Яка історія може змінити ставлення Трампа до України

Як історії впливають на нас

Мабуть, більшість світових лідерів переймаються, як впливати на Трампа. Поки що найпопулярнішим та найуспішнішим є налагодження хороших особистих взаємин, завдяки яким можна отримати бажане для своєї країни.

Проте, якщо цей метод не дає бажаного ефекту (як у випадку з Україною), то можна спробувати непрямий спосіб впливу на Трампа, про який я й хочу розповісти.

Почну з того, що людям дуже важливо, щоб їхнє життя мало сенс та мету. Для того, щоб знайти їх, ми можемо, поглянувши на події свого життя, поєднати їх у такий спосіб, щоб створити когерентну історію, яка й дасть відповідь на питання «Хто я?» та «Яка мета мого життя?».

Наприклад, стикаючись з постійними труднощами та невдачами, людина може побачити в них історію загартовування власного характеру. Інша особа в цих самих невдачах може побачити історію про покуту, яку вона змушена нести за свої чи чужі гріхи, і яка врешті дасть їй змогу отримати винагороду в іншому житті.

Людський розум запрограмований на осмислення світу через такі історії, тому, створюючи їх, ми допомагаємо собі та іншим знайти мету життя та зробити його осмисленішим і щасливішим.

Такі історії (наративи) бувають як індивідуальними, так і колективними. Тобто не тільки окремі люди можуть створювати їх та отримувати описану вигоду, але й групи людей, як-от команди, робочі колективи, нації тощо.

Отож, для того, аби переконати Трампа підтримати Україну, можна спробувати розповісти американцям історію, яка б підштовхнула їх до того, щоб примусити Трампа стати на наш бік. Американський президент, безумовно, залежний від громадської думки (особливо республіканської частини населення) і змушений на неї реагувати. Отож, якщо вона зміниться в бік безумовної підтримки України, то йому, найімовірніше, доведеться прийняти її і діяти відповідним чином.

Що розповісти Штатам

Тим наративом, який здатен це зробити, є історія Сполучених Штатів, як країни, місія якої полягає в тому, що боротись на свободу у всьому світі. Війна в Україні є черговим епізодом у цій битві, в якому Америці судилося взяти участь. Оскільки ідея свободи посідає особливе місце в свідомості американців, то, побудувавши історію навколо неї, є всі підстави сподіватися, що вона матиме успіх.

Критично важливо, аби в цій історії Сполученим Штатам було відведене центральне місце. Ми, українці, останніми роками звикли бачити себе центром світу і трактувати свої проблеми, як такі, якими всі мають перейматися. Проте в свідомості американців все виглядає інакше. Для них в центрі світу — Америка і саме її проблеми є найголовнішими. Тому історія, про яку я пишу, має бути америкоцентричною, а Україні у ній має бути відведена хоча й важлива, але епізодична роль.

Дональд Трамп розповідає своїй країні іншу історію. В ній російсько-українська війна є конфліктом двох сторін (росії та України), в якій США відведена роль третейського судді, що може допомогти сторонам домовитись. Його наратив нагадує історію про бізнес-конфлікт, який приносить усім сторонам збитки і який можна залагодити, уклавши угоду. Тому наше завдання полягає в тому, щоб змінити цей наратив на історію про боротьбу за свободу, яку віками веде Америка, і важливий епізод якої сьогодні відбувається в Україні.

Зрештою цей наратив може сподобатись і самому Трампу. Для цього в нього можна вплести його особисту історію, в якій він буде героєм, що здійснює довгу та небезпечну подорож, аби знищити зле чудовисько й врятувати королеву Свободу та її підданих. Таким чином, Трамп буде не великим гендлярем, яким він постає у власному наративі, а подібним до античних, героєм, який включений у вселенську боротьбу Добра та Зла. Перемога над путіним буде для нього одним із подвигів Геракла, який йому судилося здійснити і про який люди розповідатимуть до кінця віків.

Чи буде такий наратив обманом? Ні, оскільки, по-перше, ми не вигадуємо ніяких подій, а просто об'єднуємо їх в історію, що має сенс. По-друге, історія про свободу не є вигадкою, оскільки Сполучені Штати протягом довгого часу репрезентували себе на світовій арені, як головного захисника свободи та демократії. Просто цю історію почали забувати і нам треба її нагадати, та, найголовніше, вписати себе у неї.

Читайте також: Страх трейдерів упустити вигоду більший, ніж страх перед Трампом

Таким чином, створивши америкоцентричний наратив відстоювання свободи, ми можемо допомогти антагонізованому американському суспільству усвідомити сенс та мету свого існування. Вони ж, на шляху цієї мети, можуть допомогти Україні в її боротьбі.