Коли у нас в Україні люди старшого віку голосували за комуністів або інші партії формату «назад до СРСР», то молоді, прогресивні й обурені говорили про віковий ценз, що треба обмежити вік для голосування. Водночас, як розповідає економіст Олексій Геращенко, на останніх виборах у Німеччині ситуація виявилась протилежною.
Вибори в Німеччині: чому молодь обирає комуністів та ультраправих

Іронія полягає в тому, що на останніх виборах в Німеччині серед молоді перемогли комуністи, а на другому місці — ультраправі. Витягнули ж ХДС і СДПН, які, вочевидь, сформують коаліцію, переважно голоси покоління 60+. Також це старше покоління переважаючою більшістю «ЗА» підтримку України зброєю і грошима, а молодше покоління переважаючою більшістю «ПРОТИ».
Однією з головних причин такої поляризації я бачу економіку.
Коли почався Covid, було «надруковано» дуже багато грошей, щоб подолати кризу. На графіку видно — наскільки більше доларів США стало в світі. Загалом це класична неокейнсіанська політика. Кейнс робив наголос на фіскальному стимулюванні і дефіцитному бюджеті, але згодом вирішили, що фіскальними (податковими) методами — це довго, а треба швидше, тому перейшли до монетарних. Наше «Велике будівництво» тих років — із тієї ж кейнсіанської серії.
Як і в будь-якому лікуванні хвороби, є «побочка», яка вилазить згодом. У 2020—2021 роках, коли відбувалось це стимулювання, великої споживчої інфляції в світі не було (в середньому в світі 3,3% — у 2020 році, і 4,7% — у 2021 році, за даними МВФ), але було шалене зростання ціни активів, причому у всьому світі. За ці 2 роки індекс S&P 500 зріс майже на 50%, тобто економіка не зростає, а ціни на акції «вертикально вгору», бо десь треба тримати «зайві гроші».
За період 2018−2022 рр. ціни на житло в США зросли на понад 50% (house price index), в Німеччині — на понад 40% (German National House Price Index). До речі, доларові ціни на житло в Києві з 2018 до 2021 рр. також зросли майже +40%. Тобто при помірній споживчій інфляції ця грошова маса сформувала інфляцію активів.
А далі уявно поділимо світ на 2 категорії — ті, хто має активи, і ті, хто не має, але хоче. Умовний німецький студент бачить, що квартира площею 70 квадратних метрів коштує від 700 тис. до 1 млн євро в Мюнхені. В Берліні подешевше, але в нормальному районі — від пів мільйона.
Він бачить, що у 2022 році розігналась ще й споживча інфляція (8,7% за рік), а далі — у 2023—2024 рр. економіка вперше з часів Другої Світової війни в рецесії два роки поспіль (-0,3% в 2023 і -0,2% в 2024). Тим часом уряд витрачає допомогу на біженців і мігрантів в розмірі понад 12 мільярдів євро на рік (в 2023 році понад 45% цієї суми на мігрантів із України, сирійці — на другому місці).
Читайте також: Економіка Німеччини скоротилася на 0,2%
Я вирішив порахувати, скільки щомісячно доведеться виплачувати людині, яка хоче придбати омріяну 70-метрову квартиру за 700 тис. євро в Мюнхені при 30-річному кредиті під 3% річних у випадку ануїтету (рівних платежах). Вийшло близько 3 000 євро на місяць. Але ж роботи особливо немає, бо економіка стагнує, а треба відкласти 3 000 євро на місяць лише на виплату за кредитом.
Відповідно, ті, хто вже має активи у вигляді нерухомості і заощадження, які зберігаються зазвичай у пенсійних фондах, що інвестують в цінні папери, і ті, хто не має ні активів, ні заощаджень, — це дві дуже різні групи. Другій групі перейти в першу набагато складніше, ніж 10−20 років тому, бо поріг входу полетів у небеса. І вони щиро голосують за комуністів і ультраправих, які пропонують власні «швидкі кардинальні рішення».
Коментарі - 8
Іронія полягає в тому, що коли м`яко кажучи, розумово не дуже розвиненим людям надають забагато свободи в демократіях, то з`являються мігранти з середньої Азії, котрі встановлюють там свої порядки, тому не дивно, що в Німеччині задовбалися від цих радикальних мусульман і хочуть наводити порядок за рахунок партій з чіткою позицією, а не тих партій, котрі будуть намагатися «не зачепити чиїсь почуття»
Демократія це про розвинені країни, але як тільки в такі країни потрапляють мігранти, котрі чхали на закони цієї країни, то демократія одразу ж стає до одного місця, вже всім відомо про групи вихідців з середньої Азії, котрі можуть дозволяти собі бити поліцейських в Японії, про це кажуть самі люди, котрі живуть в Японії, що увечері через мігрантів вже не так безпечно гуляти містом. Про випадки з радикальними мусульманами в Німеччині і Франції думаю взагалі можна не розповідати, також такі мігранти і міграційна політика власне і були однією з причин брексіту Великобританії, бо Європа занадто лібералізована і не здатна іноді приймати жорсткі, але необхідні рішення, щоб присмерити тих же мігрантів мусульман, котрі роблять абсолютно що хочуть, створюючи своєрідні гетто в європейських країнах.
Рабочий класс закончился — вот и нашли новый обьект для «защиты интересов»