Що Сполучені Штати хочуть подарувати росії

Вона активно підриває безпеку Європи. Такі, на його думку, наслідки угод, досягнутих за посередництва США в Ер-Ріяді, які залишають Україну зрадженою, а росію — винагородженою.

Для України подарунків не знайшлося

Під словом «ceasefire» маються на увазі дві окремі угоди. Україна отримує «безпеку для торгівлі у Чорному морі». Але це навряд чи їй потрібно.

З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році українські безпілотники та ракети вивели з ладу або потопили дюжину російських військових кораблів, а решта — змушені були сховатися від ударів подалі.

Життєво важливий судноплавний маршрут України, який перевозить зерно та інші вантажі з порту Одеса, функціонує нормально.

Тож усе те, що дозволяє росії повернути свої військово-морські сили до західної частини Чорного моря або застосувати обмеження до морських шляхів України (перевірки військового імпорту та експорту), — це втрата, а не придбання.

Україна підписалася на це лише під тиском, сподіваючись продемонструвати добру волю та створити потенційний важіль тиску, якщо росія порушить інші умови передбачуваного припинення вогню.

Це могло б бути розумним переговорним ходом, якби американці так само викручували руки росіянам. Але погано поінформовані недосвідчені переговорники Трампа вже уклали набагато щедрішу угоду з кремлем. У той час як вигоди для України насправді косметичні, для росії пропонується подарунок.

Що США хочуть подарувати росії та як натиснуть на Канаду

Ключовий пункт свідчить: «Сполучені Штати допоможуть відновити доступ росії на світовий ринок для експорту сільськогосподарської продукції та добрив, знизити витрати на морське страхування та покращити доступ до портів та платіжних систем для таких транзакцій».

Цей пункт, якщо його буде запроваджено, прокладе шлях для повернення росії до міжнародної фінансової системи. Будь-яка російська компанія або банк, які бажають вести бізнес на Заході, можуть заявити, що вони займаються сільським господарством. Хто перевірятиме? Кого це хвилюватиме? Шлюзи будуть відчинені.

Контекст має значення. США імпортують понад чотири п'яті своїх добрив із Канади, що дає Оттаві хороший козир у її боротьбі із зазіханнями США на її суверенітет. Не потрібно бути прихильником теорії змови, щоб побачити тут інтерес адміністрації Трампа. Розширюйте торгівлю з росією, і Ви зможете посилити тиск на непокірних. У транзакційному світі Трамп альянси — це старомодно.

Енергетична інфраструктура та шантаж

Ще один пункт в угоді Ер-Ріяда спрямований на припинення атак на енергетичну інфраструктуру. Але коли? І по яких цілях? До, під час і після переговорів росія завдала сотні руйнівних ударів безпілотників уночі по широкому колу цивільних цілей в Україні, не викликавши жодних закидів із боку Вашингтона.

Пропагандисти у москві зловтішаються щодо цього. Дедалі успішніші точні атаки України на нафтопереробні заводи та склади, які постачають паливо військовій машині росії, є ключовим елементом у її боротьбі за виживання. Чи потребує Білий дім їхнього припинення?

Коротше кажучи, у той час як Трамп спрямовує росію на шлях реабілітації, Україна, як очікується, відмовиться від двох своїх найсильніших карт — панування у Чорному морі та дальніх ударів по території росії, — і нічого не отримає натомість.

Напередодні майбутніх раундів переговорів про ширше припинення вогню це заганяє Україну в куток. Або прийміть тимчасову угоду, яка вигідна росії, або нехтуйте зусиллями США і ризикуйте викликати невдоволення Трампа.

Подальше припинення допомоги та обміну розвідданими з боку США призведе до смертельних наслідків як на полі бою, так і для перевантаженої ППО України.

Гірше того, конкретніше російське прочитання угоди передбачає, що умовне припинення вогню набуде чинності лише після поступок за санкціями. Зеленський заперечує, що погоджувався на це.

ЄС учора відмовився зняти санкції з російського россільгоспбанку — конкретну вимогу у кремлівському резюме угоди про припинення вогню, заявивши, що розгляне такі кроки лише після «беззастережного виведення» російських військ із України.

Похвальна позиція. Але вона ставить європейців, а також українців на шлях зіткнення з Білим домом. Підкоріться угоді або будете затавровані, як розпалювачі війни та пропагандисти глобального голоду.

Читайте також: План переозброєння на 800 млрд євро: чи готова до нього Європа

Що може бути далі

Ставити крапку поки що рано. Цілком можливо, що Трамп, побачивши європейську протидію, відступить. Ми можемо тягнути час, сподіваючись, що «путін зрештою подіє Трампу на нерви», як висловився високопоставлений політик із прифронтової країни.

Але шанси на успіх невеликі.

Одним із елементів є наполегливе бажання Трампа укласти показну мирну угоду.

Другим — бурхлива зневага до Європи, що проявилася в епітетах «позування» і «нахлібники» в нещодавніх публічних та (що стали такими після витоку) особистих повідомленнях адміністрації.

Третім — баланс сил. Європа майже повністю залежить від ядерної, військової, силової та розвідувальної підтримки США. Що станеться, якщо Трамп зробить те, що зробив президент Франції де Голль у 1966 році і вийде з командної структури НАТО? Чи згорне ядерну парасольку? Не тільки Україна тремтітиме.

Як Трамп сказав Зеленському в Овальному кабінеті: «У тебе немає карт».

Ми, європейці — британці, українці і всі, хто між ними, — усі зараз в одному човні, непідготовлені до плавання і погано забезпечені, що шпурляються штормом між Вашингтоном та москвою.

Бажане здебільшого переважує дійсне, але в міру того, як усвідомлюється наше тяжке становище, насувається заколот.

Стикнувшись із вибором між прибутковим зближенням з росією під керівництвом США та небезпечною конфронтацією, пов'язаною із збереженням лояльності Україні, багато країн можуть вибрати безпеку замість честі.

У довгостроковій перспективі вони втратять і те, й інше.