Військовий збір для ФОПів: чому він руйнує логіку «спрощенки»

З другого кварталу 2025 року фізичні особи-підприємці (ФОПи), які працюють за спрощеною системою оподаткування, зобов’язані подавати оновлену форму декларації та сплачувати додатковий платіж — 1,5% військового збору з усього обсягу доходу (обороту). Формально це частина адаптації податкової системи до реалій війни. Але якщо подивитися глибше, то ця новела суттєво змінює базову філософію спрощеного оподаткування в Україні та породжує низку запитань як щодо справедливості, так і щодо прогнозованості фіскальної політики.

Спрощена система: її суть та значення для української економіки

Спрощена система оподаткування створювалася як простий та зрозумілий інструмент для малого бізнесу: фіксована ставка з обороту або дохідного ліміту, мінімальна звітність, прозорі правила. Саме це дало змогу мільйонам українців легально працювати, не створюючи надмірного адміністративного навантаження на себе і на державу. Вона була й залишається однією з найуспішніших реформ, орієнтованих на підприємців-початківців, фрилансерів, самозайнятих осіб. У цьому сенсі сплата єдиного податку — це був «все-включено"-платіж: просто, стабільно, передбачувано.

За даними Державної податкової служби України, у 2024 році надходження до державного бюджету від платників податків склали 1 133,5 млрд грн. Хоча точні дані щодо внеску ФОПів у цю суму відсутні, малий бізнес традиційно є важливим джерелом доходів для бюджету. Введення додаткового податкового навантаження може призвести до зменшення кількості зареєстрованих ФОПів та збільшення тіньової економіки.

Військовий збір: нове навантаження на ФОПів

Тепер ця логіка зміщується. Військовий збір у розмірі 1,5% стягується не з чистого доходу, а з усього обороту. Це означає, що підприємець платить навіть із тієї частини, яку витратив на закупівлю товарів, оренду, логістику або оплату праці. Таким чином, податкове навантаження для ФОПа де-факто збільшується — без зміни самого єдиного податку, але за рахунок додаткового навантаження. Наприклад, для ФОПа на 2-й групі, який працює з маржинальністю 10−15%, нове зобов’язання може з'їсти значну частину прибутку.

Більше того, з другого кварталу оновлена форма декларації вимагає деталізації обсягів доходу, нарахування військового збору окремим рядком, а також окремої сплати цього збору — щоквартально. Таким чином, зникає ключова перевага спрощенки: простота обліку та звітності. Підприємцям доведеться витрачати більше часу (або коштів на бухгалтера), щоб правильно заповнити звітність і не отримати штраф. Додатково, зростає ризик помилок, затримок, плутанини, що суперечить принципу «ліберального» податку.

У контексті пошуку додаткових бюджетних надходжень, замість введення нового податку для ФОПів, варто розглянути підвищення ставки податку на додану вартість (ПДВ). ПДВ є непрямим податком, який сплачується кінцевим споживачем, і його адміністрування вже налагоджене. Підвищення ПДВ на 1−2% могло б забезпечити суттєві надходження до бюджету без додаткового навантаження на малий бізнес та без порушення логіки спрощеної системи оподаткування.

Інший шлях — активізація боротьби з тіньовою економікою. За оцінками, тіньова економіка України становить близько 43,4% від ВВП, що є одним із найвищих показників у Європі. Замість того, щоб збільшувати податкове навантаження на добросовісних платників, держава повинна зосередитися на боротьбі з тіньовою економікою. Це включає в себе посилення контролю за великими платниками податків, боротьбу з контрабандою та ухиленням від сплати податків, а також стимулювання легалізації бізнесу через спрощення процедур та зниження адміністративного тиску.

Читайте також: Реформа спрощенки: коли і як ФОП почнуть платити податки по-новому

Висновки та рекомендації

Введення військового збору для ФОПів де-факто руйнує логіку спрощеної системи оподаткування, яка була ефективним інструментом для підтримки малого бізнесу та зменшення тіньової економіки. Замість цього, держава повинна розглянути альтернативні джерела наповнення бюджету, такі як підвищення ПДВ, та зосередитися на боротьбі з тіньовою економікою. Це дозволить зберегти довіру малого бізнесу, уникнути масового згортання підприємницької активності та не створювати додаткового стимулу для повернення в «тінь».

Спрощена система оподаткування — це не податкова пільга, як це часто намагаються подати у публічному дискурсі, а виважений механізм для зменшення транзакційних витрат, підвищення добровільної податкової дисципліни та стимулювання самозайнятості. Її основна цінність — не лише у зручності звітності чи низьких ставках, а у формуванні широкого прошарку платників, які готові платити, бо держава не ставиться до них як до потенційних порушників. Військовий збір у нинішній формі підриває цей баланс.

Парадокс полягає в тому, що у прагненні отримати більше грошей від тих, хто вже платить, держава ризикує втратити значно більше через демотивацію, недовіру та зниження податкової бази. Саме тому, навіть у найскладніші періоди, фіскальна політика має бути не лише про дохід, а й про партнерство. Тому будь-які новації — тим більше такі, які змінюють принципову архітектуру системи — повинні впроваджуватись із попереднім громадським обговоренням, прогнозуванням ефектів та визначенням чітких часових меж.

Щоб зберегти легальну самозайнятість як основу економічної стійкості в Україні, ми пропонуємо:

• Чітко встановити тимчасовий характер військового збору для ФОПів, із припиненням його нарахування після завершення дії воєнного стану.
• Запровадити можливість врахування витрат у базу нарахування військового збору або застосовувати цей платіж лише до чистого доходу.
• Забезпечити відкритий діалог з представниками малого бізнесу та ухвалення будь-яких нових податкових рішень за участі бізнес-асоціацій.
• Сконцентрувати фіскальні зусилля на боротьбі з тіньовими схемами, великим ухиленням та офшорами, зокрема через модернізацію БЕБ, митної служби та ДПС.
• Поступово формувати нову філософію оподаткування, де головним джерелом бюджетних надходжень стане широка, справедливо розподілена база оподаткування, а не точковий тиск на найменш захищених.