Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) розкритикувала законопроєкт № 10225-д, який передбачає внесення змін до Податкового кодексу для регулювання віртуальних активів в Україні, подавши до нього 80 зауважень. Про це пишуть на сайті Комісії.
НКЦПФР розкритикувала законопроєкт Гетманцева про криптовалюти

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Проблеми законопроєкту
«Законопроєкт створює перешкоди для побудови в Україні прогресивної та ефективної моделі регулювання ринку віртуальних активів, не відповідає євроінтеграційному шляху України та зобов’язанням щодо імплементації актів ЄС, а тому не може бути підтриманим комісією», — зазначається в рекомендаціях НКЦПФР.
Пропозиція щодо регулятора
Комісія наполягає на тому, щоб її визнали головним регулятором ринку віртуальних активів, зокрема для сегментів, близьких до ринків капіталу: емісії, допуску до торгів, нагляду за емітентами токенів і постачальниками послуг. Також НКЦПФР пропонує відповідність стандартам MiCA та заборону автоматичного допуску на ринок емітентів і провайдерів криптопослуг без національної авторизації через ризики для резидентів держави-агресорки.
Позиція Гетманцева
Автор проєкту, голова податкового комітету
Коментарі - 4
По-перше, наявність 80 зауважень від профільного регулятора до законопроєкту є серйозним індикатором його недосконалості та може суттєво ускладнити прийняття закону в поточній редакції.
По-друге, питання про те, хто має бути головним регулятором ринку криптовалют, є принциповим для майбутнього розвитку галузі. Позиція НКЦПФР щодо необхідності слідувати європейським стандартам MiCA (Markets in Crypto-Assets) виглядає обґрунтованою з точки зору євроінтеграційних прагнень України.
По-третє, різка критика НКЦПФР з боку Гетманцева («охоронець кладовища») свідчить про глибші інституційні проблеми та потенційно про боротьбу за контроль над перспективним сектором економіки.
Варто відзначити, що відсутність консенсусу між ключовими державними гравцями щодо регулювання криптовалют може створити регуляторну невизначеність, що негативно вплине на розвиток галузі в Україні та потенційно призведе до відтоку криптобізнесу в юрисдикції з більш чіткими правилами.
У контексті попередньої новини про можливе створення національного біткоїн-резерву, цей конфлікт додатково підкреслює, що Україна поки не має узгодженої державної стратегії щодо криптовалют, незважаючи на амбітні плани в цій сфері.