів про проблеми з переоформленням лізингових автомобілів у Приватбанку. За його словами, наприкінці 2021 року він взяв у лізинг машину та регулярно сплачував за транспортний засіб. Але з останнім платежем, після виконання всіх зобов’язань, стати власником авто так і не вдалося. Причина — боргові обтяження на майно банку, про які OleksiyV стало відомо вже після завершення всіх виплат.

«Звернувшись в сервісний центр МВС, я дізнався, що автомобіль мені не переоформлять, тому що через певні судові боргові обтяження відчуження майна банку заборонене», — каже користувач.

OleksiyV також зауважує, що зараз його автомобіль з незрозумілим статусом, він не може провести з ним жодних операцій, і переживає, щоб транспортний засіб не «мобілізували» чи не забрали за банківські борги.

Автор цього відгуку впевнений, що банку відомо про проблеми з переоформленням лізингових автомобілів, але фінустанова не докладає жодних зусиль для вирішення цієї ситуації.

Приватбанк не відреагував на відгук клієнта. Також фінустанова проігнорувала запит «Мінфіну» щодо того, чому трапилася така ситуація і як банк намагається її владнати.

Що кажуть юристи

Судячи з кількості звернень до суду щодо цього, описана ситуація не є поодинокою. Проблему юристи пояснюють тим, що, попри повну оплату вартості авто, у реєстрі воно все ще оформлене на Приватбанк, а отже, всі обмеження щодо активів банку тимчасово впливають і на це майно. Чи є тут порушення з боку банку? — Потенційно, так.

«Якщо банк продав транспортний засіб, знаючи про наявність обмежень — чи то арештів, чи боргових обтяжень — і не попередив клієнта, — це порушення законодавства про захист прав споживачів», — вважає юрист практики банкрутства та реструктуризації ЮК «Приходько та партнери» Ілля Колеснік.

Адвокат Адвокатського бюро «Івана Хомича» Олена Воронкова також наголошує, що автомобіль, на який накладено арешт або заборону, не може бути переданий у лізинг. За словами експертки, якщо Приватбанк все ж уклав такий договір, а після завершення виплат клієнт не зміг переоформити авто через ці обмеження, він має право звернутись до суду. У таких випадках люди часто просять визнати договір недійсним і повернути всі сплачені за авто гроші.

«Судова практика позитивна і суди встають на бік позивачів, стягують з банку грошові кошти. Однак при цьому треба враховувати, що відповідний транспортний засіб особа має повернути банку у стані, у якому вона його отримала, з огляду на амортизацію», — підкреслює Олена Воронкова.

Із вирішенням даної справи не варто зволікати.

Почати експерти рекомендують із офіційного звернення до Приватбанку з вимогою роз’яснити ситуацію щодо статусу авто й надати довідку про відсутність обтяжень, або вжити заходів щодо їх зняття.

Далі написати запит до сервісного центру МВС та до реєстру обтяжень й отримати виписку з інформацією про обтяження — ким саме і на якій підставі внесено обмеження. Після цього звернутися до суду або адвоката з вимогою зобов’язати банк усунути перешкоди в реалізації права власності або визнати право власності на авто. Паралельно звернутися до НБУ та Держпродспоживслужби зі скаргою на дії банку.

Інакше, ситуація може обернутися для клієнта втратою майна та обмеженням в користуванні, попри те, що формально він сплатив повну суму.

«Якщо авто арештоване або фігурує в судовому/виконавчому процесі, воно може бути описане або вилучене», — звертає увагу Ілля Колеснік.

Щодо можливості мобілізації транспортного засобу, то, за словами експерта, вона можлива лише за умови, що авто перебуває у власності юридичної особи, у даному випадку — банку, і підпадає під критерії техніки, придатної до мобілізації.

Щоб застрахувати себе, принаймні частково, від подібних ситуацій, адвокат Адвокатського бюро «Івана Хомича» Олена Воронкова радить вимагати у банку довідку з сервісного центру МВС щодо відсутності обтяжень на майні на момент укладання договору.

«Це, авжеж, не дає 100% гарантії відсутності порушень прав в подальшому, але суттєво знижує ризики повторення описаної ситуації», — резюмує Олена Воронкова.

Читайте також: Українці мають два тижні, щоб відмовитись від кредиту без наслідків: як це зробити

Як отримані на картку власні гроші стають кредитними й які наслідки це має для власника пластику: кейс Ощаду

Клієнтка Ощадбанку під ніком MariannaKiew стикнулась із ситуацією, яку сама назвала «цинічним нав’язуванням кредиту обманним шляхом». За її словами, вона отримала на картку очікуваний переказ, який відобразився у мобільному додатку банку, і відразу почала користуватись цими грошима. Та згодом виявилося, що насправді кошти не були зараховані, а витрачалися кредитні.

«…випадково зайшли в додаток і побачили, що у нас якийсь кредит, якого ми ніколи не брали, і борг! На гарячій лінії банку співробітник повідомив, що гроші переказу ще не зараховані і тому оформлено кредит. Хотілось би дізнатися, як це може бути, що гроші прийшли і відображаються на карті, але банк каже, що вони ще не зараховані?» — обурюється клієнтка.

В Ощадбанку на запит «Мінфіну» повідомили, що подібні ситуації можливі, відповідно до особливостей переказів та правил міжнародних платіжних систем. Проте зауважили, що клієнт при цьому не несе жодних фінансових втрат.

«Згідно з договором комплексного банківського обслуговування Ощадбанку (п. 6.2.), у випадку виникнення несанкціонованого овердрафту, плата за користування ним настає лише на шостий день після його виникнення. Відповідно, про жодне нав’язування кредиту мова йти не може», — прокоментували в Ощадбанку.

У фінустанові також висловили готовність іти назустріч клієнту і пропонують, у разі виникнення додаткових питань, звертатись до банку.

Як ситуацію коментують юристи

Попри запевнення фінустанови у правомірності своїх дій, юристи у цій ситуації простежують ознаки порушення. За словами Іллі Колесніка із ЮК «Приходько та партнери», йдеться, зокрема, про неналежне інформування про стан рахунку.

«Якщо на рахунку клієнта відобразилась сума, якої фактично не було зараховано, але вона виглядала як доступна для користування (наприклад, „доступний залишок“ включав непідтверджену суму), це може: вводити клієнта в оману; суперечити стандартам інформування; потенційно бути технічною помилкою банку, яка, однак, не знімає з нього відповідальності перед клієнтом», — пояснює Ілля Колеснік.

Крім того, він вбачає ознаки нав’язування кредиту. Адже якщо клієнт скористався сумою, якої не було на рахунку, і банк після цього списав гроші, як кредит, без окремої на те згоди клієнта, це може кваліфікуватись, як нав’язування фінансової послуги. Це, за словами юриста практики банкрутства та реструктуризації ЮК «Приходько та партнери», прямо заборонено законом.

Для вирішення ситуації він рекомендує клієнту звернутися до банку з письмовою претензією: вимагати пояснення його дій і на підставі яких документів вони були вчинені.

Якщо відповідь банку не задовольняє, варто писати скарги до НБУ, Держпродспоживслужби та фінансового омбудсмена. Зрештою, правник звертає увагу, що клієнт має право на оскарження таких кроків банку, з перспективою позитивного вирішення питання в судовому або позасудовому порядку.

Звісно, завжди краще грати на випередження і застрахувати себе від потрапляння в подібні ситуації. А для цього Ілля Колеснік радить:

• Завжди перевіряти джерело зарахування коштів: навіть якщо гроші «на картці», бажано почекати, поки вони не стануть «підтвердженими» (особливо це стосується SWIFT, SEPA, або міжбанківських переказів).
• Уточнювати у банку призначення кожної підозрілої суми, особливо якщо не очікували надходжень.
• Заборонити автоматичне відкриття кредитного ліміту — це можна зробити письмово або через застосунок, залежно від банку.
• Регулярно перевіряти виписки з рахунку та історію транзакцій (особливо у випадках, коли суми зараховуються «частинами» або із затримками).

Читайте також: Українці набирають кредитів: як захистити свої фінансові права

Відкриття рахунку без згоди власника: чи мав на це право Сенс під «зарплатний проєкт»

Ситуація, коли персональні дані невідомо яким чином потрапляють до рук сторонніх осіб, завжди напружує. А якщо цією третьою стороною стає банк — ще й неабияк обурює.

Читач «Мінфіну» під ніком 4ndrij поскаржився, що Сенс Банк самовільно відкрив на його ім'я банківський рахунок і випустив платіжну картку, використовуючи всі персональні дані — прізвище, ім'я, по батькові, ІПН, серію, номер та дату видачі паспорту, адресу місця реєстрації, номер телефону тощо.

«Я своїх даних АТ „СЕНС БАНК“ не надавав, третіх осіб на це не уповноважував, довіреностей та/або доручень іншим особам щодо цього не надавав; ніяких договірних відносин з АТ „СЕНС БАНК“ не мав, не маю, не планую мати…», — категорично заявляє 4ndrij.

Читач дорікає банку, що у гонитві за кількістю нових клієнтів Сенс забув, що не можна відкривати банківський рахунок без згоди на те людини.

Насамкінець 4ndrij також повідомив, що з відповідними заявами звернувся до правоохоронців, НБУ та інших державних органів контролю і нагляду. Від деяких вже отримав паперові відповіді.

Що відповів банк

У відповідь на ситуацію служба підтримки банку Сенс зазначає, що банк, зі свого боку, не може відкрити рахунок клієнту без його згоди. Водночас зауважує, що таке могло статися, якщо роботодавцем було укладено договір із банком в рамках оформлення зарплатного проєкту.

«Можлива така ситуація, що підприємство, на якому ви працюєте, уклало договір із нашим банком — тоді у нас оформлюється зарплатний проєкт, до якого співробітникам випускаються зарплатні картки для зарахування на них у безготівковому порядку заробітної плати та прирівняних до неї виплат», — йдеться у відповіді.

Водночас банк наголошує, що жодні витрати чи транзакції за такими рахунками не можуть проводитись без додаткової ідентифікації особи.

Що кажуть юристи

Юридична оцінка ситуації — критична. Правники нагадують: відкриття рахунку без згоди особи заборонено законодавством.

«Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», відкриття банківського рахунку здійснюється виключно на підставі письмової заяви особи або електронної згоди, ідентифікованої КЕП/Дія.Підписом/BankID тощо.

Тобто без прямої згоди особи жоден рахунок відкритим бути не може, незалежно від того, що роботодавець уклав договір із банком", — наголошує юрист практики банкрутства та реструктуризації ЮК «Приходько та партнери» Ілля Колеснік.

Експерт також зауважує, що передача ПІБ, ІПН, паспортних даних, телефону та інших відомостей без згоди працівника є неправомірним розголошенням конфіденційної інформації. І посилання фінустанови на «зарплатний проєкт» не виправдовує порушення вимог закону. Банк не має права автоматично відкривати рахунки, якщо особа не підписувала заяву на відкриття рахунку і не погоджувалась на використання своїх персональних даних із цією метою.

«Дії банку Сенс та роботодавця є юридично сумнівними і можуть порушувати декілька законів України, зокрема, щодо банківської діяльності та персональних даних. Особа має право вимагати припинення порушення, покарання винних та компенсації шкоди», — такий остаточний висновок робить юрист ЮК «Приходько та партнери».

Застережні заходи

Правники попереджають, що відкриття банківського рахунку без згоди на те особи може містити низку потенційних ризиків. По-перше, відкритий рахунок може бути використаний шахраями, колекторами тощо. По-друге, через автоматичну відкриту ідентифікацію дані можуть зʼявитися у відкритих фінансових базах. По-третє, можливе незаконне нарахування комісій або створення кредитної історії без згоди особи.

Тому, аби убезпечити себе на майбутнє від подібних ситуацій, Ілля Колеснік радить:

• вказати у трудовому договорі або заяві на працевлаштування, що ви не погоджуєтесь на передачу персональних даних третім особам без окремої згоди.
• регулярно перевіряти, чи відкривались рахунки на ваше ім'я (через банки, де ви не є клієнтом, або через БКІ).
• якщо подаєте резюме або документи — обмежуйте обсяг персональних даних, що надаються.

Якщо все ж ситуація вже трапилася, експерт пропонує такий алгоритм дій. Насамперед звернутися з письмовою вимогою до банку, аби установа надала копії документів, на підставі яких було відкрито рахунок. Вимагати негайного закриття рахунку, видалення персональних даних із системи банку, а також офіційного пояснення. Поряд із цим подати скаргу до НБУ, уповноваженого з прав людини — щодо незаконного використання персональних даних, та Держспоживслужби — на порушення закону про захист прав споживачів.

Також потрібно звернутись до роботодавця, вимагаючи пояснення підстав передачі персональних даних без вашої згоди й письмового підтвердження, що в подальшому це не матиме повторень.

Завершальний крок — оцінити можливість подання позову про відшкодування моральної шкоди, визнання неправомірності дій банку/роботодавця, в окремих випадках — відкриття кримінального провадження за ст. 182 КК України (порушення недоторканності приватного життя).

Автор:

Журналіст Ірина Рибніцька

Пише на теми: Податки, інвестиції, бізнес, фінанси, банки