Грошовий ринок чи новий офшор: що для України означає нова угода з ОАЕ

Як повідомили у Мінекономіки, Україна та ОАЕ підписали Угоду про всеосяжне економічне партнерство. Судячи з анонсованих положень цього документа, йдеться про аналог угоди про вільну торгівлю.

«Сторони домовилися про лібералізацію доступу на ринки товарів для обох країн. 99% українських товарів матимуть повний доступ на ринок ОАЕ», — уточнили в Мінекономіки.

У відомстві сам факт підписання такої угоди називають «історичною подією».

«Адже йдеться про першу угоду в економічно найрозвиненішому регіоні Близького Сходу. Вона охоплює не лише ОАЕ, а й загалом регіони Затоки. Це не просто угода між двома країнами, це вихід на глобальний ринок, оскільки ОАЕ є важливим економічним, торговим та фінансовим хабом на Близькому Сході», — пояснила голова Мінекономіки Юлія Свириденко.

Економіст Олексій Кущ каже, що цей регіон насамперед цікавий нашим аграріям. Причому перспективнішим є навіть не ринок ОАЕ, який дуже вузький, а, радше, Саудівська Аравія (інвестори з якої, до речі, вже активно скуповують сільгоспактиви в Україні).

Щодо самих же Еміратів, то тут може йтися про «народження нової схеми». «ОАЕ у рамках диверсифікації бізнесу робить ставку на модель бізнес-хабу. Тобто хоче стати свого роду „Кіпром“ на Близькому Сході. А спрощення вимог до українського бізнесу, який там реєструє компанії, дозволить розглядати цю країну як новий офшор і в подальшому виводити через нього гроші», — зазначив Кущ.

«Мінфін» розбирався, що означають для України нові домовленості з ОАЕ.

Головні пункти нової угоди

Угоду про всеосяжну економічну співпрацю сторони підписали 17 лютого в Абу-Дабі в рамках візиту до Об'єднаних Арабських Еміратів української делегації за участю Президента Володимира Зеленського.

Анонсуючи ці домовленості, у Мінекономіки не скупилися на епітети: «історична подія», «перший договір у економічно найрозвиненішому регіоні Близького Сходу», «потужний стимул для економіки України» — ось неповний перелік оцінок нової угоди.

У чому суть домовленостей?

За даними Мінекономіки, угода містить такі пункти:

Спрощений доступ до ринків ОАЕ та інших країн регіону. Про які саме країни йдеться — у відомстві не уточнили. Серед країн Перської затоки, окрім самих Еміратів, — Саудівська Аравія, Катар, Оман. Усі вони входять до «золотого клубу» великих нафтовидобувачів із величезними фінансовими можливостями.

Наприклад, ВВП Об'єднаних Арабських Еміратів — понад $500 млрд при населенні близько 10 млн осіб, Омана — майже $110 млрд (населення — трохи більше 5 млн осіб), Саудівської Аравії — понад $1 трлн (населення — 33,3 млн осіб).

Зняття бар'єрів для експорту та інвестування. За даними Мінекономіки, вільний доступ на ринок ОАЕ отримають 99% українських товарів.

Нові можливості для цифрової торгівлі: скасовано мито на цифрову та електронну передачу даних, включаючи електронний контент.

Зняття бар'єрів для українського бізнесу в частині реєстрації компаній в ОАЕ. Йдеться, зокрема, про обмеження щодо частки іноземного капіталу, яке діє в Еміратах. Так, щоб зареєструвати в цій країні компанію, потрібно, щоб грошей місцевих інвесторів там було не менше 49%.

За новою угодою цю планку знизили до 30%, а в деяких сферах, зокрема, в сегменті комерційних послуг, будівництва, освіти, охорони здоров'я та бухгалтерського обліку, вона поступово взагалі скоротиться до нуля. Крім того, у вільних економічних зонах наші компанії зможуть володіти бізнесом на 100%, «що є важливим кроком для розвитку українського бізнесу в цьому регіоні», — зазначили в Мінекономіки.

Все це, за словами Юлії Свириденко, дозволить посилити співпрацю між Україною та ОАЕ у торгівлі, сфері технологічних інновацій, інфраструктурі. І надалі може принести нашій країні плюс 0,1% до зростання реального ВВП.

У МЕРТ прогнозують збільшення українського експорту в ОАЕ, головним чином — металургійної та харчової продукції (борошномельної, рослинних олій тощо).

Яким українським секторам допоможуть домовленості

Експерти, з якими поспілкувався «Мінфін», поки що не поділяють захоплення чиновників щодо нових домовленостей з ОАЕ.

Голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін каже, що угода про вільну торгівлю з Еміратами може повторити долю аналогічного договору з Канадою — торговельні бар'єри, начебто, й зняли, але реального пожвавлення з експорту та імпорту між двома країнами не відбулося.

«Теоретично, ринок ОАЕ цікавий нашим аграріям, але він є досить далеким і незручним, з погляду логістики, і при цьому занадто вузький. Населення Еміратів — лише близько 10 млн осіб, тобто навіть за найспритливіших умов особливо розігнатися нашим експортерам там немає де», — каже Пендзін.

За даними Мінекономіки, за 11 місяців 2024 року товарообіг між Україною та ОАЕ становив лише $415 млн. Для порівняння: загальний товарообіг нашої країни минулого року — близько $118 млрд. Тобто частка Еміратів не дотягує навіть до 1%.

Натомість ОАЕ входить до вузького списку країн, за торгівлею з якими Україна зберігає позитивне сальдо (торік — $51,5 млн).

Наші експортери поставили в ОАЕ товарів на $266,8 млн. Найбільшу частину в структурі експорту займає харчопром. Наприклад, олії та жирів у 2024 році ми відвантажили майже на $49 млн, м'яса та субпродуктів — на $45 млн, зернових — на $15,3 млн. До топового експортного списку входить також металопродукція — її відвантажили на $13,6 млн.

Зазначимо, що в Еміратах і зараз досить багато як українського вершкового масла, так і української соняшникової олії. Причому минулого року наша олія опинилась у центрі скандалу — частина продукції потрапила з ОАЕ до росії. А наші ЗМІ повідомили, що у магазинах ворожої країни продається українська їжа. У 2024 році Reuters писав також про те, що рф імпортує олію з ОАЕ і Туреччини, щоб стримати зростання цін на внутрішньому ринку. Чи надалі обговорюватиметься такий нюанс, як реекспорт нашої харчової продукції з Еміратів до росії, — питання поки що відкрите.

Економіст Олексій Кущ каже, що Еміратам цікаві наші аграрні активи, але, радше, не в плані забезпечення власної продовольчої безпеки, а «для заробітку» — скажімо, купівля агрокомпаній та експорт врожаю на інші ринки. Це саме стосується потенційних вкладень у логістику. «Може бути також інтерес до української енергетики та природних ресурсів, звичайно, окрім нафти, якої в них і так вистачає», — додав експерт.

Керівник компанії Alcor та представник української IT-асоціації Дмитро Овчаренко каже, що ОАЕ має великі бюджети, плюс, там є попит на розробку цифрових рішень, тому теоретично цей напрямок може бути дуже цікавим для нашого IT-сектору.

«Інша річ, що країна є досить специфічною — спочатку особисті стосунки, потім — бізнес. Але нову угоду можна сприймати, як крок у напрямі освоєння цього ринку», — додав Овчаренко.

Щодо імпорту з Еміратів, то, за підсумками 2024 року, до України завезли товарів на $148,2 млн. Йдеться переважно про різні «хімії»: мінеральне паливо (майже на $70 млн), хімічні сполуки (на $11,5 млн), полімерні матеріали (на 9 млн).

До топ-4 потрапили також пристрої для зберігання інформації (на $16,8 млн.). У світлі того, що Україна за більшістю перелічених товарів залежить від імпорту, зниження чи зняття мит на них у рамках угоди про вільну торгівлю могло б піти на користь економіці. Зокрема, йдеться про нафтопродукти, цінники на які в нашій країні постійно стрибають. Але нарощування обсягів може пригальмувати складна логістика.

Про що домовляються із саудитами

Експерти кажуть, що щодо поставок тієї ж агропродукції Україні більше, ніж ОАЕ, цікава інша країна цього регіону — Саудівська Аравія.

«Ринок там у рази більший, ніж в Еміратах (населення — понад 33 млн осіб — ред). Плюс, він у постійному дефіциті за продуктами харчування, тому можна нарощувати експорт», — зазначив Кущ.

Саудівська Аравія також активно вкладається в аграрні проєкти України. Наприклад, серед активів саудитів нашій країні — «Континентал Фармер Груп» із земельним банком 200 тис. гектарів, компанія SALIC тощо.

У ході згаданого турне країнами Перської затоки, під час якого було підписано угоду з ОАЕ, наша делегація представила в Саудівській Аравії інвестиційні проєкти для приватного сектора майже на $500 млн. Серед них — «Сумихімпром», Ocean Plaza, Одеський припортовий завод тощо.

Саудити також зберігають інтерес до нашої аграрки. «Думаю, вони б із задоволенням вклали кошти в декілька мільйонів гектарів», — говорить Кущ. Плюс — саудити традиційно є одними із найбільших покупців нашого ячменю, і загалом імпортують українську агропродукцію на понад $300 млн на рік.

Голова Мінекономіки Юлія Свириденко заявила: «Переконуємо місцевий бізнес зробити наступний крок і активніше інвестувати в переробку».

Українська делегація зустрічалася також із представниками енергобізнесу, зокрема, компанії FAS Energy&Infrastructure, що спеціалізується на відновлюваній енергетиці.

«Саудівська Аравія зараз активно намагається знизити залежність своєї економіки від нафтовидобутку. Така диверсифікація включає декілька рівнів, зокрема, залучення інвестицій до сфери послуг, медицини, IT, енергетики, виробництва та технологій, будівництва та аграрних активів за межами країни. Україна може бути цікавою щонайменше у декількох напрямках, зокрема, аграрному та енергетичному (тут саудитів приваблюють наші уранові родовища)», — зазначив Кущ.

«Кіпрська схема»?

Чому тоді українська влада «зайшла здалеку», підписавши «історичну» угоду не з Саудівською Аравією, а з ОАЕ? У Мінекономіки кажуть, що, у будь-якому разі, йдеться про «вихід на глобальний ринок, оскільки ОАЕ є важливим економічним та фінансовим хабом на Близькому Сході». Втім, розмірковуючи про плюси угоди, у відомстві говорять уже лише про збільшення поставок та розширення співпраці з Еміратами, не згадуючи інші країни Перської затоки.

Олег Пендзін вважає, що основний інтерес в угоді з ОАЕ — вигоди для інвесторів. Емірати погодилися на зниження вимог щодо частки місцевого капіталу в компаніях, що реєструються на території країни, і це — великий плюс для українського бізнесу.

Такої думки дотримується й Олексій Кущ. ОАЕ в рамках диверсифікації економіки націлилися на статус корпоративного хаба. З огляду на все, вони орієнтуватимуться на кіпрську модель, тобто поступово спрощуватимуть умови реєстрації та діяльності бізнесу.

«Якщо раніше наші ФПГ реєструвалися на Кіпрі чи Нідерландах, то тепер зможуть знаходити „тиху гавань“ в Еміратах. Для України — це поганий знак, оскільки надалі може сприяти виведенню капіталу. Але, зрозуміло, що для окремого бізнесу така можливість є дуже привабливою», — каже Кущ.

Голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський зазначає, що поки що угода є рамковою. Щоб вона запрацювала, обидві сторони мають імплементувати до свого законодавства низку документів, а також дійсно підтримувати інвестиційні та експортні проєкти.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки