У Європі електроенергію віддають «з доплатою»: що буде з ціною на струм в Україні

Різке зростання пропозиції на тлі збільшення генерації на сонячних електростанціях створило в Європі унікальну ситуацію. Наприклад, у тієї ж Франції в окремі дні цінник на електрику на оптовому ринку взагалі йде в мінус — тобто струм віддають не просто безкоштовно, а навіть з доплатою.

В Україні — теж «енергосенсація», щоправда, іншої суті. Днями стали відомі підсумки ТСК парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Депутати з'ясували, що собівартість виробництва електроенергії на вітчизняних атомних станціях становить лише 1,18 грн за кіловат, а на гідроелектростанціях — 1,05 гривень.

Цінник на електрику, закладений до підсумкового тарифу для населення (він, нагадаємо, становить 4,32 грн за кіловат) — 1,35 грн, для інших споживачів, у тому числі бізнесу (вони платять за кіловат до 10 грн) — 4,25 грн.

При цьому енергетики одноголосно заявляють, що тарифи і для населення, і для бізнесу і надалі треба підвищувати. Хоча на підприємствах зазначають: цінник на електрику сильно розганяє промислову та споживчу інфляцію та знижує конкурентоспроможність української продукції на зовнішніх ринках.

Чому цінники на струм у ЄС йдуть у мінус

З квітня у більшості країн ЄС «посипалися» ціни на електроенергію. Так, в Італії вартість ресурсу на ринку на добу вперед упала, порівнюючи з березнем, на 16% — до 101,01 євро за мегават-годину. У Швеції за цей період цінник просів на 18,4% — до 33,46 євро за мегават-годину, у Німеччині — на 15% (до 75,51 євро), у Франції — на 45% (до 42,21 євро), в Іспанії — на 48% (до 27,44 євро).

Тенденція здешевлення електрики зберігається. У деяких країнах в окремі періоди цінник взагалі йшов у мінус. Наприклад, за даними профільного майданчика ember, у Франції в неділю, 11 травня, вартість мегават-години електроенергії опустилася до мінус 5,2 євро. У Німеччині «електроенергія з доплатою» пропонувалася 19 травня, у понеділок. Отримати її можна було за ціною мінус 1,45 євро за мегават-годину.

Наприкінці квітня «негативні» чи нульові цінники фіксували також в інших країнах Європи, особливо вихідними днями, коли споживання ресурсу падає.

Причин такого «розпродажу» декілька. Головні — різке збільшення сонячної генерації та зниження тарифів на газ (на ньому працюють більшість європейських ТЕС). Цінник на газ на голландській біржі TTF на початку квітня становив 42,65 євро за мегават-годину, а під кінець місяця — лише 32,3 євро.

Зниження цін забезпечило зміцнення євро щодо долара та зниження попиту на американський зріджений газ у Китаї через «тарифи Трампа», що змусило постачальників зі США переорієнтувати обсяги на інші ринки з великим дисконтом.

При цьому на тлі збільшення генерації електроенергії в Європі, попит на неї падає, у тому числі через уповільнення темпів зростання економіки. У результаті все це разом провокує розпродаж електрики та зниження тарифів на нього.

Ситуація в Україні

В Україні вартість електроенергії на ринку на добу вперед (на ньому закуповується бізнес) із квітня також почали знижуватися. Щоправда, про такі рекорди, як, наприклад, в Іспанії чи Франції, та мінусові тарифи не йдеться.

Скажімо, за квітень, за даними «Оператора ринку», середня вартість купівлі-продажу електроенергії впала на 15,7% — до 4 611,22 грн за мегават-годину (або до 99,3 євро). І це при тому, що попит на електроенергію у нас теж падає — у квітні, порівнюючи з березнем, він просів на понад 10%. Але, на відміну від Європи, в Україні не спостерігалося зростання пропозиції ресурсу. Навпаки, вона скоротилася на 0,83%, що, мабуть, і дозволило продавцям утримувати досить високі цінники.

Наприклад, у травні в окремі дні вартість електрики перевищувала 5 тис. грн (а це понад 100 євро за мегават-годину). Скажімо, за даними Української енергобіржі, на аукціоні 9 травня цінник на електроенергію підскочив до 5,33 тис. грн. Хоча «розпродаж» теж є. Скажімо, 20 травня ціна впала до 2,9 тис. грн.

Але загалом наші розцінки на електроенергію суттєво вищі, ніж у багатьох країнах ЄС.

Наприклад, якщо в Україні мегават-година, за підсумками квітня, коштувала 99 євро, то, скажімо, у Швеції — близько 33,5 євро, в Іспанії — 27,44 євро, у Франції — 42,1 євро, у Німеччині — 78,5 євро. Дорожча, ніж у нас, електроенергія лише в Італії — 101 євро за мегават-годину.

З одного боку, такий перекіс за тарифами в Україні можна пояснити непростою ситуацією у вітчизняній енергосистемі. Останнім часом масштабних ворожих атак по українській енергетиці немає, як і особливих проблем із енергопостачанням населення та бізнесу. Але масштаби пошкоджень нашої енергосистеми просто величезні, а на її відновлення знадобляться роки та мільярди євро.

Власне, цей аргумент активно використовують самі енергетики, пояснюючи, чому тарифи на електроенергію — і для людей, і для бізнесу — повинні зростати.

«В енергетичних відомствах озвучували, на їхню думку, «ринковий» тариф для населення — 6,5−7 гривень за кіловат. І це при тому, що нинішній цінник — 4,32 гривні — для більшості сімей є досить високим.

Для бізнесу цінник на електроенергію за останній рік зріс майже на 70%, і становить у середньому близько 10 гривень за кіловат (тарифи для компаній різні, залежно від обсягів споживання та постачальника — ред.). Це набагато більше, аніж платять за ресурс європейські підприємства. Зрозуміло, що цінник на електрику безпосередньо впливає на собівартість товарів та послуг, і розкручує інфляцію", — каже «Мінфіну» голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Зазначимо, що зниження цінників на оптовому ринку ще не означає, що вони відразу ж падають для конкретних бізнес-покупців.

Перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко каже, що цінник на електроенергію у їхній галузі коливається зараз у межах від 5,5 до 10 грн за кіловат без ПДВ. Плюс, транспортування — ще до 2 грн за кіловат. Тобто в результаті становить 8,5−14 грн за кіловат. І, за словами Дученка, «йде тенденція до зростання», хоча, очевидно, на біржових торгах ціни, навпаки, просідають.

Але високі цінники — не єдина проблема. «Якість електроенергії низька — нестабільна напруга, відключення. А ціни вищі, ніж у Європі», — додає Дученко. У собівартості виробництва хліба, за його словами, частка електроенергії сягає 5−7%. Тобто хліб в Україні з місяця на місяць дорожчає (за даними Держстату, в середньому — на 1% щомісяця), у тому числі через дорогу електрику.

Аналогічна ситуація буквально у всіх галузях. «Дорога енергія робить наших виробників та нашу продукцію неконкурентними на зовнішніх ринках», — каже голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук.

Накручують лічильник

Насправді аргументи про те, що електрика в Україні має бути ще дорожчою, дуже сумнівні.

Нещодавно стали відомі результати ТСК профільного парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. І для ринку вони виявились справжнім шоком.

Як повідомила у своєму Телеграм депутат Ніна Южаніна, згідно з дослідженням ТСК, ціна електроенергії, яка була закладена до кінцевого тарифу для населення (4 632 грн за кіловат), — 1,35 грн, для інших споживачів — 4,25 грн (реально платять за світло вони до 14 грн за кіловат).

При цьому повна собівартість виробництва електроенергії на потужностях АЕС («Енергоатом») — 1,18 грн, на потужностях «Укргідроенерго» — 1,05 грн за кіловат.

Як бачимо, тарифи, що діють, із лишком покривають вартість генерації, а також передачу і розподіл електроенергії.

Як пише Ніна Южаніна, ефект від збільшення тарифів у 2023—2024 роках — а це 88 млрд гривень — отримали безпосередньо «Укргідроенерго» (10 млрд) та «Енергоатом» (78 млрд).

«Завдяки цьому в АТ „НАЕК Енергоатом“ було сформовано сумарно понад 60 млрд гривень нерозподіленого залишку прибутку та амортизації», — пише Южаніна. Вона також наводить дані, за рахунок чого зростає собівартість електроенергії у держкомпаній.

Скажімо, у «Енергоатому» за 2020−2024 рр. собівартість збільшилася в 2,4 раза, переважно за рахунок збільшення витрат на охорону (майже на 950%, що додало до тарифу зайві 10 копійок на кіловат, фінансові витрати (на 276%), адміністративні витрати (на 145%), зарплата (на 56%). В «Укргідроенерго» адміністративні витрати останніми роками також зросли на 93%.

У результаті ТСК з'ясувала:

• підвищення цін на електроенергію у 2023—2024 роках було проведено без необхідного економічного обґрунтування та з порушенням законодавства;
• встановлений Кабміном рівень цін на електричну енергію для населення не лише не відповідає економічно обґрунтованому рівню, а й забезпечує додаткові нерозподілені залишки прибутку та амортизації;
• висновки ТСК спростовують необхідність додаткового підвищення цін на електроенергію, оскільки вони вже відповідають економічно обґрунтованому рівню, — пише Ніна Южаніна.

Олег Попенко додав, що за тарифами для населення держмонополісти отримали рентабельність близько 16%, а електрику для бізнесу взагалі продають із маржою майже 400%.

Попенко каже, що особливості ринку електроенергії фактично не дозволяють встановити справді ринкові ціни для бізнесу.

«На ринку досі у ході різного роду схеми, які збагачують їх учасників і не дозволяють покупцям отримати справді чесний цінник. Наприклад, великий продавець може вийти на ринок на добу вперед із завищеним цінником, а коли таку електроенергію ніхто не бере, скидає її в останній момент „своїм“ посередникам, скажімо, за гривню за кіловат», — пояснив Попенко.

«Зелена» енергетика не збиває, а лише накручує загальний тариф на електроенергію (що кардинально відрізняється від ситуації у тій самій Європі), оскільки спочатку під альтернативні джерела були прописані завищені цінники, які тепер держава має компенсувати.

«Тому, коли та сама сонячна генерація у нас зростає, то зростають і тарифи, хоча, за ідеєю, вони, навпаки, мають падати через зростання пропозиції», — пояснює Олег Попенко.

Проте, на думку аналітика Інституту стратегічних досліджень Юрія Корольчука, цінник на електроенергію — і для людей, і для бізнесу, найімовірніше, лише зростатиме.

«Зростатиме собівартість виробництва та розподілу електрики, оскільки споживання ресурсу падає, а отже, кожен кіловат обходиться дорожче. Орієнтовно споживання електроенергії зараз становить 100 млрд кіловат (із огляду на військовий стан точні обсяги не озвучуються).

До війни споживання сягало 150 млрд кіловат, тобто воно скоротилося на третину. Частка населення у структурі споживання електроенергії, за підсумками квітня, зросла майже до 39%. І надалі цей показник може збільшитися до 50%.

Тобто проблема — у промисловості, яка продовжує «вмирати». А для населення і розподіл, і виробництво електроенергії зрештою стають дедалі дорожчими. Тому невдовзі 4,32 гривні за кіловат здаватимуться дешевою ціною, а тариф рухатимуть до 6−8 гривень", — підсумував Корольчук.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки