Дерискінг клієнтів: чи вирішать проблему фінмоніторингу банки фінансової інклюзії

Дебанкінг та дерискінг — нові терміни у сфері банківської діяльності, що з'явилися у світі через збільшення вимог до протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

Україна — не виключення у цьому процесі, та вже понад 20 років розвиває систему фінансового моніторингу, який значно посилився за останні п'ять років.

Належна система управління ризиками, поглиблений моніторинг ділових відносин, достатні заходи встановлення джерел статків (багатства), належна перевірка клієнтів та надійність джерел для її проведення — це лише частина вимог до банків для перевірки клієнтів та їх коштів.

Все це потребує значних фінансових ресурсів для розробки автоматизованих систем контролю, залучення висококваліфікованого персоналу, безперервної роботи з оцінки ризиків, дотримання стандартів та правил фінансового моніторингу — за їх порушення на банки накладаються значні штрафи та навіть можуть позбавити банківської ліцензії.

Для уникнення таких наслідків банки вдаються до спрощення своїх дій, відмовляючи клієнтам у наданні певних фінансових послуг, надаючи їх в обмеженому обсязі (встановлюючи певні ліміти), або ж взагалі розриваючи стосунки з клієнтом. Це і є дебанкінг та дерискінг.

Посилення вимог до фінансового моніторингу супроводжується також і скороченням банківських відділень через необхідність реалізації належного ризик-орієнтованого підходу у наданні фінансових послуг.

Після початку обговорення законопроєкту, яким передбачено створення в Україні банків фінансової інклюзії, які працюватимуть на базі поштових відділень на всій території України, у ЗМІ просувається меседж про можливість вирішення вищевказаних проблем, і про те, що доступ до банківських послуг зможуть отримати маломобільні громадяни, особи з інвалідністю, в тому числі військовослужбовці.

Щобільше, банкам фінансової інклюзії дозволять надавати банківські послуги поза стаціонарними відділеннями (вдома), що заборонено класичним банкам.

Читайте також: Як боротьба банків з «брудними» коштами заганяє розрахунки в тінь

Чи спростить це процедури ідентифікації клієнтів? Чи скасує обмеження на обсяги банківських переказів? Чи скасує необхідність подання підтверджуючих документів про джерела походження коштів? Чи дозволить проведення фінансових операцій, якщо банк вважатиме їх підозрілими?

Відзначу, що цей законопроєкт не передбачає послаблень процедур фінансового моніторингу для банків фінансової інклюзії (НБУ встановить лише особливості здійснення належної перевірки клієнтів) — цього не дозволять і міжнародні зобов'язання у сфері протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, особливо через відсутність в Україні повноцінного контролю за оборотами у сфері азартних ігор.

На жаль, автори та стейкхолдери створення банків фінансової інклюзії не усвідомлюють ризики зростання шахрайських схем надання банківських послуг поза банківських відділень (вдома) та їх соціальні наслідки, просуваючи тезу розширення доступності надання банківських послуг.

Повністю підтримую необхідність створення банків у населених пунктах, де сьогодні відсутні банківські відділення, але ми не повинні «разом із водою виплеснути дитину».